МВФ: світова економіка опинилася між енергетичним шоком і бумом ШІ

Напередодні зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн G20 в Ешвіллі, штат Північна Кароліна, глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва описала світову економіку як стійкішу, ніж очікували, але все ще вразливу. Зустріч запланована на 31 серпня — 1 вересня 2026 року. 1

Її головний образ — «перетягування каната». З одного боку, інвестиції у штучний інтелект підтримують економічну активність, передусім у США, а також стимулюють будівництво дата-центрів і виробництво обладнання в інших країнах. З іншого — енергетичний шок, пов’язаний з війною з Іраном і фактичним закриттям Ормузької протоки, підвищує ризик нового витка інфляції, жорсткіших фінансових умов і слабшого зростання. 3 7

Чому енергетичний шок виявився менш руйнівним, ніж очікували

Перебої з постачанням не спричинили негайного глобального економічного обвалу. Удар пом’якшили одразу кілька чинників:

• країни використали нафтові та газові резерви;
• зросли поставки енергоносіїв з регіонів поза Перською затокою;
• попит на енергію послабився;
• збільшилися потужності відновлюваної енергетики;
• деякі держави знову частково перейшли на вугілля. 9 10

Це допомогло компенсувати втрату частини потоків через Ормузьку протоку. Водночас нинішню стійкість не варто сприймати як остаточне розв’язання проблеми. Нове подорожчання нафти може знову прискорити інфляцію, відтермінувати зниження процентних ставок, збільшити витрати на обслуговування боргів урядів і компаній та послабити економічну активність. 3

Бум ШІ підтримує попит, але не гарантує стабільності

За словами Георгієвої, інвестиційний бум у сфері штучного інтелекту, який спочатку був переважно американським явищем, перетворюється на ширше джерело глобального попиту. Країни нарощують будівництво дата-центрів та пов’язаної інфраструктури. Це підтримує прибутки американських компаній і споживчі витрати, а також створює можливості для економік, залучених до технологічних ланцюгів постачання. 3 7

Саме це є позитивною стороною «перетягування каната». Водночас дорожча енергія зменшує купівельну спроможність домогосподарств, підвищує витрати бізнесу та ускладнює завдання центральних банків, які намагаються остаточно приборкати інфляцію.

У липневому оновленні World Economic Outlook — головного макроекономічного прогнозу МВФ — фонд зазначив, що глобальна дезінфляція зупинилася. Очікується, що загальна інфляція у світі зросте з 4,1% у 2025 році до 4,7% у 2026-му.

Яким є прогноз зростання МВФ

Липневий прогноз МВФ передбачає зростання світової економіки на 3,0% у 2026 році та 3,4% у 2027-му. Фонд наголошує на нерівномірності перспектив: країни, які імпортують енергоносії, та економіки, найбільш уразливі до конфлікту, стикаються з більшим тиском. Натомість держави, інтегровані у глобальний технологічний ланцюг ШІ, можуть отримати вигоду від посиленого попиту.

Наступне повне видання World Economic Outlook має вийти в жовтні. МВФ публікує розгорнуті прогнози двічі на рік — у квітні та жовтні, а січневі й липневі оновлення охоплюють вужче коло економік.

Найбільше занепокоєння МВФ — стан державних фінансів

Енергетичний шок є лише частиною загальної картини ризиків. Георгієва також звернула увагу на погіршення фіскальної ситуації, зростання дохідності державних облігацій, високий рівень боргу, зупинку прогресу в боротьбі з інфляцією, торговельну напруженість і значні зовнішні дисбаланси. 3

Проблема полягає в тому, що уряди намагаються підтримувати економіку в умовах зростання вартості запозичень, хоча їхні боргові навантаження вже є значними. Якщо інвестори вимагатимуть вищої дохідності за державними облігаціями, бюджетний простір може швидко звузитися. Тоді урядам доведеться обирати між скороченням видатків, підвищенням податків, новими позиками або слабшою підтримкою економіки.

Георгієва закликала уряди продемонструвати середньострокову надійність: представити реалістичні плани скорочення дефіцитів і переведення боргу на стійку траєкторію. За її словами, покладатися на надто оптимістичні припущення чи тимчасові заходи недостатньо. 3

Чому ринок держоблігацій США опинився в центрі уваги

Тиск проявився і на ринку довгострокових державних облігацій. У матеріалах напередодні зустрічі G20 ішлося про різке зростання дохідності 30-річних казначейських облігацій США та занепокоєння інвесторів щодо інфляції, обсягів запозичень і фіскальної довіри.

Міністр фінансів США Скотт Бессент окремо оголосив про збільшення обсягів зворотного викупу довгострокових номінальних казначейських облігацій — щонайменше до 4 млрд доларів за одну операцію проти 2 млрд доларів раніше.

Такі викупи мають підтримувати ліквідність ринку та чинити тиск на довгострокову дохідність у бік зниження. Водночас їх розширення показало, наскільки уважно інвестори стежать за пропозицією державного боргу та довірою до бюджетної політики. Висока дохідність довгострокових облігацій здатна підвищувати вартість фінансування для всієї економіки, навіть якщо короткострокові ставки рухаються в іншому напрямку.

Центробанки мають зосередитися на ціновій стабільності

Георгієва закликала центральні банки залишатися зосередженими на ціновій стабільності. Новий стрибок цін на енергоносії може звести нанівець прогрес у боротьбі з інфляцією та змусити регуляторів довше зберігати жорстку монетарну політику. Це означатиме дорожчі кредити для домогосподарств, компаній і урядів із великим борговим навантаженням. 3

Отже, послання МВФ радше обережне, ніж панічне. Світова економіка витримала перший удар краще, ніж очікували, але ця стійкість залежить від умов, які можуть швидко змінитися. Новий перебій у постачанні, сильніше подорожчання нафти або втрата довіри до бюджетної політики можуть оголити вразливості, які інвестиції в ШІ не здатні повністю компенсувати.

Глобальні дисбаланси залишаються окремою проблемою

Георгієва пов’язала фіскальний тиск із нерівномірним розподілом попиту у світовій економіці. Значні бюджетні дефіцити одних країн співіснують із великими зовнішніми профіцитами інших, а така конструкція не може безмежно залишатися стабільною. Логіка МВФ полягає в тому, що держави з дефіцитами мають провести переконливе бюджетне оздоровлення, тоді як економікам із профіцитами варто посилювати внутрішнє споживання, а не надмірно покладатися на експорт. 3

Тому порядок денний G20 виходить далеко за межі цін на нафту чи перспектив штучного інтелекту. Урядам одночасно доведеться реагувати на енергетичний шок, інвестиційний цикл навколо ШІ, високий рівень боргу та нерівномірний глобальний попит. Головне попередження Георгієвої: світова економіка поки тримається, але те, як довго триватиме ця стійкість, визначать фіскальна довіра та цінова стабільність.