МВФ: енергетичний шок виявився керованим, та глобальна економіка залишається вразливою

Оцінка директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої звучить радше як обережний оптимізм, а не як заспокійливий сигнал. Світова економіка пережила енергетичний шок, спричинений війною з Іраном і перебоями навколо Ормузької протоки, краще, ніж у МВФ спочатку побоювалися. Але високі ціни на нафту, стійка інфляція, дорожче кредитування та погіршення стану державних фінансів і надалі можуть послабити зростання. 17

Оновлений базовий прогноз МВФ передбачає зростання світової економіки на 3,0% у 2026 році. Це позитивна динаміка, однак ризики для прогнозу переважно негативні. 47

Чому енергетичний шок виявився слабшим, ніж очікували

Перебої з постачанням частково компенсували кілька чинників:

• скорочення запасів нафти й газу;
• збільшення видобутку та постачань із країн поза Перською затокою;
• розширення потужностей відновлюваної енергетики;
• сильніше, ніж очікувалося, падіння попиту на енергію;
• часткове повернення деяких економік до використання вугілля. 4

Георгієва описала ситуацію як «перетягування каната»: негативний шок для енергопостачання з країн Перської затоки тисне на економіку, тоді як інвестиції, пов’язані зі штучним інтелектом, створюють протилежний імпульс для зростання. Наслідки різняться залежно від того, наскільки країна залежить від енергоносіїв із регіону, наскільки стійкою є її макроекономіка та яке місце вона посідає в ланцюгах постачання для індустрії ШІ. 17

Стійкість залишається крихкою

Буфери, які підтримують енергетичні ринки, не безмежні. У міру скорочення запасів нафти й газу новий перебій може спричинити значно різкіше зростання цін — особливо якщо взимку попит на енергію підвищиться. Новий стрибок цін на нафту посилив би інфляційний тиск і міг би відтермінувати пом’якшення жорсткої грошово-кредитної політики. 56

Вищі процентні ставки також збільшать витрати урядів і приватних позичальників на обслуговування боргів. Це може скоротити споживання домогосподарств і витрати бізнесу, послабити інвестиції та додатково пригальмувати економічну активність. 6

Проблема не обмежується енергетикою. Георгієва назвала зростання дохідності державних облігацій і зупинку процесу дезінфляції — тобто уповільнення темпів зростання цін — ознаками погіршення фіскальної ситуації та посилення вразливості окремих країн. Вища дохідність робить рефінансування державного боргу дорожчим і звужує простір для майбутньої підтримки економіки. 17

Що означає прогноз зростання на 3,0%

Прогноз МВФ щодо зростання світової економіки на 3,0% у 2026 році — це відносно стійкий базовий сценарій, а не гарантія того, що енергетична криза вже минула. На нього можуть вплинути нові перебої з постачанням, інфляція, яку буде важко приборкати, високий рівень боргу та торговельні конфлікти. 47

Ще в червні Георгієва заявляла, що чітких ознак глобального уповільнення через конфлікт на Близькому Сході не видно, водночас наголошуючи на високих ризиках. Ця різниця важлива: поточна економічна активність може залишатися стійкою навіть тоді, коли умови для реалізації прогнозу погіршуються. 16

ШІ підтримує попит, але нерівномірно

Інвестиції у штучний інтелект — ще одна причина, чому світова економіка виявилася сильнішою, ніж очікували. Бум, який спочатку був зосереджений переважно у США, поширюється на інші країни. Він може підтримувати прибутки компаній і споживчі витрати, а також стимулювати будівництво дата-центрів і виробництво обладнання для ШІ. 313

Водночас Георгієва наголошує, що майбутній економічний ефект штучного інтелекту містить «значні невідомі», зокрема потенційні ризики для фінансової стабільності. Вигоди можуть розподілятися нерівномірно, а країни, що розвиваються, найбільше ризикують відстати через обмежений доступ до інфраструктури ШІ, капіталу, фахівців і міжнародних ланцюгів постачання.

Отже, ШІ одночасно є короткостроковим чинником підтримки зростання та довгостроковим викликом для економічної політики. Інвестиції можуть підтримати попит уже зараз, але вони не усувають енергетичний шок і не гарантують широкого підвищення продуктивності.

Що мають робити уряди та центробанки

Фіскальна політика

Урядам потрібно відновлювати довіру до державних фінансів і повертати собі можливість реагувати на майбутні кризи. Це означає поступово переводити державний борг на стійку траєкторію, уникати широких і нецільових субсидій та спрямовувати допомогу насамперед домогосподарствам, які найбільше потерпають від подорожчання енергії. За можливості слід захищати продуктивні інвестиції, однак зростання дохідності облігацій робить зволікання з фіскальними рішеннями дорожчим. 17

Центральні банки

Центробанки опинилися перед складним вибором. Вони не повинні автоматично вважати, що зростання цін на енергоносії залишиться тимчасовим одноразовим шоком, якщо воно почне впливати на інфляційні очікування, зарплати чи ширший спектр цін. Георгієва закликала бути готовими до посилення політики, якщо вторинні ефекти загрожуватимуть закріпленням інфляції, але водночас не вдаватися до зайвого підвищення ставок у разі різкого ослаблення попиту.

Енергетика та штучний інтелект

Потрібна також структурна відповідь — не лише монетарні та бюджетні заходи. Уряди можуть зменшити вразливість, зміцнюючи енергетичну стійкість і диверсифікуючи маршрути постачання. Паралельно слід розширювати доступ до інфраструктури, навичок і фінансування, які дають змогу більшій кількості країн долучитися до зростання на основі ШІ.

Головний висновок

За оцінкою Георгієвої, світова економіка пройшла важливе випробування, але це не означає, що базові ризики зникли. Використання запасів, альтернативні постачання, зниження попиту та інвестиції у ШІ пом’якшили перший удар від перебоїв в Ормузькій протоці. Проте ці фактори можуть послабитися, тоді як ціни на нафту, інфляція, витрати на обслуговування боргу та дохідність державних облігацій — зрости.

Наразі МВФ бачить стійкість світової економіки. Головне питання полягає в тому, чи витримає вона ще один енергетичний шок і чи дістануться переваги від наступного двигуна зростання — штучного інтелекту — країнам, які сьогодні мають найменше ресурсів для конкуренції.