Після запуску 24 серпня операції «Економічний ізгой» Китай відповів жорсткою дипломатичною риторикою, але не оголосив окремого пакета контрсанкцій проти США. Вашингтон уже вніс до санкційних списків компанії з Китаю та Гонконгу, зокрема Kameng Trading Limited, однак поки не вдарив по великій китайській фінансовій ус...
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: How has China responded to the United States’ escalating Iran-related sanctions campaign—including Treasury Secretary Scott Bessent’s August. Article summary: China has answered principally with diplomatic defiance rather than a publicly announced counter-sanctions package: it calls the measures “illegal unilateral sanctions,” says its Iran cooperation is lawful and should not. Topic tags: general, news, general web, government. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermarks, charts with
Китай відповідає на нову санкційну кампанію США проти Ірану різко — але обережно. Пекін називає американські заходи «незаконними односторонніми санкціями», заявляє, що його співпраця з Тегераном відповідає міжнародному праву, і обіцяє захищати власні законні інтереси. 7
8 Водночас публічно оголошеного пакета контрсанкцій, спрямованого саме проти Сполучених Штатів, поки немає.
Так вимальовується знайома для китайської дипломатії стратегія: протистояти спробам Вашингтона контролювати торгівлю з Іраном, але не підставляти великі китайські банки під американські фінансові обмеження.
24 серпня міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив кампанію, спрямовану не лише проти іранських компаній, а й проти закордонних посередників Тегерана. Операція «Економічний ізгой» розширила загрозу вторинних санкцій на торгівлю, пов’язану з нафтою, а також на цифрові активи, технології, золото, авіацію та морські перевезення. 1
5
Головний важіль Вашингтона — доступ до американської фінансової системи. Компаніям і банкам, які продовжують обслуговувати торгівлю з Іраном, фактично пропонують вибір: зберегти відносини з Тегераном або не ризикувати доступом до доларових розрахунків і міжнародних кореспондентських рахунків. 5
12
До першого пакета увійшли структури з Китаю та Гонконгу, але не велика китайська фінансова установа. Це принципова різниця: санкції проти невеликих посередників підвищують ціну обходу обмежень, тоді як удар по великому банку міг би перетворити санкційну кампанію на масштабну фінансову кризу у відносинах Вашингтона і Пекіна. 2
7
28 серпня Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку зареєстровану в Гонконгу Kameng Trading Limited. Американське відомство заявило, що компанія діяла як прикриття для іранського обмінного дому та допомагала підсанкційним громадянам Ірану отримувати доступ до міжнародної фінансової системи.
Цей крок показує, що гонконзькі компанії також перебувають у зоні досяжності американської кампанії. Він підвищує ризики для китайських і регіональних фірм, які працюють з іранськими платежами, перевезеннями або торговельними документами.
Однак доступні повідомлення не свідчать про окрему реакцію Пекіна саме на внесення Kameng Trading до списку. Китай обмежився ширшими попередженнями проти втручання у співпрацю Китаю та Ірану. Публічна позиція залишається жорсткою, але практична відповідь — дозованою, а не відкрито мстивою.
Заперечення Китаю має і юридичний, і стратегічний вимір. Китайські представники стверджують, що співпраця з Іраном відбувається в межах міжнародного права й не повинна бути зірвана або підірвана. 7
11 Пекін також не погоджується з ширшим принципом, за яким Сполучені Штати одноосібно визначають, які країни та компанії можуть вести звичайну торгівлю з Іраном.
Для Китаю це питання виходить далеко за межі Ірану. Якщо Пекін погодиться з вимогами Вашингтона щодо вторинних санкцій, це зміцнить уявлення, що доступ до американської фінансової системи дає США право вето на китайські торговельні зв’язки. Захист торгівлі з Іраном тому є також захистом простору для самостійної економічної та дипломатичної політики Китаю.
Пекін водночас закликає до стриманості й повернення до переговорів, наголошуючи, що санкції та тиск не розв’язують суперечностей, а лише загострюють їх. 6
Ключове невирішене питання полягає в тому, чи перейде Вашингтон від санкцій проти невеликих посередників до прямого покарання китайських банків або великих покупців іранської нафти. Американські посадовці дали зрозуміти, що китайські установи не матимуть автоматичного імунітету, якщо допомагатимуть перетворювати іранську нафту на доходи. 15
Ця погроза дієва навіть щодо банків, які мають обмежений бізнес у США. Вони можуть залежати від доларових розрахунків, кореспондентських відносин або доступу до глобальної фінансової інфраструктури. Тому санкції проти великого банку здатні вдарити по його міжнародних операціях далеко за межами іранського напрямку.
Але саме тут витрати стають взаємними. Удар по великому китайському банку може посилити тиск на Тегеран, проте водночас спровокувати відповідь Пекіна, порушити торгівлю та прискорити фрагментацію світових фінансів. Те, що Вашингтон не включив таку установу до першого пакета, свідчить про спробу посилити тиск, зберігши простір для маневру у ширших відносинах США та Китаю. 2
5
Регулярне застосування вторинних санкцій створює для підсанкційних держав і обережних торговельних партнерів стимул зменшувати залежність від долара. Серед можливих відповідей — розрахунки в юанях, двосторонні платіжні домовленості, бартероподібні операції та альтернативні фінансові канали.
