Пєсков заявив, що Москва не бачить шляхів до покращення відносин із ЄС

Заява речника Кремля Дмитра Пєскова від 29 серпня стала різким сигналом про погіршення публічної позиції Москви щодо Європейського Союзу. За його словами, нині немає підстав сподіватися на покращення відносин із Європою, а політичне керівництво ЄС діє конфронтаційно — не лише на словах, а й на практиці. 57

Це помітно контрастує із заявами Кремля навесні та на початку літа 2026 року. Тоді Москва говорила про готовність Володимира Путіна контактувати з європейськими лідерами й обговорювати відновлення відносин. Проте це зближення від самого початку було умовним і так і не подолало суперечностей навколо війни проти України, санкцій, європейської безпеки та можливих умов мирної угоди.

Що саме сказав Пєсков про ЄС

Пєсков заявив, що європейські висловлювання свідчать: Росію розглядають як «супротивника» або навіть «ворога». Він також звинуватив нинішніх європейських політиків у протистоянні з Росією не лише в риториці, а й у конкретних діях. 56

Найсерйознішою була його заява про те, що європейські країни мобілізують військові можливості проти Росії та безпосередньо беруть участь у бойових діях. Водночас у доступних повідомленнях не наведено конкретних заяв європейських посадовців, на які посилався речник Кремля. Тому ці твердження слід розглядати саме як заяви російської сторони, а не як незалежно підтверджені факти. 5613

Висновок Пєскова був категоричним: Москва наразі не бачить видимих підстав для покращення відносин між Росією та ЄС. 7

Чим серпнева позиція відрізняється від весняної

У травні тон Кремля був помітно м’якшим. 8 травня Пєсков заявив, що Путін готовий вести переговори «з усіма», зокрема з європейськими країнами. Водночас Москва не збиралася сама ініціювати контакт, оскільки вважала, що саме Брюссель і окремі європейські столиці фактично звели відносини майже нанівець. 316

17 травня Кремль повідомив, що Росія готова до переговорів із державами — членами ЄС для відновлення двосторонніх відносин. Москва також називала прагматичний підхід Європи можливою передумовою повернення до діалогу. 14

Однак це не була пропозиція безумовної нормалізації. У червні Пєсков говорив, що Росія відкрита до діалогу з європейськими країнами, але не прийме тиску чи ультиматумів. За його версією, Європа мала спершу змінити підхід до Москви, щоб переговори могли просунутися. 112

Отже, зміна полягала не в переході від безумовної співпраці до ворожості. Навіть під час весняного дипломатичного відкриття Кремль пов’язував діалог із вимогами щодо першого кроку та правил переговорів. Серпнева заява лише прибрала очікування швидкого покращення відносин.

Чому дипломатичне зближення не відбулося

Головна суперечність стосувалася зв’язку між дипломатією та війною. ЄС продовжував називати вторгнення Росії війною агресії та підтверджував підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. Європейська відповідь охоплювала політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову й дипломатичну допомогу Україні, а також санкційний тиск на Росію.

Москва, зі свого боку, виступала проти переговорів, які вважала нав’язаними під тиском. Російські посадовці також заявляли, що будь-яка мирна пропозиція має враховувати «реалії на землі» — формулювання, яке ставить нинішню ситуацію на фронті та вимоги Росії в центр можливого врегулювання.

У результаті простір для компромісу залишався дуже вузьким. Європейські уряди обговорювали, як ЄС може долучитися до майбутньої дипломатії між Росією та Україною, але водночас ставили під сумнів щирість зацікавленості Москви в мирі. Європейська позиція також полягала в тому, що переговори не можуть просто легалізувати територіальні претензії Росії.

Мирний процес зупинився на тлі бойових дій

Дипломатичні контакти швидко втратили темп через ситуацію на полі бою. 16 липня Кремль заявив, що найближчим часом відновлення мирних переговорів з Україною не очікується, хоча Росія нібито й надалі залишалася відкритою до переговорів.

Наприкінці серпня українські посадовці говорили про можливість відновлення технічних консультацій, але не прогнозували швидкої домовленості. 1920 Окремі повідомлення описували переговори між Росією та Україною як такі, що перебувають у «глибокій паузі», тоді як російські війська продовжували військову кампанію.

Reuters також повідомляло про нові російські ракетні та дронові атаки по Україні наприкінці серпня. 17 Поєднання обмежених дипломатичних контактів із продовженням бойових дій показало: діалог у середині року був радше розвідувальним і пробним, ніж реальним поверненням до довоєнних відносин.

Що це означає для відносин Росії та ЄС

Слова Пєскова варто сприймати не як випадкову зміну формулювання, а як визнання того, що обережне дипломатичне відкриття виявилося перекресленим несумісними позиціями. Москва продовжує представляти Європу як ворожу силу, що підтримує Україну та чинить тиск на Росію. ЄС, своєю чергою, розглядає вторгнення як фундаментальне порушення європейської безпеки й продовжує підтримувати Україну та санкції проти Росії.

Утворився вузький і нестабільний простір для дипломатії. Кремль може заявляти про готовність до переговорів, водночас відкидаючи ультиматуми, вимагаючи першого кроку від Європи та наполягаючи на російських умовах врегулювання. Європейські уряди можуть підтримувати дипломатичні канали, але наполягають, що сталий мир має захищати суверенітет України та відповідати Статуту ООН і міжнародному праву. 112

Тому заява 29 серпня не означає повного припинення будь-яких можливих контактів. Проте вона свідчить, що Москва більше не подає покращення відносин із ЄС як реалістичну близьку перспективу. Поки не буде вирішено питання війни, санкцій, безпекових вимог і умов мирної угоди, дипломатичне зближення, яке здавалося можливим у середині 2026 року, залишається замороженим.