Китай посилює закупівлі російської нафти й ускладнює становище Індії

Падіння експорту іранської нафти змінило баланс сил на азійському ринку. Індія наростила закупівлі зі знижкою російської сировини, щоб компенсувати перебої з постачаннями з Близького Сходу через війну та обмеження руху танкерів у районі Ормузької протоки. Але коли іранські барелі майже зникли з китайського напрямку, нафтопереробники КНР почали значно активніше скуповувати російську нафту — саме той ресурс, на який розраховувала Індія.

Це ще не доводить неминучого дефіциту пального в Індії. Однак її «страховка» стала слабшою: російські партії важче законтрактувати, знижки скорочуються, а доставка супроводжується більшими витратами та політичними ризиками.

Іранські барелі штовхають Китай до Росії

За даними Kpler, які цитує Reuters, експорт іранської нафти в серпні 2026 року впав приблизно до 294 тис. барелів на добу проти близько 1,7 млн барелів на добу у 2025 році. Це сталося після блокади Сполученими Штатами іранських суден та портів, а також перебоїв у русі танкерів через Ормузьку протоку.

Китай історично був головним покупцем іранської нафти. Коли ці поставки стали менш доступними, Пекіну довелося шукати заміну на вже напруженому ринку — на тлі атак, обмежень у Перській затоці та невизначеності щодо російського експорту. Пропозиції іранської нафти для китайських покупців скоротилися, а ціни зросли, зробивши заміщення ще нагальнішим.

Для Індії це важливо, оскільки саме Росія стала її найважливішим джерелом екстреної сировини під час перебоїв на Близькому Сході.

Серпневі обсяги показують: запас міцності Індії скорочується

У червні та липні індійські НПЗ закуповували рекордні або близькі до рекордних обсяги російської нафти, шукаючи альтернативу поставкам, які зазвичай проходять через Ормузьку протоку. За даними Reuters, у липні Росія постачила Індії 2,47 млн барелів на добу — 50,83% її імпорту сирої нафти. 1 Інші оцінки на основі відстеження суден давали близько 2,8 млн барелів на добу, що демонструє невизначеність оперативної статистики щодо вантажів. 59

У першій половині серпня російські поставки до Індії знизилися приблизно до 1,9 млн барелів на добу — майже на 32% проти липневого рекорду, свідчать дані Kpler, наведені Financial Express. 8 ThePrint також оцінював потік у першій половині місяця приблизно в 1,9 млн барелів на добу, застерігаючи, що підсумкова цифра залежатиме від вантажів, які ще рахують. 6

Важливий сам напрямок руху, а не різниця між окремими оцінками: липневий сплеск не сформував нового стабільного рівня. Російські поставки до Індії стали мінливішими саме тоді, коли країні потрібні надійні альтернативи близькосхідній нафті.

Китай конкурує за найзручніші російські сорти

Морський імпорт російської нафти до Китаю в серпні оцінювали в 1,25 млн барелів на добу. Це менше за липневі 1,423 млн барелів, але все одно один із найвищих показників за останні місяці. 2

Sinopec, китайський державний нафтопереробний гігант, за повідомленнями, придбав 30–40 партій російської суміші ESPO — нафти зі Східного Сибіру, що постачається через Тихоокеанський маршрут, — із поставками в період із липня до вересня. Загальний обсяг становить приблизно 241–320 тис. барелів на добу. 17

Партії ESPO з Далекого Сходу Росії можуть прямувати до китайських покупців через Тихий океан. Індія ж значною мірою залежить від довших маршрутів із російських портів європейської частини країни. Їй доводиться конкурувати за вантажі та одночасно вирішувати питання доступності танкерів, платежів, страхування і дотримання санкцій.

Географія не робить російську нафту недоступною для Індії, але дає китайському попиту перевагу в боротьбі за окремі сорти й маршрути.

Знижка на російську нафту вже не вирішує все

Російська сировина залишається привабливою, якщо знижка до еталонної ціни компенсує витрати на транспортування та дотримання санкційних вимог. Проте ця математика погіршується. Вересневі партії ESPO, за повідомленнями, пропонувалися зі знижкою приблизно $1–3 за барель до ICE Brent — проти близько $4 за барель для серпневих поставок. 21

Вищі фрахтові ставки та страхові премії за воєнні ризики додатково зменшують вигоду. Перебої в судноплавстві та атаки на енергетичну інфраструктуру підвищили вартість страхування, звузили знижки на російські сорти й посилили тиск на імпортний рахунок Індії та маржу її НПЗ. Індійські імпортери також одночасно враховують ризики в Ормузькій протоці та протоці Баб-ель-Мандеб — двох критично важливих морських вузьких місцях. 1112

Тому для нафтопереробного заводу важлива не лише заявлена знижка на російський барель. Вирішальним є кінцевий кошторис після врахування фрахту, страхування, фінансування, ризиків маршруту та можливих обмежень для покупців чи платіжних систем.

