Повінь у Непалі й Тибеті: як обвал льодовика спричинив гімалайську катастрофу

Катастрофа розпочалася 26 серпня 2026 року поблизу кордону Непалу та Китаю. Великий обвал льоду, каміння й ґрунту перегородив річку Ленде-Кхола — водотік, пов’язаний із річковою системою Трішулі. Згодом вода прорвалася вниз разом із уламками та брудом, накривши гімалайські долини. Станом на 27 серпня в оновленні Reuters повідомлялося щонайменше про 359 загиблих і майже 1 000 зниклих безвісти, тоді як інші джерела оцінювали кількість зниклих у Непалі й Тибеті приблизно у 1 500 осіб. Дані змінювалися в міру того, як рятувальники діставалися ізольованих громад і звіряли транскордонні списки. 16

Що сталося в горах?

За повідомленнями, підготовленими з урахуванням аналізу Геологічної служби США та оцінок інших експертів, високо в Гімалаях поблизу національного парку Лангтанг обвалилася частина льодовика. Обвал утворив потужний потік льоду й каміння, який потрапив у річкову систему. 59

Уламки на певний час перекрили Ленде-Кхолу й сформували поблизу кордону систему загатного озера. Вода почала прориватися крізь завалене русло, несучи вниз мул, валуни, лід та інші уламки. Раптова повінь і селеві потоки змивали будинки, дороги, мости та енергетичні об’єкти. 1416

Рівень води в річці Трішулі — на окремих ділянках її також називають Бхотекоші — різко піднявся. Експерти повідомляли, що за пів години він міг зрости на дев’ять метрів. 16

Які території постраждали?

Найбільші руйнування зафіксували на півночі Непалу, особливо в прикордонних долинах і вздовж русел, що ведуть до системи Трішулі. Повінь також поширилася на Тибетський автономний район Китаю, зокрема на повіт Г’їронг, де китайські державні медіа повідомили про загиблих і сотні зниклих. 48

Індія не була основною зоною безпосереднього удару стихії за наявними повідомленнями. Водночас індійські органи влади активно долучилися до реагування, оскільки багато громадян Індії прямували через Непал до Тибету, а райони нижче за течією в Індійських Гімалаях могли опинитися під загрозою нових паводків. 6

Скільки людей загинуло або зникло безвісти?

У перші дні після катастрофи єдиного підтвердженого підсумку не було. Дані різнилися через різний час публікації та різні географічні й адміністративні методики підрахунку:

• В оновленні Reuters від 27 серпня повідомлялося щонайменше про 359 загиблих і майже 1 000 зниклих безвісти. 1
• Інші публікації оцінювали кількість зниклих у Непалі та Тибеті приблизно у 1 500 осіб, серед них — понад 700 іноземців. 6
• У тибетському повіті Г’їронг китайські державні медіа повідомили про трьох загиблих і 558 зниклих, зокрема 260 іноземних громадян. 8
• Туристичні органи Непалу заявили, що із сотнями іноземних відвідувачів не вдалося зв’язатися. Серед них були громадяни Індії, США, Австралії, Великої Британії, Канади та Малайзії. 78

Надані джерела не містять надійної узгодженої цифри щодо поранених або підтверджених рятувань. Ці дані мали змінюватися після того, як гелікоптери й наземні групи дістануться районів, відрізаних зруйнованими дорогами та мостами.

Чому серед зниклих було так багато іноземців і паломників?

Постраждалий маршрут сполучає Катманду з Лхасою. Ним користуються трекери, туристи та паломники, які прямують до гори Кайлаш у Тибеті. Тому багато людей, із якими не вдалося встановити зв’язок, були приїжджими, а не мешканцями гірських долин. 16

Міністерство закордонних справ Індії повідомило, що в Непалі зникли щонайменше 288 громадян Індії, а ще близько 200 людей залишалися заблокованими в Китаї, повідомляє Reuters. Один індійський туроператор заявив, що з групи приблизно у 60 паломників зникли близько трьох десятків людей, серед них — гід групи. 6

Кількість іноземців також відрізнялася в різних повідомленнях, оскільки туристичні відомства, поліція та уряди вели окремі списки. Найобережніше трактування таке: на початковому етапі реагування сотні іноземних відвідувачів залишалися без зв’язку. Це не означало, що кожна людина з ранніх списків була підтверджено загиблою.

Чи спричинив катастрофу землетрус?

Спочатку повідомлялося, що обвал льодовика міг спричинити землетрус магнітудою 4,4. Подальший аналіз пов’язав зафіксований сейсмічний сигнал із самим масштабним обвалом льоду та гірських порід, а не підтвердив, що причиною катастрофи був тектонічний землетрус. 5913

У пізніших повідомленнях ішлося, що обвал створив сейсмічний сигнал, еквівалентний сильнішій події. Однак ключовий висновок не змінився: наявна оцінка вказувала, що поштовх породив льодово-кам’яний обвал, а не землетрус, який запустив ланцюг подій. 9

Яку роль могла відіграти зміна клімату?

Наявні повідомлення не доводять, що саме зміна клімату спричинила цей конкретний обвал. Водночас науковці зазначали: потепління може посилювати нестабільність льодовиків і сприяти відтаванню багаторічної мерзлоти. Це здатне підвищувати ризик льодовикових обвалів і зсувів у гірських районах. Однак ширший кліматичний ризик не слід подавати як доказ прямої причини цієї події. 4

Як тривала рятувальна операція?

Непальські та китайські аварійні служби обстежували круті долини, евакуйовували людей із небезпечних районів і використовували гелікоптери, щоб дістатися громад, відрізаних зруйнованими транспортними шляхами. Індійська влада зосередилася на пошуку своїх громадян, допомозі людям, які застрягли в Китаї, та координації з родинами, що чекали на інформацію. 126

Рятувальникам заважали нестабільні схили, селеві потоки, перекриті дороги та пошкоджена інфраструктура. Міжнародні гуманітарні організації також намагалися доставити допомогу в постраждалі райони. За одним із повідомлень, Організація Об’єднаних Націй планувала виділити для Непалу 2 мільйони доларів із Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації.

Через небезпечний доступ відсутність остаточних даних про врятованих або поранених не означала, що кожну людину без зв’язку вже зарахували до жертв. Списки продовжували звіряти з даними про евакуацію, розміщення в тимчасових притулках і перетин кордону.

Чому влада побоювалася нової повені?

Перший потік не усунув небезпеку. Непал і Китай попередили, що за уламковими завалами продовжує накопичуватися вода у двох озерах або загатних водоймах. Якщо одна з таких загат раптово зруйнується, нова хвиля паводку може з великою швидкістю рушити вниз за течією майже без попередження. 1

Тому рятувальникам доводилося одночасно виконувати два термінові завдання: шукати тих, хто вижив, і евакуйовувати людей із зон, яким могла загрожувати повторна хвиля. Зруйновані мости, нестійкі схили та нові зсуви робили небезпечними і пошукові роботи, і повернення мешканців до постраждалих громад.

Найчіткіший висновок із ранніх повідомлень полягає в тому, що це була каскадна гірська катастрофа: обвал льоду та каміння перегородив річку, перекрита система вивільнила потік води з уламками, а повені поширилися транскордонним регіоном, яким користуються і місцеві громади, і міжнародні мандрівники. Підсумки людських втрат залишалися попередніми, поки рятувальники продовжували пошуки.