Обвал на Лангтанг-Лірунг: як лід, скелі й вода перетворилися на смертоносний потік

Що сталося 26 серпня

Катастрофа поблизу Лангтанг-Лірунгу, на гірському кордоні Непалу й Тибету, схоже, була швидким каскадним обвалом, а не звичайним землетрусом чи простим проривом льодовикового озера. Попередні супутникові та польові оцінки свідчать, що масштабне руйнування льоду й породи за короткий час перетворилося на селевий потік і потужну раптову повінь. Точний початковий механізм події ще з’ясовують. 125

Як розгорнулася катастрофа

Попередня реконструкція дослідників така: нестійка корінна порода під льодовиком або поруч із ним зруйнувалася, а нижня частина льодовика одночасно відкололася й упала на кількасот метрів донизу, на дно долини. Удар привів у рух уламки породи, лід, осадові матеріали та воду.

Так сформувалася льодово-скельна лавина, яка далі перейшла у високошвидкісний селевий потік. Він пройшов пов’язаною системою річкових долин, зносячи поселення та інфраструктуру. 125

Чому схили могли втратити стійкість

Науковці пов’язують підвищену вразливість таких гірських схилів із кількома довготривалими процесами:

• Відступом льодовиків. Десятиліття потепління змінюють геометрію льодовиків і зменшують механічну підтримку, яку крига може забезпечувати крутим схилам.
• Таненням вічної мерзлоти. Замерзлий ґрунт, уламки породи та органічний матеріал працюють як своєрідний «клей» у тріщинуватій породі. Коли мерзлота відтаює, схили можуть ставати менш стабільними. 3911
• Екстремальними опадами та іншими локальними чинниками. Вони можуть додатково навантажувати вже ослаблені схили. 3

Ці процеси підвищують імовірність льодово-скельних обвалів, але самі по собі ще не доводять, що саме спричинило подію 26 серпня. Для цього потрібне окреме детальне геологічне та криміналістичне дослідження.

Якою була роль зміни клімату

Позиція науковців залишається обережною. Потепління, ймовірно, підвищило фонову ймовірність такого руйнування, дестабілізуючи гірські льодовики й породу, але немає підстав називати його єдиним і безпосереднім тригером саме цього обвалу. 38

Дослідження свідчать, що в Гімалаях льодово-скельні лавини стають частішими на тлі відступу льодовиків, деградації вічної мерзлоти та екстремальних опадів. Спостереження також показують, що втрата льоду гімалайськими льодовиками прискорилася в останні десятиліття: середній темп танення у XXI столітті був удвічі вищим, ніж наприкінці XX століття. 34

Жертви та ризик нових повеней

Кількість загиблих і зниклих безвісти швидко змінювалася в міру того, як рятувальники отримували доступ до ізольованих районів. За даними Reuters на 28 серпня, загинули щонайменше 579 людей у Непалі та семеро в Тибеті, а кількість зниклих у Непалі зросла до 1 924. Попередні повідомлення називали понад 1 300 зниклих, серед них — іноземних відвідувачів. Ці цифри не слід сприймати як остаточний підсумок. 14

Уламки перекрили русла водотоків і сформували щонайменше два підпірні озера вище за течією. Влада попереджала: якщо вода переллється через природні дамби або прорве їх, це може спричинити нові раптові повені. Одне з озер, за повідомленнями, вже перелилося, що посилило необхідність моніторингу та евакуації. 67

Чому системи попередження не змогли запобігти трагедії

Звичайні системи оповіщення в Непалі краще пристосовані до прогнозування сильних дощів, підйому рівня річок і загроз від відомих льодовикових озер. Натомість цього разу йшлося про раптовий складний обвал у високогір’ї, який міг залишити downstream-райони практично без часу на реагування.

Перші сейсмічні дані інтерпретували як землетрус магнітудою 4,4. Згодом подальша оцінка пов’язала сигнал безпосередньо з обвалом; у повідомленнях фігурувала переглянута магнітуда 5,2. 415

Ця відмінність важлива: сейсмічні станції можуть зафіксувати масове переміщення льоду й породи, але саме по собі таке виявлення не гарантує попередження до того, як схил уже зруйнувався.

Рятувальна операція та її обмеження

Гелікоптери, рятувальники, а також китайські й непальські команди працювали в ізольованих долинах, вкритих уламками. Їм заважали пошкоджені дороги, нестійкі схили, негода та загроза нових повеней. 914

Серед можливих заходів називали контрольоване відведення води або інженерний спуск із підпірних озер. Однак такі операції самі по собі небезпечні й потребують детальної оцінки стійкості природних дамб. Надійних підтверджень, що конкретний проєкт дренажного каналу на місці вже схвалили або реалізували, недостатньо.

Які висновки це дає для Гімалаїв

Головний висновок полягає в тому, що управління ризиками в Гімалаях має виходити за межі дощомірів і карт льодовикових озер. Потрібен постійний супутниковий, сейсмічний і наземний моніторинг нестійких схилів, льоду та вічної мерзлоти, доповнений швидкими транскордонними протоколами оповіщення. 39