Дипломатія паралельно з ударами: що змінилося після візиту Реткліффа до Москви

Останні події навколо візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви найкраще описує формула: дипломатія та ескалація відбуваються одночасно. Вашингтон, за повідомленнями, попросив Київ тимчасово не завдавати далекобійних ударів по Москві, Санкт-Петербургу та частині північних регіонів Росії, поки американський посадовець перебував у Москві. Після від’їзду делегації Україна відновила дронові атаки, а Росія продовжила повідомляти про удари та заявляти про просування на фронті. 2389

Публічно підтвердженої мирної угоди чи формального дипломатичного прориву після поїздки Реткліффа не зафіксовано. У Кремлі заявили, що він провів переговори з представниками російських спецслужб, але не зустрічався з президентом Володимиром Путіним. Зміст і результати розмов не розкрили. 4

Що сталося після від’їзду Реткліффа

За даними повідомлень, американське прохання стосувалося періоду польоту Реткліффа до Росії та назад. Українські посадовці погодилися на тимчасову паузу, стверджують джерела, на які посилалися кілька медіа. Через кілька годин після вильоту літака з американським посадовцем мер Москви заявив, що російська ППО збила щонайменше 10 дронів, які наближалися до столиці. 389

Ця послідовність подій не доводить, що зустрічі в Москві призвели до ширшої деескалації. Радше йдеться про вузьку операційну паузу, покликану убезпечити чутливу американську місію. Після її завершення далекобійна кампанія ударів відновилася.

Росія також заявила про перехоплення 426 українських дронів. Це твердження сторони конфлікту, яке не має незалежного підтвердження в наданих матеріалах. Так само обережно слід оцінювати заяви Росії про захоплення Неженки в Запорізькій області та Писарівки на Сумщині: доступні дані незалежно не підтверджують жодної зі змін контролю над цими населеними пунктами.

Повітряна війна набирає обертів

Відновлення ударів стало частиною ширшої тенденції, а не окремою реакцією на візит Реткліффа. Нещодавно російська влада назвала попередню українську атаку найбільшою цього року, заявивши про 822 дрони, 600 із яких нібито прямували до Москви. Україна, зі свого боку, повідомила, що вивела з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів російського онлайн-ритейлера Wildberries. Ці взаємні заяви демонструють, чому повідомлення про масштаби ударів і завдані збитки потребують незалежної перевірки. 18

Українська далекобійна кампанія зосереджена на цілях далеко за лінією фронту: нафтопереробних заводах, логістичних вузлах, складах та інших промислових об’єктах. Під час однієї з операцій українські й російські посадовці заявили про удари по трьох НПЗ, танкерах і насосних станціях трубопроводів.

Мета таких атак виходить за межі безпосередньої шкоди від кожного окремого удару. Загрожуючи виробництву, транспортуванню та зберіганню пального, Україна прагне підвищити економічну ціну війни для Росії, ускладнити військову логістику та змусити Москву розгортати більше систем ППО для захисту об’єктів у глибині країни. У повідомленнях також ішлося про зв’язок українських ударів із дефіцитом пального та навантаженням на російські нафтопереробні потужності, хоча їхній реальний масштаб і тривалість складно оцінити лише за матеріалами з поля бою.

Чому дрони важливі, але не вирішують наземну війну

Далекобійні дрони дають Україні змогу діставати військові та промислові цілі в Росії, не намагаючись симетрично відтворити весь значно більший російський conventional arsenal. Саме цю логіку президент Володимир Зеленський описував словами «зрівнювач» — засіб, який частково компенсує різницю в ресурсах.

Однак удари в глибокому тилу не замінюють контролю над територією. Росія продовжує заявляти про просування на фронті та завдавати ударів по українських містах, енергетичних об’єктах і логістиці. Москва також повідомляла про ураження семи логістичних центрів у Києві та навколо нього, які, за її твердженням, були пов’язані з товарами подвійного призначення та компонентами для дронів. Українська сторона оскаржувала окремі аспекти цієї версії.

Тому наявні дані свідчать про посилення стратегічного тиску в повітряній війні, але не про вирішальний перелом у наземній кампанії. Україна може завдавати Росії збитків і порушувати роботу інфраструктури, проте Росія зберігає здатність атакувати українські населені пункти та підтримувати тиск уздовж фронту.

Візит Реткліффа відкрив канал, але не мирний процес

Поїздка до Москви має значення тому, що прямі контакти між американськими та російськими спецслужбами можуть створювати канал для передавання сигналів, зниження ризиків і пошуку умов для майбутніх переговорів. У Кремлі назвали продовження контактів між силовими структурами позитивним явищем, однак жодна зі сторін не оприлюднила достатньо деталей, щоб говорити про досягнуту домовленість. 4

Це важливе розмежування. Конфіденційна зустріч розвідників може підтримувати дипломатію, але сама по собі не є офіційними мирними переговорами. За доступною інформацією, поїздка Реткліффа свідчить про відновлення контакту на високому рівні, а не про врегулювання війни чи формальний запуск нового мирного процесу.

Європа посилює підтримку України

Дипломатична активність у Москві збіглася з помітними європейськими зусиллями посилити здатність України продовжувати оборону. Під час заходів до Дня Незалежності України Велика Британія та Франція пообіцяли збільшити військову підтримку, зокрема надати доступ до засекречених технологій і прискорити постачання ракет для ППО. 17

Велика Британія також погодилася дозволити розкриття засекреченої інформації про британські компоненти, що використовуються в далекобійній крилатій ракеті SCALP — французькому аналозі Storm Shadow. Очікується, що це допоможе Франції та Україні розвивати локальне виробництво й забезпечувати довгострокові поставки далекобійних ракет. 17

Окремо Європейська комісія схвалила €6,1 млрд на закупівлю озброєнь для України. Кошти мають бути спрямовані на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси й радари. За даними Комісії, загальний обсяг підтримки ЄС від початку повномасштабного вторгнення Росії сягнув €220,2 млрд.

Для Києва ця допомога важлива, оскільки нинішня війна поєднує два взаємопов’язані завдання: захист українських міст від російських атак і збереження спроможності бити по російській військовій та промисловій інфраструктурі. ППО допомагає виконувати перше завдання, а ракети, дрони й виробничі технології — друге.

Висновок

Нинішня ескалація почалася після тимчасової паузи, а не після тривалого перемир’я. Вашингтон створив обмежене вікно навколо московської місії Реткліффа, Україна відновила далекобійні удари після його від’їзду, а Росія продовжила повітряну кампанію та заяви про непідтверджені успіхи на фронті.

Головне значення цієї історії в тому, що дипломатія не витіснила військовий тиск. США, схоже, зберігають канал розвідницького зв’язку з Москвою, Україна використовує дрони й ракети, щоб підвищити ціну російської війни, а європейські держави розширюють набір інструментів для підтримки Києва. Заяви про перехоплення 426 дронів, а також про захоплення Неженки й Писарівки слід і надалі вважати твердженнями, доки їх не буде незалежно підтверджено.