Китай роками розвиває платіжні механізми в юанях і валютні свопи з державами — експортерами енергоносіїв. Криза навколо Ормузької протоки знову привернула увагу до можливої ролі китайської валюти в енергетичній торгівлі.
Однак це історія поступової диверсифікації, а не доказ швидкої заміни долара. Американська кампанія й далі демонструє практичний масштаб фінансових обмежень, заснованих на доларі, тоді як долар зберігає переваги у ліквідності, конвертованості та розгалуженості міжнародних мереж.
Найобґрунтованіший висновок полягає в тому, що санкції можуть повільно стимулювати альтернативи, але не скасовують центральної ролі долара.
Кампанія США оголює суперечність у відносинах Тегерана й Пекіна. Китай допомагав Ірану підтримувати експорт нафти, пом’якшувати наслідки санкцій і зберігати економічні та технологічні зв’язки. 17 За обмеженого доступу до західних ринків Пекін залишається для Ірану життєво важливим каналом збуту.
Проте китайська підтримка визначається передусім інтересами самого Китаю. Пекін прагне отримувати доступ до іранських енергоносіїв і посилювати вплив на Близькому Сході, але водночас хоче мінімізувати ризик американських санкцій, берегти ширші торговельні відносини з Вашингтоном і не втягуватися у прямі безпекові зобов’язання перед Тегераном.
Тому обидві крайні оцінки є ненадійними. Китай навряд чи повністю відмовиться від Ірану, але так само навряд чи погодиться на необмежені економічні втрати заради захисту Тегерана. У самому Ірані це дає чиновникам і політичним групам підстави сперечатися, наскільки надійним буде Пекін у разі максимального тиску.
Залежність Китаю від близькосхідних енергоносіїв робить Ормузьку протоку особливо чутливим питанням. Пекін заявляв, що порушення судноплавства або блокада протоки не відповідають міжнародним інтересам, і закликав до стриманості та дипломатичного врегулювання.
Водночас Китай сам потерпає від комерційних наслідків перебоїв у перевезеннях через Перську затоку. У довідці комісії уряду США зазначалося, що китайська влада раніше призупинила експорт частини нафтопродуктів, які ще не пройшли митне оформлення, на тлі ризиків для судноплавства в затоці. Це показує, як швидко регіональна нестабільність змінює економічні розрахунки Пекіна. 18
Китай опиняється перед складним вибором. Йому важливо зберегти відкритими морські маршрути, і він може використовувати дипломатію або економічний вплив, щоб тиснути на Тегеран. Але це не означає готовності вступати у військове протистояння з США через блокаду чи воювати за іранське судноплавство.
Найімовірніші інструменти Пекіна — дипломатичний тиск, комерційна адаптація та вибіркова морська присутність, а не відкрита війна з Вашингтоном.
Санкційна суперечка навколо Ірану може ускладнити очікуваний візит голови КНР Сі Цзіньпіна до Вашингтона 24 вересня. Reuters повідомляло, що візит розглядався в контексті переговорів із президентом Дональдом Трампом, а також ширших зусиль Китаю щодо стабілізації ситуації на Близькому Сході.
Якщо зустріч відбудеться, санкційна кампанія може одночасно виконувати дві функції. Вашингтон використовуватиме торгівлю з Іраном як важіль тиску, тоді як Пекін наголошуватиме, що не погодиться на одноосібний контроль США над китайськими комерційними зв’язками.
Обидві сторони зацікавлені в тому, щоб питання не переросло у прямий конфлікт навколо великого китайського банку. Водночас остаточний порядок денний і сам статус візиту слід вважати попередніми, доки їх не підтвердять уряди двох країн. Наявні матеріали свідчать про дипломатичне обмеження та предмет торгу, але не про готову домовленість між Китаєм і США.
Китай політично чинить опір американській кампанії та зберігає простір для торгівлі з Іраном, але не демонструє безмежної готовності протистояти Вашингтону. Його мета — поставити під сумнів легітимність односторонніх санкцій, за можливості захистити китайські компанії та розвивати канали, менш уразливі до американського фінансового тиску, не відмовляючись одразу від доступу до доларової системи.
Тому нинішнє протистояння є радше тестом сили санкцій, ніж моментом остаточного розриву світового фінансового порядку. США й надалі можуть завдавати відчутних втрат партнерам Ірану, але кожна нова погроза китайським структурам водночас стимулює Пекін розбудовувати недоларові канали.
Найімовірніший результат — повільна фінансова диверсифікація за збереження домінування долара, а не швидкий крах ані китайсько-іранської торгівлі, ані очолюваної США глобальної системи.
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
Після запуску 24 серпня операції «Економічний ізгой» Китай відповів жорсткою дипломатичною риторикою, але не оголосив окремого пакета контрсанкцій проти США.
Після запуску 24 серпня операції «Економічний ізгой» Китай відповів жорсткою дипломатичною риторикою, але не оголосив окремого пакета контрсанкцій проти США. Вашингтон уже вніс до санкційних списків компанії з Китаю та Гонконгу, зокрема Kameng Trading Limited, однак поки не вдарив по великій китайській фінансовій установі.
Нові обмеження можуть поступово стимулювати розрахунки в юанях і використання CIPS, але не свідчать про швидку заміну долара у світовій фінансовій системі.