Війна спустошує бюджет Росії: Москва урізає цивільні видатки на 35%

Коли бюджетна проблема стала кризою ліквідності

Фінансові труднощі Росії у 2026 році — це не лише зростання річного дефіциту. Москва, схоже, зіткнулася і з проблемою поточних грошей: воєнні витрати зростали швидше, ніж доходи та можливості запозичень, а в казначействі бракувало ліквідних коштів для всіх запланованих платежів.

За даними Bloomberg, у квітні міністр фінансів Антон Силуанов попередив прем’єр-міністра Михайла Мішустіна, що державі може не вистачити грошей для своєчасного виконання всіх зобов’язань. На єдиному рахунку федерального бюджету в казначействі, де акумулюються доходи й здійснюються видатки, нібито утворився мінус близько 5,5 трильйона рублів. Це показник залишку коштів, а не те саме, що накопичений бюджетний дефіцит, однак він свідчить про гостру напругу з фінансуванням. 2

Що саме скорочує Кремль

Після квітневої кризи влада запровадила режим жорсткої економії. Видатки за більшістю непріоритетних напрямів, за повідомленнями джерел, скоротили приблизно на 35%. Федеральним відомствам також наказали відкласти необов’язкові витрати та підготувати плани можливого скорочення персоналу на 15%. 142

Обмеження, за наведеними даними, не поширюються на:

• оборонні видатки;
• соціальні виплати;
• зарплати працівників державного сектору;
• субсидії регіонам;
• обслуговування державного боргу.

Отже, йдеться не про рівномірне урізання всього бюджету. Кремль намагається зберегти статті, критично важливі для продовження війни, соціальної стабільності та виконання боргових зобов’язань, скорочуючи натомість цивільні програми, інвестиції та необов’язкову роботу державного апарату.

Дефіцит уже випереджає річний план

За попередніми даними Мінфіну Росії, у січні—липні дефіцит федерального бюджету становив 6,455 трильйона рублів, або 2,8% ВВП. У законі про бюджет на весь 2026 рік було закладено дефіцит у 3,786 трильйона рублів, або 1,6% ВВП. Таким чином, уже до липня накопичений дефіцит був приблизно у 1,7 раза більшим за початковий річний план. 510

У повідомленнях про режим економії фігурує і пізніша цифра — 8,654 трильйона рублів станом на 24 серпня. Вона наведена у вторинному висвітленні, а не в регулярному щомісячному релізі Мінфіну. Якщо ця оцінка правильна, дефіцит становив би близько 2,3 раза від початкового річного плану — причому до завершення фінансового року залишалося ще чотири місяці. 145

Важливо не змішувати різні показники. Згадані 5,8—5,9 трильйона рублів квітневого дефіциту описують накопичений розрив між бюджетними доходами та видатками, тоді як мінус 5,5 трильйона рублів на казначейському рахунку відображає поточну ліквідність. Додавати ці суми не можна. Разом вони, однак, показують, що Росія мала одночасно великий бюджетний розрив і недостатній запас доступних коштів для захищених платежів.

Чому заяви влади звучать суперечливо

Публічні запевнення Силуанова про повне фінансування запланованих видатків не узгоджуються з повідомленнями про обмеження цивільного фінансування та можливі скорочення в держустановах. Формально влада може продовжувати виконувати пріоритетні зобов’язання, водночас відкладаючи або урізаючи менш захищені програми. Але для громадян і регіонів це все одно означає погіршення доступу до частини державних послуг та інвестиційних проєктів. 25

За оцінками, річний дефіцит може зрости до 3,2—3,8% ВВП — приблизно вдвічі або більше від початкової цілі у 1,6% ВВП. Додаткові 2—4 трильйони рублів на військові потреби та безпеку зробили б такий сценарій імовірнішим, але цей діапазон є оцінкою, а не офіційно підтвердженим бюджетним рішенням.

Хто платить за продовження війни

Обрана владою модель дає Кремлю змогу не чіпати оборону, ключові соціальні виплати, державні зарплати та обслуговування боргу. Це зменшує негайні політичні й військові ризики для Володимира Путіна, але переносить витрати на цивільну економіку: державні послуги, розвиток інфраструктури, інвестиції та роботу адміністративного апарату.

За повідомленнями, обсяг таких захищених або пріоритетних видатків становить близько 4 трильйонів рублів на рік. У короткостроковій перспективі це допомагає владі підтримувати воєнну машину та базові соціальні зобов’язання. У довшій — посилює залежність бюджету від нових запозичень, скорочень і перерозподілу коштів на користь війни.

Чи може виборчий цикл посилити тиск на владу

Вересневі парламентські вибори навряд чи створять повноцінний канал для протесту проти воєнних витрат. Верховний суд Росії не допустив до виборів партію «Яблуко» — єдину зареєстровану політичну силу, яка відкрито виступала проти війни Росії в Україні. 36

Тому бюджетна криза може мати для Кремля високу економічну ціну, але її безпосередні політичні наслідки значною мірою стримуються захищеними видатками та обмеженим простором для організованої антивоєнної опозиції.