Ісландія голосує не за вступ до ЄС, а за відновлення переговорів

Референдум в Ісландії 29 серпня легко неправильно зрозуміти. Громадяни не голосують безпосередньо за вступ до Європейського Союзу. На бюлетені — питання про те, чи має уряд відновити переговори щодо умов можливого членства. 23

Це робить голосування важливим, але не остаточним. Результат «за» запустить довгий і невизначений процес переговорів. Результат «проти» збереже нинішні відносини Ісландії з Європою та, ймовірно, відкладе тему членства на багато років.

Що саме винесено на голосування?

Ісландців запитують, чи слід відкрити переговори про вступ до ЄС заново. Країна подала заявку на членство у 2009 році, а переговори призупинили у 2013-му. До того часу було відкрито 27 переговорних розділів, 11 із них попередньо закрили. 23

Тому голос «за» буде мандатом на переговори, а не вказівкою підписати договір про вступ. Уряд допускає, що офіційні переговори можуть поновитися вже 2027 року, однак сам процес триватиме роками, а його результат наперед невідомий. 23

Якщо сторони домовляться, ісландці отримають можливість окремо проголосувати за або проти погоджених умов членства. Крім того, договір має одностайно схвалити кожна з 27 держав ЄС. 23

Прем’єр-міністерка Кріструн Фростадоттір називає референдум політично обов’язковим для свого уряду, хоча юридично він має консультативний характер. 23

Чому останні опитування суперечать одне одному

Напередодні голосування маємо не стійкий тренд, а справді дуже близьке змагання.

• Опитування Maskina, проведене 21–25 серпня, показало 51,3% прихильників відновлення переговорів проти 48,7% противників. 4
• У попередньому опитуванні Gallup обидва табори мали по 46%, а 8% респондентів ще не визначилися. 3
• Пізніше опитування Gallup, проведене 24–27 серпня, за даними публікації від 28 серпня, показало 51,6% противників відновлення переговорів. 12

Ці результати не обов’язково взаємовиключні. Опитування проводилися в різний час, різними агенціями та на тлі майже порівну розділеного суспільства. На підсумок можуть вплинути явка, вибір тих, хто вагається, і методика досліджень. Найобережніший висновок — результат непередбачуваний, а не те, що один із таборів уже сформував стійку перевагу.

Як арктична безпека змінила дискусію

У міжнародних медіа референдум часто подають як голосування про безпеку через стратегічне розташування Ісландії у Північній Атлантиці та Арктиці. Ісландія є членом НАТО, не має постійної армії та покладається на трансатлантичні безпекові зв’язки, зокрема на оборонні відносини зі США.

Заяви Дональда Трампа щодо Гренландії додали багатьом ісландцям відчуття невизначеності. Водночас військова активність Росії та розвиток інфраструктури в Арктиці посилили занепокоєння щодо майбутнього регіону.

Прихильники відновлення переговорів вважають, що тісніше інституційне зближення з Європою може дати Ісландії додаткові політичні та економічні важелі в умовах загострення конкуренції в Арктиці. Вони описують голос «за» як спосіб зменшити ризики й з’ясувати, які гарантії можна отримати, а не як заміну НАТО чи оборонним зв’язкам зі США. 3

Противники роблять інший безпековий висновок. Вони наголошують, що ЄС не є заміною НАТО, а чинні домовленості у сфері оборони вже забезпечують Ісландії ключову гарантію жорсткої безпеки. На їхню думку, глибша європейська інтеграція може звузити свободу національних рішень, не запропонувавши рівноцінних оборонних зобов’язань. 3

Отже, тема безпеки посилила аргументи обох сторін. Суперечка точиться не лише навколо того, чи почувається Ісландія в небезпеці, а й навколо питання, що саме буде надійнішою відповіддю — європейська інтеграція чи збереження суверенного контролю.

Рибальство — головна внутрішня причина голосувати «проти»

Найемоційнішим питанням переговорів залишається рибальство. Противники побоюються, що членство в ЄС може послабити контроль Ісландії над власними рибальськими районами та системою квот через Спільну політику ЄС у сфері рибальства. Для Ісландії рибна галузь пов’язана не лише з економікою, а й із національною ідентичністю та історією боротьби за контроль над морськими водами. 35

Прихильники переговорів відповідають: відмова від них означала б відмову від можливості з’ясувати, яких домовленостей Ісландія реально може досягти. Переговори, на їхню думку, створюють важелі впливу — країна зможе висунути вимоги, перевірити позицію ЄС і винести на подальше голосування вже конкретний договір. 3

Тому цей референдум — не простий вибір між «Європою» та ізоляцією. Ісландія вже входить до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) і має доступ до єдиного ринку ЄС, не будучи членом Союзу. Практичне питання полягає в тому, чи достатньо нинішньої моделі, чи країні потрібен більший вплив на ухвалення європейських рішень — ціною переговорів щодо чутливих сфер, передусім рибальства. 12

Віковий і географічний поділ

Кампанія також відображає різне розуміння національної безпеки та незалежності. Молодші й міські виборці загалом прихильніше ставляться до відновлення переговорів: вони акцентують на економічній стабільності, впливі в Європі та захисті від геополітичної невизначеності. Старші, сільські жителі та представники рибальського сектору більше наголошують на автономії, контролі над природними ресурсами й пам’яті про колишні суперечки з Брюсселем. 34

Цей поділ не є абсолютним, але пояснює, чому кампанію складно звести до протистояння лівих і правих. Для одних суверенітет — це можливість ухвалювати рішення самостійно. Для інших безпека означає мати достатньо колективних важелів, щоб не опинитися під тиском більших держав і ринків.

Що означатиме голос «за»

Результат «за»:

• відновить переговори Ісландії про вступ до ЄС;
• поверне в порядок денний процес, розпочатий після заявки 2009 року;
• знову відкриє питання рибальства, суверенітету та умов відносин Ісландії з Союзом;
• залишить остаточне рішення про членство за наступним референдумом, після чого договір мають одностайно ратифікувати всі держави ЄС. 23

Такий результат не зробить Ісландію членом ЄС, не розв’яже суперечку щодо рибальських квот і не гарантує, що переговори завершаться угодою. Він лише дасть виборцям більше інформації про можливі умови перед остаточним рішенням.

Що означатиме голос «проти»

Результат «проти» збереже Ісландію поза ЄС, але залишить чинний доступ до єдиного ринку на основі ЄЕЗ. Також він, імовірно, відкладе питання вступу на невизначене майбутнє — особливо з огляду на те, що Фростадоттір називала це голосування можливим моментом «зараз або ніколи» для відновлення процесу. 12

Голос «проти» не виведе Ісландію з НАТО, не змінить її оборонні домовленості зі США і не припинить економічні зв’язки з Європою. Він означатиме відмову лише від наступного кроку до переговорів про членство та збереження нинішнього статус-кво.

Яке рішення насправді ухвалюють ісландці

29 серпня ісландці не обиратимуть негайний вступ до ЄС. Вони вирішуватимуть, чи варто витратити політичний ресурс на те, щоб з’ясувати, яким могло б бути членство в умовах більш нестабільної Арктики та трансатлантичного простору.

Аргумент «за» — це ставка на інформацію, переговорні важелі й тісніше зближення з Європою. Аргумент «проти» — ставка на суверенітет, контроль над рибальством і довіру до вже наявної атлантичної системи безпеки Ісландії. За різноспрямованих опитувань і мінімального розриву результат може залежати не стільки від абстрактних геополітичних теорій, скільки від того, яке розуміння безпеки виборці вважатимуть переконливішим.