Чому нові санкції США проти Ірану не спричинили нафтового шоку

Першою реакцією ринку на розширення санкцій США проти Ірану стала не паніка, а стриманість. 24 серпня ціни на нафту впали більш ніж на $2 за барель, а американські фондові індекси завершили торги різноспрямовано: слабкість технологічного сектору потягнула вниз S&P 500 і Nasdaq, тоді як Dow Jones зріс.

Ринок побачив розрив між довгостроковою метою санкцій і можливістю швидко забезпечити їх виконання. Адміністрація США представила кампанію як спробу ізолювати фінансові зв’язки Ірану та змусити іноземні компанії й уряди припинити співпрацю з Тегераном. Однак на першому етапі ці заходи радше стали попередженням, ніж негайною зупинкою пов’язаної з Китаєм торгівлі іранською нафтою. 19

Чому санкції не спричинили миттєвого стрибка цін на нафту

Ключовим елементом розрахунків трейдерів був Китай. Упродовж кількох років він залишається найбільшим покупцем іранської нафти: за даними системи відстеження суден, торік китайський імпорт у середньому становив близько 1,4 млн барелів на день. За іншими оцінками, на Китай припадало приблизно 90% експорту іранської нафти. 3

Така концентрація означає, що іранська нафта вже має сформований канал збуту — із трейдерами, перевізниками, нафтопереробними підприємствами та платіжними механізмами. Вторинні санкції можуть поступово здорожчити й ускладнити цю торгівлю, особливо якщо Вашингтон почне переслідувати компанії та фінансові установи, які її обслуговують. Але учасники ринку не очікували, що вся мережа зникне одразу після оголошення санкцій.

Водночас американський тиск уже давав результат. Пропозиція іранської нафти китайським покупцям скоротилася, а ціни на доступні партії зросли після того, як блокада США обмежила поставки з Ірану. Отже, ринок визнавав ризик скорочення пропозиції, але не закладав у котирування негайної та повної втрати іранського експорту.

Найбільший ризик для нафти — подальша ескалація

Падіння цін на початку не означало, що нафта не могла різко подорожчати пізніше. Серйозніший ризик зростання виник би у разі помсти Ірану, яка зачепила б експорт або судноплавство за межами його власних поставок. Будь-яке порушення роботи ключових регіональних маршрутів постачання могло б прибрати зі світового ринку значно більше нафти, ніж санкції, ймовірно, вилучили б у короткостроковій перспективі.

Наявні матеріали не підтверджують конкретного плану дій Ірану у відповідь і не дають змоги оцінити можливий обсяг втрачених поставок. Водночас вони свідчать, що судноплавство та нафтові потоки в регіоні вже були під тиском: Reuters повідомляло про скорочення іранських відвантажень через блокаду США, а інші матеріали — про заблоковані завантажені іранські судна. 10 Тому ризик подальших перебоїв залишався важливим для ринку, навіть попри негативну негайну реакцію цін.

Як змінилися фінансові ринки

Санкції не були головною причиною кожного руху на ринку. Найбільше на американські акції тиснули технологічні компанії: напередодні звіту Nvidia інвестори переоцінювали перспективи сектору. Nasdaq Composite знизився на 0,76% — до 25 980,19 пункту, а S&P 500 упав на 0,28% — до 7 652,86. Промисловий індекс Dow Jones зріс на 0,26%, або на 140,15 пункту, до 53 417,16.

Глобальні фондові ринки також ослабли, хоча зниження цін на нафту та дохідності американських держоблігацій частково підтримало настрої. Дохідність 10-річних казначейських облігацій США зменшилася більш ніж на три базисні пункти — до 4,704%.

Акції золотодобувних компаній підтримали канадський ринок, орієнтований на сировинні товари, на тлі подорожчання золота. Канадський долар ослаб через нове загострення торговельних відносин зі США. 6 Надані звіти не містять надійного показника закриття широкого індексу долара США, тому робити певні висновки про його динаміку підстав немає.

Події, які визначали наступний тиждень

Іран був лише одним із кількох великих джерел ринкового ризику. Очікувалося, що фінансовий звіт Nvidia дасть нове уявлення про попит на інфраструктуру для штучного інтелекту та покаже, чи здатні високі оцінки технологічних компаній витримати слабший прогноз.

Інвестори також готувалися до публікації американського звіту про інфляцію PCE та виступу Кевіна Ворша на симпозіумі в Джексон-Гоулі. Від цих подій чекали сигналів щодо інфляції, тиску на ринок держоблігацій і подальшого курсу Федеральної резервної системи, зокрема очікувань можливого рішення щодо ставки у вересні. Надані матеріали не встановлюють точних ринкових імовірностей або наперед визначеної позиції ФРС, тож результати залишалися відкритими.

Додатковий шар невизначеності створили торговельні суперечки. Президент Дональд Трамп пригрозив підвищити мита на канадські автомобілі, вантажівки, автокомпоненти та сталь до 50% після провалу двосторонніх переговорів. Очікувалося, що Канада відповість, посиливши невизначеність для канадських активів, північноамериканських ланцюгів постачання, інфляції та загальних настроїв інвесторів. Повідомлення підтверджують тарифну погрозу й погіршення переговорів, але не містять остаточного детального плану канадських контрзаходів. 13

Що насправді закладали в ціни ринки

Динаміка активів показала, що інвестори розрізняли оголошення про санкції та санкції, здатні реально й негайно перервати нафтові поставки. У короткостроковій перспективі роль Китаю та наявна інфраструктура торгівлі Ірану обмежували очікування різкого скорочення потоків. Саме тому нафта подешевшала, а не стрімко подорожчала.

Довгострокове питання полягало в тому, чи зможе Вашингтон перетворити попередження на тривалий тиск на компанії, банки та країни, які підтримують торгівлю іранською нафтою. Не менш важливо, чи спровокує цей тиск ширшу регіональну дестабілізацію. Для ринків наступним сигналом мало стати не саме оголошення, а його практичне виконання, реакція Китаю, можливі дії Ірану та результати запланованих випробувань для технологічних акцій, інфляції й процентних ставок.