Що змінила шестимісячна війна США та Ізраїлю проти Ірану

Через шість місяців після початку війни стабільного політичного врегулювання немає. Початкова кампанія США та Ізраїлю завдала серйозного удару по іранському військовому й безпековому апарату, однак не змусила Тегеран капітулювати. Після провалу червневих домовленостей конфлікт змістився до санкційного тиску, боротьби за морські маршрути та взаємних погроз нової ескалації. 13

Як почалася кампанія

За даними Центрального командування США (CENTCOM), операція «Епічна лють» розпочалася о 1:15 ночі 28 лютого 2026 року. Її заявленою метою було послаблення іранського безпекового апарату та ліквідація загроз, які Вашингтон вважав невідкладними. Паралельно Ізраїль проводив операцію «Рев лева». Серед цілей називали командні центри, об'єкти Корпусу вартових ісламської революції, системи протиповітряної оборони, балістичні ракетні майданчики, військово-морські сили та ядерну інфраструктуру Ірану. 1

Перші удари швидко переросли у ширший регіональний конфлікт: Іран завдав ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, американських силах та об'єктах союзників США в регіоні. 38

Чому зірвався мирний план

У середині червня за посередництва Пакистану сторони погодили 14-пунктовий Ісламабадський меморандум. Документ мав припинити бойові дії, відкрити Ормузьку протоку для комерційного судноплавства, скасувати американську морську блокаду, започаткувати технічні переговори щодо ядерної програми та створити перспективу послаблення санкцій і відновлення Ірану. 34

Однак меморандум був радше рамковою домовленістю, ніж остаточним мирним договором. Він не усунув головних розбіжностей щодо санкцій, контролю над Ормузькою протокою, ядерної програми та взаємних гарантій безпеки. Подальші бойові дії й суперечки щодо виконання умов фактично перекреслили його як основу тривалого врегулювання.

Вашингтон переходить від ударів до тиску

Наразі адміністрація США, схоже, намагається посилити тиск без негайного початку нової великої повітряної кампанії. Державний секретар Марко Рубіо, за повідомленнями, заявив союзникам, що нових ударів «на цей час» не очікують. Це формулювання не означає остаточної відмови від сили: військова відповідь залишається можливою, якщо Іран першим відновить бойові дії. 1215

Основними інструментами Вашингтона стали санкції, контроль морських перевезень і тиск навколо Ормузької протоки — стратегічного водного шляху, через який проходять важливі енергетичні потоки. Такий підхід дає Білому дому можливість зберігати важелі впливу, не повертаючись одразу до масштабних ударів.

Іран погрожує діяти наступальніше

Іранські посадовці сигналізували, що в разі провалу переговорів країна може перейти до «повністю наступальної» військової позиції. Серед можливих напрямів — протидія спробам обмежити іранське судноплавство в Ормузькій протоці або поблизу неї. 38

Поки що це слід розглядати як поєднання воєнної погрози та переговорного сигналу, а не як доказ того, що Іран уже успішно прорвав або зняв будь-яку блокаду. Тегеран водночас наполягає, що готовий витримувати санкції й розглядає дипломатію та оборону як взаємодоповнювальні інструменти.

Чи опинився Нетаньягу в гіршому становищі

Однозначно стверджувати, що прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу «програв» або опинився в гіршому становищі, поки зарано. Початкові удари, безумовно, завдали значної шкоди іранським військовим можливостям. Але доступні дані підтримують обережніший висновок: силовий тиск не змусив Іран підкоритися політичним вимогам США та Ізраїлю.

Іран зберігає здатність погрожувати подальшою ескалацією та поєднує ці погрози з вимогами вести переговори на умовах, вигідніших для Тегерана. Отже, результат кампанії виглядає не як остаточне стримування Ірану, а як нестійке протистояння, у якому військові й дипломатичні інструменти постійно змінюють один одного. 38

Які твердження потребують обережності

У доступних матеріалах недостатньо якісних і незалежно підтверджених даних, щоб подавати як встановлені факти:

• твердження про нібито іранську змову проти Баррона Трампа;
• заяви про офіційний заклик іранських військових застосувати ядерну зброю;
• усі деталі іранських звинувачень у порушенні Сполученими Штатами своїх зобов'язань.

Ці твердження варто описувати як взаємні звинувачення сторін, доки їх не підтвердять першоджерела або кілька надійних незалежних медіа.