Санкції перетворюють проблему ціни на проблему закупівель

Сполучені Штати посилюють тиск на торгівлю іранською нафтою, а законодавчі ініціативи щодо Росії можуть передбачати мита для великих покупців російських енергоносіїв. Сенат США ухвалив у 2026 році санкційний законопроєкт, який за певних умов дозволяє запроваджувати мита до 100% проти Китаю, Індії та інших країн, хоча для остаточного набуття чинності потрібні подальші законодавчі кроки. 1922

Така невизначеність ускладнює довгострокові контракти. Індійський НПЗ може придбати вантаж зі знижкою сьогодні, але не знати, чи вдасться його застрахувати, профінансувати, доставити та перепродати за умов санкцій, що змінюються. Ризики судноплавства й платежів здатні знищити перевагу дешевої сировини ще до її прибуття на завод.

Чому це важливо для економіки Індії

Індія імпортує близько 89% необхідної їй сирої нафти, а приблизно 40% імпортних обсягів зазвичай проходять через Ормузьку протоку. 14 Тривалі перебої впливають не лише на закупівлі НПЗ. Вони можуть збільшити імпортний рахунок, посилити тиск на поточний рахунок, послабити рупію та загострити вибір уряду між інфляцією, податками на пальне і субсидіями.

Вищі світові ціни, зокрема орієнтир Brent, посилили б ці наслідки. За даними Kpler, які цитує Reuters, потоки сирої нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку різко впали порівняно з довоєнним середнім рівнем. Ринок уже враховує можливість затяжної кризи в цьому коридорі.

Стратегічні резерви створюють ще одне обмеження. Наведені джерела не встановлюють точної величини резервів Індії в серпні 2026 року й не доводять конкретного помісячного скорочення. Водночас вони вказують, що стратегічні нафтові резерви забезпечують приблизно 9,5 дня чистого імпортного покриття, тоді як ширші запаси нафтопродуктів описуються окремо й охоплюють значно довший період. 13

Ця різниця важлива: комерційні запаси та стратегічні резерви — не одне й те саме. Жоден із них не скасовує потреби в нових вантажах, якщо перебої триватимуть довго.

Що робитимуть індійські НПЗ

Найімовірніша відповідь — диверсифікація, а не повна відмова від російської нафти. Bloomberg повідомляв, що індійські переробники розширюють пошук сировини в Західній Африці та країнах Америки, а також розглядають поставки з Перської затоки, попри обмеження руху через Ормузьку протоку. 3

Практично це означає три кроки:

• Розширити перелік сортів і країн походження. Доступ до західноафриканської, американської, бразильської та іншої не близькосхідної сировини зменшує залежність від одного постачальника, навіть якщо альтернативні барелі дорожчі або потребують переналаштування НПЗ. 320
• Заздалегідь забезпечити логістику. Дефіцит танкерів, страхування та платіжних каналів може виникнути раніше, ніж фізично зникне нафта. Ризики одночасного блокування двох морських вузьких місць роблять попереднє планування особливо важливим. 12
• Розглядати російську нафту як ситуативний резервний ресурс. Російські барелі й надалі можуть знижувати витрати, якщо знижки та маршрути залишаються вигідними. Але під час одночасного шоку в Росії, Ірані та Перській затоці покладатися на них як на гарантоване джерело не можна.

Наслідки для всього азійського ринку

Китай не обмежується одним напрямком заміщення. Sinopec заявила, що збільшуватиме закупівлі в Бразилії, Африці та інших регіонах поза Перською затокою, зокрема постачання, завантажені за межами затоки. 20 Індія рухається в подібному напрямку.

У результаті азійський ринок сирої нафти стає більш фрагментованим. Китай та Індія одночасно конкурують за російські, африканські, бразильські та атлантичні барелі, тоді як близькосхідні поставки отримують вищу геополітичну та фрахтову премію. Навіть якщо загального видобутку у світі достатньо, кінцева вартість доставки та маржа НПЗ можуть стати значно нестабільнішими.

Головний висновок для Індії — стратегічний, а не лише комерційний. Дисконтована російська нафта була потужною відповіддю на шок із боку Близького Сходу, але надмірна концентрація перетворила цю відповідь на нову вразливість. Коли Китай почав заміщати іранські барелі російською нафтою, найдешевший і найшвидший резервний ресурс Індії опинився під конкуренційним тиском.

Для індійських НПЗ і державних планувальників тепер не менш важливі за номінальну ціну російського бареля диверсифікація, стійкість логістики та реалістичне планування резервів.