Китай виробляє майже всіх гуманоїдних роботів світу. Але чи вміють вони працювати?

Китай уже став беззаперечним лідером за кількістю вироблених і відвантажених гуманоїдних роботів. Але це ще не означає, що країна створила роботів, здатних стабільно виконувати широкий спектр людських завдань.

Найточніше китайську стратегію можна описати так: виробити якомога більше недорогих машин, розмістити їх у контрольованих середовищах, зібрати дані про взаємодію з фізичним світом і використати ці дані для наступного прориву в embodied AI — «втіленому» штучному інтелекті. Чи приведе масштабування до такого прориву, а також чи буде він економічно життєздатним, поки не доведено.

Поставки зростають, але це ще не продуктивна праця

За оцінкою Smart Analytics Global, у першій половині 2026 року у світі було відвантажено близько 19 100 гуманоїдних роботів — більш ніж утричі більше, ніж за аналогічний період роком раніше. На китайських виробників припало понад 97% цих поставок.

Водночас різні дослідницькі компанії називають різні цифри: інші оцінки дають понад 22 000 роботів за той самий період, а китайські галузеві джерела — навіть понад 40 000. Тому показники на кшталт «95% із приблизно 20 000 роботів» варто сприймати як орієнтовні індикатори ринку, а не як аудировану статистику реально задіяних працівників-роботів.

Частина машин вирушає не на підприємства, де вони замінюють людську працю, а до університетів, лабораторій, демонстраційних майданчиків, державних пілотних проєктів і так званих фабрик даних. Аналітик Георг Штілер оцінює, що від 50% до 70% гуманоїдних роботів, вироблених у 2026 році, можуть використовуватися саме для збирання навчальних даних, а не для продуктивної роботи на замовника.

Це пояснює, як Китай може одночасно демонструвати рекордні обсяги виробництва і залишатися далеким від масового використання роботів у реальному бізнесі.

У чому полягає китайська перевага

Китай має сильні позиції там, де вирішальними є виробничий масштаб, узгодженість ланцюгів постачання, доступність компонентів і швидкість ітерацій. Падіння цін на електроніку та механічні компоненти, а також державні субсидії знижують вартість створення фізичної платформи. Пекін ще у 2021 році заклав підтримку робототехніки у своєму п’ятирічному плані, передбачивши субсидії, податкові стимули для досліджень і фінансування галузі.

У результаті китайські компанії можуть швидко випускати багато відносно недорогих машин. Але дешевий корпус не вирішує головних проблем гуманоїдної робототехніки: роботам бракує точності в роботі руками, витривалості, здатності безпечно відновлюватися після помилок і вміння переносити навички з одного середовища в інше.

Ефектне сальто або танцювальний номер демонструють контроль рухів у заздалегідь підготовленому сценарії. Вони не доводять, що машина зможе цілу зміну сортувати різні предмети, реагувати на несподівані перешкоди чи виконувати нове завдання без тривалого перенавчання.

Навчальні центри — міст між прототипом і ринком

Один із найпоказовіших прикладів — центр у Лючжоу, провінція Гуансі. Компанія UBTech отримала від регіонального уряду тендер на $18 млн для постачання гуманоїдних роботів та іншого обладнання. Мета проєкту — збирати дані для embodied AI, тобто систем, які сприймають фізичний світ, ухвалюють рішення і діють у ньому.

Центр розраховує продавати такі дані фабрикам. Проте працівники, з якими спілкувалися журналісти Reuters, визнали, що проєкт наразі не має чіткого шляху до прибутковості: експлуатація коштує дорого, а ринок навчальних даних ще недостатньо сформований.

Економічна проблема тут майже замкнена в коло. Щоб навчити робота, потрібні самі роботи, оператори, великі приміщення, розмітка даних, технічне обслуговування і регулярна заміна обладнання. Але щоб клієнти були готові за це платити, робот має надійно виконувати завдання й генерувати для них вимірювану цінність.

Дані можуть прискорити спільне вдосконалення апаратного забезпечення і програмного забезпечення. Однак більша кількість даних не гарантує, що вони будуть різноманітними, якісними та придатними для перенесення навичок у нові умови.

