Іран через шість місяців війни: економічна криза поглиблюється, а глухий кут зберігається

Через шість місяців після того, як США та Ізраїль розпочали удари по Ірану 28 лютого, країна не зазнала поразки, але й не змогла стабілізувати економіку. Доступні дані свідчать про затяжне протистояння, у якому військовий тиск, санкції та внутрішні проблеми підсилюють одне одного.

Найвиразніше масштаб кризи видно за цінами на базові продукти. За офіційними іранськими даними, у липні річна продовольча інфляція становила 128%, а споживчі ціни були на 87,9% вищими, ніж роком раніше. Інфляція, розрахована за 12-місячний період, сягнула 66%. 1

Економіка стала головним фронтом війни

Конфлікт уже не зводиться до виснаження сторін на полі бою. 24 серпня Вашингтон запустив «Operation Economic Outcast» — санкційну кампанію проти іранських військових закупівель, а також нафтових і нафтохімічних торговельних мереж. Її мета — обмежити доходи та канали постачання, завдяки яким Тегеран фінансує війну й підтримує ширшу економічну систему. 3

Іранські посадовці визнають, наскільки вразливою стала економіка. Президент країни заявив, що через санкції та блокаду зовнішня торгівля скоротилася на 35%. Уряд назвав інфляцію та економічні наслідки війни серед головних проблем держави. 17

Санкційний тиск б’є одночасно по державних фінансах і купівельній спроможності домогосподарств. Обмеження на продаж нафти, банківські операції та торгівлю ускладнюють імпорт і підвищують його вартість. Ослаблення валюти, своєю чергою, ще більше розганяє ціни.

Ціни на продукти змінюють повсякденне життя

Продовольча інфляція — це не просто макроекономічний показник. Вона показує, як швидко дорожчає звичайний набір продуктів для родини, і в Ірані це подорожчання стало особливо різким.

За даними іранської статистики, на які посилалися журналісти, у липні продукти коштували більш ніж на 128% дорожче, ніж роком раніше. Тобто той самий продуктовий кошик обходився приблизно у 2,28 раза дорожче, ніж у липні 2025 року. Найбільше зросли ціни, зокрема, на олію та жири, молочні продукти, м’ясо і птицю. 12

Для населення це означає стрімке падіння реальної вартості зарплат. Коли дорожчають продукти, оренда та комунальні послуги, у сімей залишається дедалі менше можливостей пережити нове падіння курсу валюти або перебої з постачанням.

Саме тому економічні труднощі стають і політичним ризиком: їх видно не лише у статистичних звітах, а й на ринках та в домашніх кухнях.

Падіння томана посилює шок

Іранська валюта продовжила втрачати вартість на відкритому ринку. За даними, оприлюдненими 25 серпня, курс долара менш ніж за два тижні зріс приблизно зі 186 500 до 204 000 томанів. 3

Ослаблення томана збільшує вартість імпортних продуктів, ліків, обладнання та інших товарів у національній валюті. Воно також підриває довіру до економічного управління: люди й компанії намагаються зберігати кошти у стабільніших активах, а ціни стає важче прогнозувати.

Так формується замкнене коло. Зростання вартості імпорту підштовхує ціни вгору, очікування нового подорожчання додатково тисне на валюту, а санкції та перебої в торгівлі ускладнюють вихід із цієї спіралі.

Відповідь Тегерана — «економіка опору»

Іранське керівництво подає самодостатність як відповідь на зовнішній тиск. Запропонований курс передбачає розвиток внутрішнього виробництва, економічне зростання, фінансову стійкість і поступове зменшення ролі долара в іранських операціях.

Така стратегія може допомогти Ірану зберегти економічну активність у довгостроковій перспективі, але не є швидким способом подолати кризу. Для створення внутрішніх виробничих потужностей потрібні інвестиції, надійні торговельні маршрути, доступ до технологій і достатньо іноземної валюти для закупівлі товарів, які неможливо виробляти всередині країни.

Саме ці ресурси перебувають під тиском через санкції, скорочення нафтових доходів і війну.

Іран уже демонстрував здатність витримувати тривалий економічний тиск. Для великого експортера нафти його економіка є відносно диверсифікованою, а десятиліття санкцій сприяли розвитку внутрішнього виробництва та альтернативних торговельних каналів. 16

Однак стійкість — не те саме, що відновлення. Економіка може продовжувати працювати, навіть коли населення біднішає, а простір для маневру держави звужується.

Чому політичні ризики для режиму зростають

Найближче питання полягає не лише в тому, чи здатен Іран продовжувати війну. Важливо й те, чи зможе уряд зберігати суспільну лояльність, якщо ціни на продукти зростатимуть, валюта падатиме, торгівля скорочуватиметься, а перебої, пов’язані з війною, триватимуть.

Іранські посадовці та аналітики попереджають про поєднання інфляції, енергетичних проблем, воєнних руйнувань, слабкої ділової активності та порушення торгівлі. У сукупності ці фактори можуть сприяти новим протестам і посилити звинувачення в корупції або некомпетентному управлінні. 1

Доступні тут дані не доводять, що невдоволення вже перетворилося на єдиний скоординований рух, здатний повалити режим. Іран і надалі має державні інституції, силовий апарат та економіку, яка не зазнала повного колапсу.

Але запас міцності для політичних помилок скорочується. Кожен новий шок ускладнює для Тегерана твердження, що його стратегія захищає рівень життя населення.

Що означає нинішній глухий кут

Найточніше нинішню ситуацію описує небезпечний глухий кут, а не чітка перемога однієї зі сторін. Іран уникнув капітуляції, тоді як США посилили акцент на фінансовій ізоляції та економічній війні. Тиск зростає, але зрозумілого завершення конфлікту немає.

Для Ірану головним випробуванням стане здатність внутрішнього виробництва й альтернативної торгівлі компенсувати втрачені доходи та дорожчий імпорт. Для населення ключовим питанням залишається стабілізація цін на продукти й курсу валюти. Для режиму найбільша небезпека полягає в тому, що економічні труднощі можуть перетворити військову витривалість на політичну вразливість.

Через шість місяців найважливіші наслідки війни, можливо, вимірюються не вирішальним проривом на фронті, а тим, що іранські родини ще можуть собі дозволити — і як довго уряд зможе стримувати невдоволення, яке це породжує.