Світ втрачає здорові ґрунти: головні висновки нової оцінки FAO

Глобальна ґрунтова криза поглиблюється

Друга комплексна оцінка стану ґрунтових ресурсів світу, підготовлена Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), дає тривожний висновок: більшість ґрунтів планети перебуває у відносно задовільному, поганому або дуже поганому стані. Перевірені способи відновлення існують, однак їх застосування залишається недостатнім для захисту продовольчої безпеки, біорізноманіття та стійкості до зміни клімату. Наведені у звіті відсотки стосуються оцінок регіонів і субрегіонів, а не точної частки всієї площі суходолу світу. 47

Що змінилося від 2015 року

У 52,5% оцінених регіонів і субрегіонів управління ґрунтами визнали низьким або дуже низьким. Лише 14% отримали оцінку «добре» або «дуже добре». Порівняно з першою глобальною оцінкою 2015 року у 58% випадків зафіксували погіршення, тоді як покращення — лише у 10%. 457

Тиск на ґрунти водночас посилюється. За відповідне десятиліття населення світу збільшилося приблизно на 800 мільйонів людей, а площа збору врожаю основних культур — приблизно на 80 мільйонів гектарів. Це означає більше навантаження на землю, яка має одночасно виробляти більше продовольства й зберігати власну родючість. 37

Чому стан ґрунтів важливий для всіх

Ґрунт — це не просто субстрат для вирощування рослин. Він забезпечує близько 95% світового виробництва продовольства, є домівкою для приблизно 59% наземного біорізноманіття та зберігає більше вуглецю, ніж будь-яка наземна екосистема: за обсягом це друге найбільше сховище вуглецю на планеті після океанів. 7

Тому деградація ґрунтів загрожує не лише врожайності. Вона послаблює екосистеми, погіршує здатність землі утримувати воду та зменшує один із природних буферів, що стримують зміну клімату.

Ерозія — найпоширеніша проблема

Наймасштабнішою загрозою у звіті названо ерозію: у 81% оцінок її визнали проблемою, якою управляють неналежно. Серед інших небезпек — втрата органічного вуглецю ґрунту, неправильне використання поживних речовин, зменшення ґрунтового біорізноманіття, засолення, забруднення та запечатування ґрунтів через міську забудову. 57

Кліматичні зміни посилюють цей цикл. Спека, посухи, сильні зливи та лісові пожежі прискорюють ерозію і втрату вуглецю. Натомість деградовані ґрунти гірше утримують воду, накопичують менше вуглецю й залишають сільськогосподарські громади вразливішими до кліматичних потрясінь. 47

Які рішення вже відомі

FAO закликає перейти від моделі експлуатації ґрунтів до відповідального управління ними — сприймати ґрунт як обмежений живий ресурс, а не як одноразовий виробничий ресурс. 4

Серед практик, здатних зменшити ерозію, відновити запаси органічного вуглецю та родючість і підвищити стійкість землеробства, —:

• мінімальний або нульовий обробіток ґрунту;
• постійне рослинне покриття та покривні культури;
• урізноманітнення сівозмін і культур;
• агролісівництво;
• повернення органічної речовини до ґрунту;
• точніше й ефективніше внесення добрив. 351115

У практиці природоощадного землеробства ці підходи поєднують три базові принципи: мінімальне порушення ґрунту, постійне покриття його поверхні та диверсифікацію культур. 35

Чому фермери не впроваджують їх масово

Головна проблема, за логікою звіту, полягає не у відсутності знань, а в умовах їхнього застосування. Фермерам і державам часто бракує стартового фінансування, техніки та матеріальних ресурсів, гарантій землекористування або достатніх стимулів, консультаційної підтримки, практичних знань, а також якісних місцевих даних і систем моніторингу ґрунтів. 34

Додатковими бар’єрами можуть бути обмежений доступ до ринків і кредитування, нестача дорадчих послуг та інфраструктури для нових культур або технологій. 15

Урок для кліматичної та продовольчої політики

Оцінку оприлюднили в контексті роботи ООН із протидії опустелюванню, що підкреслило ціну зволікання з відновленням земель. Її висновки посилюють аргумент на користь того, щоб ґрунти системно враховувалися у політиці щодо посух, клімату, продовольства та біорізноманіття. 47

Отже, світ уже має значну частину необхідних рішень. Питання полягає в тому, чи зможуть уряди, фінансові інституції та аграрний сектор створити умови, за яких ці рішення стануть доступними й економічно виправданими для фермерів. Чим довше відкладати дію, тим дорожчим буде відновлення родючих ґрунтів.