Обіцяний «момент ChatGPT» для роботів

Засновник і генеральний директор Unitree Ван Сінсін заявив, що embodied intelligence наближається до свого «моменту ChatGPT» — різкого стрибка, після якого роботи зможуть значно краще виконувати широкий набір завдань. 1

Але навіть ця теза вказує на головне обмеження галузі: проблема полягає не в тому, щоб змусити робота ходити, а в тому, щоб створити достатньо надійний роботизований «мозок». Сам Ван допускає, що до такого прориву може минути до десяти років. 8

Мовні моделі отримали перевагу завдяки величезним масивам цифрових текстів, дешевому копіюванню даних і масштабованому тестуванню. Фізичне навчання відбувається повільніше, коштує дорожче і має обмеження безпеки: кожна взаємодія робота з реальним світом може завершитися пошкодженням обладнання або травмою.

Тому стратегія «поставити більше роботів — отримати більше даних — навчити кращу модель» має сенс, але не є автоматичним рецептом успіху.

Unitree: біржова ейфорія та ризик бульбашки

Інвестори вже оцінюють не стільки поточні результати роботів, скільки потенційну вигоду від майбутнього прориву. Під час дебюту на шанхайському майданчику STAR Market акції Unitree зросли більш ніж у п’ять разів і завершили перший день торгів на рівні 845 юанів проти стартової ціни 150,8 юаня.

Це був перший вихід китайського виробника гуманоїдних роботів на материкову біржу. Однак Reuters зазначало, що лише небагато роботів Unitree використовувалися в комерційному середовищі. Компанія була прибутковою, але цей факт не доводить прибутковість усієї галузі чи наявність сформованого ринку універсальних роботів.

Такий розрив між оцінками компаній і реальною ефективністю машин створює ризик спекулятивної бульбашки. Якщо десятки виробників почнуть конкурувати переважно ціною, а замовлення не перейдуть від субсидованих пілотів до регулярного приватного попиту, на галузь може чекати консолідація: слабші компанії зникнуть або будуть поглинуті сильнішими.

Держава як перший клієнт і розподілювач ризиків

Китайська промислова політика навмисно створює ранній попит. За даними Reuters, за попередній рік на розвиток гуманоїдних роботів було спрямовано щонайменше $20 млрд, а Пекін також оголосив про фонд обсягом 1 трлн юанів — близько $137 млрд — для стартапів у таких сферах, як штучний інтелект і робототехніка.

Держава також є великим покупцем: закупівлі гуманоїдних роботів і пов’язаних технологій державними структурами зросли до 214 млн юанів у 2024 році проти 4,7 млн юанів у 2023-му.

Місцеві уряди, державні підприємства та навчальні центри допомагають галузі подолати класичну проблему «курки і яйця»: без роботів немає даних, а без даних немає достатньо розумних роботів. Але така модель водночас ускладнює відповідь на запитання, чи працює конкретний сценарій без державної підтримки.

Американські обмеження звужують експортні перспективи

У липні Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) внесла нові іноземні гуманоїдні та чотириногі роботи до переліку обладнання, продаж якого обмежується з міркувань національної безпеки. Вашингтон послався на ризики для кібербезпеки, даних і стратегічних ланцюгів постачання. 17 18

У короткостроковій перспективі вплив може бути обмеженим: у США поки що небагато гуманоїдних роботів реально працюють у комерційних умовах. Але в довгостроковій перспективі обмеження позбавляють китайських виробників доступу до важливого ринку, клієнтського зворотного зв’язку та можливості впливати на міжнародні стандарти.

Для внутрішньої китайської стратегії це не обов’язково поразка. Держава може й надалі підтримувати попит усередині країни. Проте втрата зовнішніх клієнтів зменшує масштаби продажів і кількість різноманітних реальних сценаріїв, у яких роботи могли б навчатися.

Які дані покажуть справжній успіх

Вирішальними будуть не відео з виставок і не біржові стрибки, а операційні показники:

• скільки годин робот працює без зупинок;
• як часто він безпечно й успішно виконує завдання у непередбачуваних умовах;
• скільки часу та коштів потрібно для навчання нової навички;
• скільки людської праці реально економить одна година роботи машини;
• чи може робот окупитися без державної закупівлі;
• чи перевищує створена ним цінність витрати на обладнання, операторів, ремонт і дані.

Китайська перевага у виробництві робить цілком імовірним, що саме його компанії одними з перших скористаються майбутнім проривом у embodied AI. Але нинішні обсяги поставок, субсидії та інвестиції свідчать передусім про масштабну програму накопичення промислових і технологічних можливостей.

Це ще не доказ того, що Китай — або будь-яка інша країна — вже створив універсального робота, здатного надійно працювати у світі людей.