Друга доба російських атак на Київ: що відомо про наслідки

Київ другий день поспіль жив під звуки сирен

Російська атака 28 серпня стала продовженням масштабної кампанії проти Києва та української логістики. Нові хвилі ударних безпілотників знову змушували жителів столиці переривати роботу, спускатися в укриття й чекати відбою тривоги. Напередодні, 27 серпня, у Києві зафіксували рекордні для воєнного часу 13 повітряних тривог — загалом місто перебувало під загрозою майже 15 годин. 18

У Київській області під удар потрапили понад десяток багатоквартирних будинків і складських об’єктів. Українські чиновники повідомили щонайменше про одного загиблого за межами Києва. Місцеві повідомлення також говорили про поранених, евакуацію жителів у Бучанському районі та роботу рятувальників на місцях влучань. Частина даних про руйнування й кількість постраждалих залишалася попередньою. 94

Удари по рятувальниках за схемою «подвійного удару»

Українська влада заявила, що екстрені служби зіткнулися з тактикою повторних ударів: після першої атаки безпілотники знову били по місцях, куди прибували рятувальники.

За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, після нічної атаки Київська область зазнала ще 28 ударів удень. Пожежники змушені були переривати гасіння масштабних пожеж і відходити в безпечні місця через загрозу нових атак. У регіоні повітряна тривога лунала 11 разів і сумарно тривала понад 14 годин. 1015

Під ударом — склади та продовольча логістика

Російські атаки дедалі виразніше зачіпають не лише житлові квартали, а й інфраструктуру, від якої залежить постачання товарів і робота економіки. Компанія «Нова пошта» повідомила про знищення своїх депо. У повідомленнях також ішлося про пошкодження складів великих роздрібних мереж та інших логістичних об’єктів. 1

Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький заявив, що знищено приблизно 90% логістики продовольства, якою користуються роздрібні мережі. Це оцінка саме потужностей роздрібної харчової логістики, а не твердження про знищення 90% усіх комерційних складів країни. Водночас міністр наголосив, що українці не залишаться без їжі. 1

Економічні наслідки атак також виглядають серйозними. Повідомлялося, що уряд знизив прогноз зростання ВВП України на 2026 рік із 1,3% до 0,8%, пославшись на пошкодження інфраструктури. Однак доступні дані не дають підстав стверджувати, що саме останні удари по складах стали єдиною причиною цього перегляду. 7

У Херсоні зруйновано обладнання ТЕЦ

Російські війська, за повідомленнями, атакували Херсонську теплоелектроцентраль чотирма керованими авіабомбами. Удар знищив усе генерувальне обладнання станції — і теплове, і електричне. Це посилило ризик перебоїв з електропостачанням та централізованим опаленням напередодні зими. 56

Для Херсона, який регулярно зазнає обстрілів, втрата ТЕЦ створює додаткові труднощі для підготовки міста до холодного сезону. Обласна влада закликала мешканців, особливо родини з дітьми та літніх людей, розглянути евакуацію. 16

Україна продовжує бити по енергетичних об’єктах Росії

Паралельно Україна підтримує кампанію далекобійних ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Українські посадовці заявили, що атака безпілотників 6 серпня спричинила пожежу на нафтопереробному заводі «Славнафта-ЯНОС» у Ярославлі — приблизно за 250 кілометрів на північний схід від Москви. Київ також повідомляв про удар по НПЗ «Башнефть-Новойл» у Башкортостані. 45

Президент Володимир Зеленський поставив за мету збільшити виробництво далекобійних ударних дронів до 1 000 на добу. Нинішні темпи, за його оцінкою, становлять близько 300 безпілотників на день. Київ розглядає це як спосіб підвищити ціну війни для російської військово-промислової та енергетичної системи. 8

У сукупності останні атаки показують, що Росія продовжує тиснути на інфраструктуру, яка забезпечує повсякденне життя українців, постачання товарів і роботу економіки. Водночас Україна намагається відповідати ударами по паливних та енергетичних об’єктах у глибині Росії.