Чому TotalEnergies досі везе нафту через Ормузьку протоку, інвестуючи в обхідні трубопроводи

Генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне описав Ормузьку протоку як небезпечний, але не повністю непрохідний для кожного вантажу маршрут. Компанія досі непублічно перевозить частину іракської та катарської нафти, оскільки знижки виробників можуть перекрити додаткові витрати на фрахт, страхування й ризики безпеки. Водночас TotalEnergies вкладає кошти в експортні маршрути, які в довгостроковій перспективі мають зменшити значення цього вузького морського проходу. 18

Як працює розрахунок для сирої нафти

За словами Пуянне, перевезення дуже великого нафтового танкера — VLCC (Very Large Crude Carrier) — через Ормузьку протоку та його повернення коштує приблизно 20 мільйонів доларів. Якщо розподілити цю суму на вантаж обсягом близько 2 мільйонів барелів, отримаємо приблизно 10 доларів додаткових витрат на барель. 15

Таку надбавку можна компенсувати, якщо виробники в Перській затоці відчайдушно намагаються продати свою нафту. Пуянне зазначив, що сира нафта в регіоні доступна приблизно по 50–60 доларів за барель, а не за міжнародною ціною Brent. За таких умов знижка може виявитися більшою за додаткові витрати на транспортування, страхування та ризик. 18

Це не означає, що маршрут знову працює у звичному режимі. Ринок одночасно враховує два протилежні чинники: надбавку за ризик проходження Ормузької протоки та ще більшу знижку від виробників, яким складно вивезти свою нафту на світовий ринок.

Чому з нафтопродуктами ситуація значно гірша

Для бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів розрахунок виглядає зовсім інакше. Танкерів для перевезення нафтопродуктів зазвичай менше за місткістю, ніж VLCC, тому витрати на ризиковий рейс розподіляються на меншу кількість барелів. Пуянне оцінив транспортні витрати приблизно в 50 доларів на барель, що робить багато таких перевезень економічно невигідними. 9

Це частково пояснює описаний ним розкол на нафтовому ринку: сира нафта може залишатися дуже дешевою через знижки, тоді як перероблене паливо — дефіцитним і дорогим. Отже, водний шлях може бути комерційно доступним для окремих партій сирої нафти, але водночас не працювати нормально для ширшої торгівлі нафтою. 9

Два маршрути в обхід Ормузької протоки

Абу-Дабі—Фуджейра: ближча альтернатива

TotalEnergies заявила, що інвестує в розширення західно-східного нафтопроводу Абу-Дабі. Він транспортує нафту з Абу-Дабі до Фуджейри на узбережжі Оманської затоки, звідки її можна відправляти морем, не перетинаючи Ормузьку протоку. 6

Очікується, що розширення почне працювати 2027 року. Серед обговорюваних проєктів це найближчий варіант для зменшення залежності від протоки. Водночас він обслуговує нафту з Об’єднаних Арабських Еміратів і не замінить усі поставки, які нині залежать від Ормузу.

Ірак—Сирія—Середземне море: довгостроковий захист

Другий план передбачає створення маршруту для транспортування іракської нафти через Сирію до середземноморських експортних об’єктів. Тоді іракські барелі зможуть потрапляти на світові ринки, не проходячи спочатку через Перську затоку й Ормузьку протоку. 6

Це значно повільніше рішення. За словами джерел Reuters, будівництво маршруту триватиме щонайменше чотири роки, а його вартість становитиме щонайменше 15 мільярдів доларів. Джерела також зазначили, що знадобиться нова трубопровідна інфраструктура, а не просто відновлення старої лінії.

Різниця між проєктами принципова: розширення маршруту до Фуджейри може додати обхідні потужності вже за графіком 2027 року, тоді як іраксько-сирійський нафтопровід є багаторічною стратегічною інвестицією, терміни та реалізація якої залишаються невизначеними.

Рух через Ормуз залишається набагато нижчим за норму

Економіка перевезень формується на тлі різкого падіння судноплавної активності. Дані Kpler, на які посилалося Reuters, показували, що в окремі серпневі дні кількість проходів суден із товарними вантажами залишалася однозначною: сім суден 21 серпня, дев’ять 20 серпня та вісім 12 серпня.

Це значно менше за довоєнні показники. Reuters повідомляло, що до початку конфлікту через Ормузьку протоку проходила приблизно п’ята частина світових поставок сирої нафти та скрапленого природного газу.

Невелика кількість видимих проходів також показує, чому поняття «відкрита» протока не означає «така, що працює у звичайному режимі». Окремі судна все ще можуть проходити, зокрема за координації військових сил або менш помітними маршрутами, однак судновласники можуть і надалі уникати цього водного шляху через атаки, погрози та невизначеність щодо доступу.

Чому оцінки обсягів нафти не збігаються

Обсяг нафти, яка досі вивозиться з регіону, став предметом суперечок. Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що скоординовані дії американських військових і союзників у Перській затоці дозволили вивозити через Ормузьку протоку майже 9 мільйонів барелів на добу. Аналіз руху суден свідчив, що фактично видимий обсяг становить не більше приблизно половини цієї цифри.

Ці показники можуть вимірювати не зовсім одне й те саме. Державні заяви можуть охоплювати супроводжувані переміщення, оперативні оцінки або потоки, які важко відстежити. Натомість компанії, що аналізують рух суден, значною мірою спираються на переміщення танкерів і дані транспондерів. CNN повідомляло, що значна частина нещодавнього руху була «темною» — тобто її не можна було легко побачити за допомогою стандартних систем відстеження.

Тому найбезпечніший висновок має бути стриманішим за гучні цифри будь-якої зі сторін: нафта все ще рухається, але точний обсяг невідомий, а робота водного шляху залишається серйозно порушеною.

Що насправді означає позиція Пуянне

Коментарі Пуянне свідчать про подвійну стратегію, а не про впевненість у тому, що Ормузьку протоку безпечно відновили.

• У короткостроковій перспективі TotalEnergies може скористатися арбітражною можливістю: купувати нафту з великою знижкою та оплачувати додаткові витрати на транспортування окремих вантажів через протоку. 18
• Для нафтопродуктів менші обсяги вантажів роблять ту саму надбавку за ризик набагато складнішою для виправдання. 9
• До 2027 року розширений маршрут до Фуджейри може забезпечити додаткові експортні потужності ОАЕ поза межами Ормузької протоки.
• У довшій перспективі іраксько-сирійський нафтопровід може надати Іраку вихід до Середземного моря, але його прогнозована вартість і терміни будівництва показують, що це не швидке рішення.

Ширший висновок полягає в тому, що стратегічний вузький прохід може залишатися комерційно використовуваним, не будучи безпечним. TotalEnergies користується знижкою на сиру нафту, поки вона зберігається, але інвестиції в трубопроводи показують: компанія готується до ринку, у якому залежність від Ормузької протоки є не тимчасовим, а структурним ризиком.