Георгієва: світова економіка витримала енергетичний шок, однак фінансові ризики посилюються

Економіка світу пережила енергетичний шок, пов’язаний із закриттям Ормузької протоки, краще, ніж спочатку побоювався Міжнародний валютний фонд. Однак глава МВФ Крісталіна Георгієва не назвала ситуацію безпечною. Напередодні зустрічі фінансових лідерів G20 в американському Ешвіллі вона заявила, що глобальний прогноз опинився між двома силами: негативним впливом перебоїв із постачанням енергоносіїв у Перській затоці та підтримкою, яку економіці надає інвестиційний бум у сфері штучного інтелекту. 12

Базовий прогноз МВФ передбачає зростання світової економіки на 3,0% у 2026 році. Та головне застереження Георгієвої стосувалося не поточного темпу зростання, а того, що станеться, якщо ціни на енергоносії знову підуть угору на тлі високого державного боргу, слабких бюджетних позицій і дорогих запозичень. 16

Нафта проти штучного інтелекту

Георгієва описала стан світової економіки як «перетягування каната». З одного боку, енергетичний шок у регіоні Перської затоки стримує зростання та може зупинити прогрес у приборканні інфляції. З іншого — значні інвестиції у ШІ підтримують попит і ділову активність. 15

Спочатку бум штучного інтелекту був переважно американським явищем. Проте, за словами глави МВФ, він перетворюється на ширше джерело зростання: країни за межами США нарощують будівництво дата-центрів та пов’язаної інфраструктури. Ці інвестиції, а також прибутки американських компаній, пов’язаних із ШІ, і споживчі витрати допомогли пом’якшити безпосередній вплив енергетичного шоку. 1257

Водночас це не означає, що інвестиції у ШІ назавжди захистять світову економіку від геополітичних чи фінансових потрясінь. У наявних оцінках бум штучного інтелекту постає джерелом підтримки, а не вирішенням бюджетних або інфляційних проблем.

Чому удар по енергетичному ринку поки виявився слабшим

Початкові наслідки перебоїв вдалося частково пом’якшити завдяки кільком чинникам:

• уряди та ринки використали запаси нафти й газу;
• зросли поставки енергоносіїв із країн за межами Перської затоки;
• слабший попит на енергію зменшив тиск на доступні обсяги;
• збільшилося виробництво енергії з відновлюваних джерел;
• частина споживання знову перемістилася у бік вугілля. 3616

Завдяки цим буферам світова економіка пройшла через перебої плавніше, ніж очікували. Але вони ж показують, чому нинішня стійкість може бути тимчасовою: запаси неможливо скорочувати безмежно, а альтернативні поставки чи слабший попит можуть не компенсувати тривале перекриття протоки.

Енергетична криза ще не завершилася

Оцінка «краще, ніж побоювалися» не означає, що криза закінчилася. За повідомленнями про виступ Георгієвої, ціна нафти Brent становила приблизно 80–90 доларів за барель, а перебої з постачанням залишалися невирішеними. 116

Нове зростання цін на нафту може сповільнити або розвернути процес зниження інфляції. Тоді центральним банкам, імовірно, доведеться довше зберігати жорстку монетарну політику, що підвищить вартість кредитів для домогосподарств, бізнесу та урядів. Для країн із великим державним боргом це особливо болісно: дорожче обслуговування боргу залишатиме менше коштів на інвестиції та інші видатки. 116

Найбільша вразливість — погіршення бюджетів

Для Георгієвої головною проблемою є не лише здатність економіки пережити один енергетичний шок. Значно більше її непокоїть вразливість, яку створюють погіршення державних фінансів, зростання дохідності суверенних облігацій і зупинка прогресу у зниженні інфляції. 19

Високий борг робить другий шок небезпечнішим. Якщо ціни на нафту зростатимуть, а інфляція залишатиметься стійкою, центральні банки матимуть менше простору для зниження ставок. Одночасно уряди зіткнуться зі збільшенням витрат на обслуговування боргу через дорожче рефінансування. У результаті економічна активність опиниться під подвійним тиском.

Георгієва закликала уряди розробити й оприлюднити переконливі плани, які повернуть борг і дефіцити на стійку траєкторію. Центральні банки, за її словами, мають залишатися «максимально зосередженими» на своїх мандатах щодо цінової стабільності. 19

Ринок держоблігацій США показав, як швидко поширюється тиск

Ринок облігацій продемонстрував ризики, про які говорила глава МВФ. Дохідність 30-річних казначейських облігацій США піднялася до приблизно 5,34% — 19-річного максимуму та найвищого рівня з 2007 року. Інвесторів непокоїли інфляція, державний борг і ширша геополітична ситуація.

У відповідь Міністерство фінансів США збільшило обсяги деяких операцій із викупу довгострокових облігацій — щонайменше до 4 млрд доларів за операцію проти 2 млрд доларів раніше. Після оголошення дохідність знизилася, але згодом, за повідомленнями, залишалася близькою до нещодавніх максимумів. Це свідчить, що захід міг послабити проблеми з ліквідністю, але не усунув глибших побоювань щодо інфляції та стійкості державних фінансів.

Цей епізод важливий не лише для США. Вища дохідність на одному з головних ринків суверенних облігацій світу може підвищувати вартість фінансування та створювати напруження на інших ринках. Він також показує, як начебто керований енергетичний шок стає значно небезпечнішим, коли накладається на проблеми боргу й інфляції.

Торговельні дисбаланси — ще одне джерело ризику

Послання Георгієвої стосувалося не лише негайного реагування на кризу. Вона закликала країни скорочувати надмірні глобальні дисбаланси, які посилюють торговельну напруженість. Ця позиція узгоджується з давнім підходом МВФ: Китай має більше спиратися на внутрішнє споживання, а не на модель зростання, орієнтовану на експорт та інвестиції. Країнам із дефіцитами, зокрема США, також слід скорочувати бюджетні розриви. 216

Мета полягає в тому, щоб світове зростання менше залежало від великих зовнішніх профіцитів одних економік і тривалих дефіцитів інших. Без такого коригування торговельні суперечки можуть додати невизначеності саме тоді, коли країни вже стикаються з енергетичними проблемами та дорожчими запозиченнями.

Що це означає для G20

Оцінка Георгієвої була обережно оптимістичною, але не самозаспокійливою. Тимчасове використання енергетичних запасів, збільшення поставок із-за меж Перської затоки, слабший попит і інвестиції у ШІ допомогли світовій економіці пережити перебої в Ормузькій протоці. МВФ і далі прогнозує зростання світової економіки на 3,0% у 2026 році. 16

Проте шок не минув, а ризиків накопичилося більше, ніж може здатися з одного показника зростання. Новий стрибок цін на нафту здатен продовжити період високих ставок, збільшити витрати на обслуговування боргу та оголити слабкість державних фінансів. Тому рецепт Георгієвої для фінансових лідерів залишається чітким: уряди мають представити реалістичні плани щодо боргу й дефіцитів, центральні банки — не відступати від завдання забезпечення цінової стабільності, а країни — працювати над зменшенням глобальних дисбалансів, що підживлюють торговельні конфлікти. 19