Україна планує збільшити застосування далекобійних дронів до 1 000 на добу

Увечері 28 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має перейти від нинішнього середнього показника — понад 300 далекобійних дронів на добу — до цілі у 1 000 апаратів щодня. Оголошення пролунало на тлі нових російських ударів по українських містах і фактичної паузи в мирних переговорах. 10

Навіщо Україні 1 000 далекобійних дронів на добу

Зеленський назвав далекобійні дрони своєрідними «санкціями на відстані» проти Росії. У заявленої цілі є два взаємопов’язані завдання:

• Посилити оборону. Росія застосовує новіші й швидші безпілотники типу Shahed, зокрема реактивні варіанти, які складніше перехоплювати. За даними українських медіа, приблизно половина зі 164 дронів Shahed, запущених по Україні 28 серпня, була реактивною.
• Збільшити можливості для ударів у глибині Росії. Більший запас дронів давав би змогу регулярно атакувати військові об’єкти, енергетичну інфраструктуру та інші цілі далеко від лінії фронту, а не покладатися лише на окремі масштабні нальоти.

Йдеться про більш ніж триразове збільшення нинішнього середнього показника. Це виробнича й оперативна ціль, а не підтвердження того, що Україна вже запускає 1 000 далекобійних дронів щодня. 10

Масштаб останніх атак

Заява Зеленського прозвучала після кількох великих українських операцій із застосуванням безпілотників. Російські посадовці заявили, що під час однієї нічної атаки було знешкоджено 822 українські дрони, близько 600 із них нібито прямували в бік Московського регіону. Інші повідомлення називали цей удар одним із найбільших від початку повномасштабного вторгнення Росії. 111

Ці цифри походять від російських офіційних джерел і стосуються дронів, які, за їхніми словами, були збиті або іншим чином знешкоджені. Їх не можна автоматично вважати незалежно підтвердженою кількістю запущених апаратів чи влучань. Водночас заявлений масштаб пояснює, чому Київ говорить про щоденну спроможність у 1 000 дронів.

Що показали удари по нафтопереробних підприємствах

Повідомлення про атаку на нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі засвідчили, що українські дрони можуть діставатися великої промислової інфраструктури далеко за межами фронту. Водночас російська та українська сторони по-різному описали наслідки інциденту: The Moscow Times повідомила про пожежу й загибель однієї людини, тоді як губернатор регіону заявив, що всі 67 українських дронів було збито, а пошкодження спричинило падіння уламків.

Стратегічна логіка таких атак зрозуміла: удари по нафтопереробних заводах потенційно можуть ускладнювати виробництво та постачання пального для російської армії й цивільної економіки. Проте надані джерела не дають змоги незалежно встановити точний масштаб або тривалість зупинки роботи ЯНОС, а також підтвердити вплив на експорт пального чи доходи Росії.

У матеріалах також згадується удар по НПЗ «Лукойл-Нижегороднефте-проект» у Кстові. Однак наданих перевірених даних недостатньо, щоб оцінити його наслідки для роботи підприємства або російських паливних поставок.

Як Зеленський пов’язав дрони з мирними переговорами

Президент України представив подальше посилення ударів як відповідь на продовження російських атак і відмову Москви рухатися до переговорів про завершення війни. Це відбувається в умовах, коли мирні переговори, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, перебувають у «глибокій паузі». 10

Додатковий контекст дав візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. За даними Reuters, він приїхав до російської столиці 25 серпня для зустрічей із російськими посадовцями. CNN і Пєсков повідомляли, що Реткліфф не зустрічався з Путіним.

Деякі медіа писали, що Реткліфф передав песимістичну оцінку перебігу війни та закликав Росію до переговорів. Водночас деталі зустрічей ґрунтуються на повідомленнях медіа й анонімних джерелах.

Що підтверджено про поїздку Реткліффа

Найобережніші висновки, які випливають із наданих джерел, такі:

• Реткліфф відвідав Москву та провів переговори з російськими розвідниками або іншими представниками влади.
• Це називали першим відомим візитом директора ЦРУ до Москви після поїздки Вільяма Бернса у 2021 році.
• Підтверджень зустрічі Реткліффа з Володимиром Путіним немає; доступні повідомлення вказують, що її не було.
• Звіти різняться щодо тем переговорів: серед можливих питань називали переговори про Україну, ризики для НАТО та відносини Росії з Іраном. Ці твердження слід сприймати як повідомлення джерел, а не як офіційно підтверджений єдиний порядок денний.

Жертви російських атак в Україні

У той самий період російські удари по Україні призводили до загибелі та поранення цивільних. Саме це Київ називає однією з причин розширення власної програми далекобійних дронів.

• Київ: під час атаки уламки дронів поранили чотирьох людей, повідомило Reuters. 4 В іншому, масштабнішому ударі по Києву та області загинули щонайменше 16 людей і 33 були поранені.
• Сумщина: російські атаки дронами забрали життя двох людей, повідомляла BBC. 3
• Харківщина: під час денної атаки на торговельний центр загинула одна людина, ще двоє були поранені. Окремий ракетний удар по селу в області вбив щонайменше 10 людей і поранив 17. 42
• Херсонщина: надані матеріали повідомляють про смертельні російські атаки в регіоні, зокрема удар дроном по автобусу, внаслідок якого загинули щонайменше четверо людей і ще четверо були поранені. Водночас джерела не підтверджують, що саме цей випадок є тим херсонським інцидентом, про який ішлося в початковому запиті.

Ці цифри стосуються різних інцидентів і дат, тому їх не слід складати в один загальний показник. За ширшим моніторингом ООН, у перші шість місяців 2026 року російські атаки вбили щонайменше 1 396 цивільних в Україні, ще 7 978 людей були поранені. 13

Що це означає стратегічно

Ціль у 1 000 дронів на добу означає спробу перетворити далекобійну кампанію України на постійну промислову систему. Вона має одночасно допомогти протидіяти дедалі спроможнішим російським ударним дронам і регулярно створювати додаткові витрати для військової та економічної інфраструктури Росії.

Поки що неясно, чи зможе Україна досягти цього показника, скільки дронів долатимуть російську протиповітряну оборону та чи призведуть удари по НПЗ й інших промислових об’єктах до тривалого дефіциту пального. Тому заяву Зеленського коректніше розглядати як оголошену мету масштабування, а не як доказ уже досягнутої спроможності.