Що відомо про масовану атаку Росії на Україну 27 серпня

У ніч із 26 на 27 серпня Росія завдала по Україні масштабного комбінованого удару ракетами та безпілотниками. Атака продовжилася вранці: у Києві мешканці чули роботу протиповітряної оборони, яка відбивала нові хвилі дронів. Повітряні сили України повідомили про запуск 258 безпілотників, а також балістичних і протикорабельних ракет. Російські посадовці заявили, що удар охопив цілі в дев’яти українських містах. Українська сторона повідомила про нейтралізацію 233 повітряних цілей, але частина ракет і дронів досягла портів, промислових підприємств, логістичних об’єктів та іншої інфраструктури. 10 16

Яку зброю застосувала Росія

За даними українських повідомлень, у складі атаки були:

• 258 безпілотників — ударні дрони типу Shahed, дрони-імітатори Gerbera та інші безпілотні системи; приблизно третина з них, за описом, була реактивною;
• дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму;
• невстановлена кількість балістичних ракет Iskander-M/KN-23, запущених із Брянської та Курської областей Росії;
• три реактивні ракети або баражувальні боєприпаси S8000 Banderol.

За повідомленням української сторони, дрони запускалися, зокрема, з районів Курська, Міллерового, Орла та Приморсько-Ахтарська.

Повної кількості ракет у цій атаці джерела не наводять. Зокрема, невідомо, скільки саме балістичних ракет Росія запустила 27 серпня. 16

Скільки цілей вдалося нейтралізувати

Повітряні сили України заявили, що сили ППО нейтралізували 233 повітряні цілі. Наведений у повідомленнях розподіл такий:

• сім балістичних ракет;
• одна ракета «Онікс»;
• три боєприпаси Banderol;
• 222 безпілотники.

Ці цифри є оперативним звітом української сторони й не мають незалежного підтвердження. У повідомленнях використовуються різні формулювання — від «збиття» до «нейтралізації» або радіоелектронного придушення. Тому показник охоплює не лише цілі, знищені кінетичними засобами ППО, а й ті, що були зроблені неефективними іншим способом.

Які об’єкти були під ударом

Міністерство оборони Росії заявило, що атака була спрямована на об’єкти, пов’язані з воєнними зусиллями України. У російському переліку згадувалися промислові підприємства, нафтопереробні потужності, логістичні центри та портова інфраструктура в дев’яти містах. 10 11

Українські посадовці та очевидці повідомляли про наслідки ударів у Києві, портах, промислових районах і на об’єктах розподілу товарів великих ритейлерів. Reuters також писало про ураження портової, зернової, енергетичної та промислової інфраструктури. 16

Російські заяви про призначення цілей не є незалежним підтвердженням того, що кожен уражений об’єкт використовувався у військових цілях. Міжнародні та українські повідомлення вказували також на об’єкти, важливі для цивільної економіки та постачання.

Загиблі, поранені та пошкодження

Наявні матеріали підтверджують, що атака спричинила руйнування та людські втрати, але не дають змоги скласти повну загальнонаціональну статистику саме за епізодом 27 серпня. В одному з українських повідомлень ішлося щонайменше про одного загиблого та кількох поранених.

Reuters повідомляло про пошкодження або удари по портах, промислових об’єктах і розподільчих центрах ритейлерів. 16

Водночас джерела не підтверджують достатньою мірою, що до цієї конкретної атаки належать усі повідомлення про пошкодження стадіону імені Валерія Лобановського, шкіл, медичних закладів, житлових будинків, одеських багатоповерхівок чи зернового елеватора. Частина таких деталей може стосуватися інших російських ударів у серпні.

Саме тому об’єднувати в одну цифру всі повідомлення про загиблих, поранених, пожежі та пошкоджене майно було б некоректно. Найобережніший висновок: удар був масштабним, значну частину цілей українська ППО нейтралізувала, але атака все одно завдала шкоди не лише суто військовим об’єктам.

Що Росія заявляла про українські дрони

Доступні джерела не містять перевіреної російської заяви про перехоплення українських дронів саме під час цієї операції 27 серпня. Повідомлення про роботу російської ППО проти українських безпілотників стосуються інших атак і не повинні змішуватися з описом цього удару по Україні.

Чому дефіцит Patriot має вирішальне значення

Атака відбулася на тлі гострої нестачі в Україні американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Ці комплекси особливо важливі, оскільки належать до основних засобів України для боротьби з російськими балістичними ракетами. 6 10 11

Попередні атаки серпня показали практичний ефект дефіциту. Під час іншого масштабного удару українські посадовці заявляли, що Росія запустила 27 балістичних ракет, але була перехоплена лише одна — через відсутність ракет для Patriot. 1 6

Це не означає, що кожна ракета, яка досягла України 27 серпня, оминула саме Patriot або що нестача цих боєприпасів пояснює кожне влучання. Але вона демонструє стратегічну проблему: Росія може одночасно запускати великі хвилі дешевших дронів, дрони-імітатори та балістичні й інші ракети. Україні доводиться розподіляти обмежені запаси перехоплювачів між різними типами загроз.

Навіщо Зеленський закликає Європу купувати системи ППО

Заклик президента Володимира Зеленського до європейських країн придбати додаткові системи протиракетної оборони стосується не лише кількості пускових установок. Україні потрібні комплекси, здатні протидіяти складним балістичним цілям, а також стабільні поставки ракет-перехоплювачів для відбиття повторних атак. 6 10

Дані за 27 серпня показують масштаб виклику: навіть після заявленої нейтралізації 233 повітряних цілей удари зафіксували на портових, промислових і розподільчих об’єктах. Отже, питання полягає не просто в тому, щоб отримати більше комплексів. Україні потрібні постійне поповнення боєзапасу та багаторівнева протиповітряна оборона, здатна тривалий час одночасно протистояти балістичним ракетам, ударним дронам і дронам-імітаторам.