У I кварталі 2026 року долар зберігав 57,13% розкритих світових валютних резервів, хоча на початку 2000 х його частка перевищувала 70%. Вивільнена частка не перейшла переважно до євро чи юаня: керуючі резервами, схоже, розподіляють кошти між кількома валютами та активами.
ОпублікувавВідредаговано за допомогою GPT-5.6 LunaЗображення створено за допомогою GPT Image 1.5
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: What evidence suggests that the U.S. dollar is undergoing its most sustained challenge in decades and could suffer an abrupt loss of confide. Article summary: The evidence supports a gradual diversification away from the dollar and a potentially more fragile confidence backdrop—not a demonstrated imminent collapse. The central risk is Eichengreen’s: reserve managers may divers. Topic tags: general, general web, user generated, government, education. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, wat
Долар переживає найтриваліший за останні десятиліття виклик своїй ролі у світовій резервній системі. Проте доступні дані не свідчать про неминучий обвал. Серйозніший ризик полягає в іншому: центральні банки можуть розподіляти залежність між різними валютами й активами, не створюючи єдиного повноцінного наступника долара — валюти з такою самою ліквідністю, відкритістю ринків і пропозицією безпечних активів.
Саме це непокоїть Баррі Айхенґріна — професора економіки Каліфорнійського університету в Берклі та відомого історика міжнародної валютної системи. За його словами, тепер він більше побоюється раптової втрати довіри до долара ще до того, як альтернативи будуть готові прийняти на себе його роль.
Найвиразніший показник — частка долара в офіційних валютних резервах центральних банків. Федеральна резервна система США повідомляла, що у 2024 році на долар припадало близько 58% розкритих світових резервів — проти понад 70% на межі століть.
Водночас найновіші дані МВФ за системою COFER показують, чому цю тенденцію не варто трактувати як рух по прямій. У I кварталі 2026 року частка долара зросла до 57,13% із 56,42% у IV кварталі 2025-го. Частка євро зменшилася з 20,38% до 20,03%, а китайського юаня, або женьміньбі, трохи підвищилася — з 1,95% до 1,99%. 2
Отже, довгостроковий напрямок — диверсифікація, але квартальні показники можуть рухатися в обидва боки. На них впливають і курсові зміни: вартість резервів, перерахована в долари, здатна змінити їхню часткову структуру навіть без масштабних рішень центральних банків. МВФ окремо застерігав, що ефекти переоцінки можуть помітно впливати на такі порівняння. 8
12
Зниження частки долара саме по собі не означає, що його роль успадковує інша валюта. Євро залишається далеко позаду, а частка юаня в офіційних резервах досі не досягає 2%. 2
Система COFER відстежує долар, євро, юань, єну, фунт стерлінгів, австралійський і канадський долари, швейцарський франк, а також інші валюти. 9 Така структура більше схожа на фрагментацію резервної системи: керуючі резервами розподіляють ризики між групою менших альтернатив, а не обирають одного нового лідера.
Це важливе розрізнення. Резервна валюта має бути не лише зручною одиницею для виставлення рахунків у торгівлі. Зазвичай їй потрібні глибокі й ліквідні фінансові ринки, надійні інституції, широка конвертованість і значний обсяг активів, які міжнародні інвестори можуть купувати у великих масштабах. Наявні дані свідчать про диверсифікацію, а не про появу заміни з порівнянним глобальним охопленням.
Аргумент Айхенґріна конкретніший за поширене припущення, що долар колись поступово втратить домінування. Його непокоїть можливий розрив: довіра до долара може ослабнути раптово, коли альтернативні валюти ще не матимуть змоги безперешкодно перебрати на себе його функції.
В інтерв’ю, яке переказав Kitco, Айхенґрін сказав, що став «набагато більше занепокоєний» можливістю різкої зміни, за якої довіра до долара зникне раніше, ніж альтернативи встигнуть зміцнитися. Початок цієї зміни у власних оцінках він пов’язав із 2 квітня 2025 року — днем, коли адміністрація Дональда Трампа оголосила про свою тарифну програму.
Ця дата є експертною інтерпретацією, а не доказом того, що саме тарифне оголошення спричинило відтік резервів із долара. Однак вона вказує на механізм ризику: статус резервної валюти частково залежить від довіри до передбачуваності політики, верховенства права, незалежності центрального банку та стабільної роботи ринку казначейських облігацій США. Політичні рішення, які роблять ці основи менш надійними, можуть мати наслідки навіть за збереження мережевих переваг долара.
Країни Співдружності Незалежних Держав — регіонального об’єднання пострадянських країн — дедалі активніше просувають розрахунки в національних валютах. У жовтні 2025 року президент Росії Владімір Путін заявив, що взаємні розрахунки між країнами СНД здійснюються «майже повністю» в національних валютах. 18 Пізніше Виконавчий комітет СНД назвав частку таких розрахунків у 2024–2025 роках на рівні 96%.
Ці заяви є важливим свідченням регіональних зусиль зі зменшення залежності від західних валют. Але їх не слід автоматично сприймати як незалежно підтверджений доказ глобального зсуву в резервній системі. Розрахунки в місцевих валютах усередині регіонального торговельного блоку самі по собі не створюють універсально придатного резервного активу й не відтворюють доларову фінансову інфраструктуру, якою користуються в усьому світі.
Головним попереджувальним сигналом буде не одноразове квартальне зниження частки долара. Небезпечнішою стане комбінація падіння інституційної довіри та відсутності повноцінних альтернатив.
Раптовий шок може бути значно руйнівнішим, якщо керуючі резервами вирішать, що:
Навіть за такого сценарію диверсифікація не обов’язково означатиме масовий перехід у євро, юань чи золото. Найімовірніший короткостроковий результат — ширший кошик валют та активів. Це може поступово зменшити залежність від долара, але водночас зробити світову фінансову систему більш фрагментованою.
Перший основний виступ голови Федеральної резервної системи Кевіна Ворша на симпозіумі в Джексон-Гоулі запланований на 28 серпня — у межах заходу, що триватиме 27–29 серпня 2026 року. Офіційна тема симпозіуму — «Фінансові інновації: наслідки для платежів і політики».
Подія важлива тому, що платіжні технології, стейблкоїни, токенізація, транскордонні розрахунки та рішення щодо цифрових валют центральних банків можуть вплинути на те, наскільки легко долар зберігатиме статус головної одиниці розрахунків і платежів. Але один виступ не може сам по собі визначити майбутнє резервної валюти. Вирішальнішими залишаються довіра до монетарної політики, відкриті ринки капіталу, ліквідні безпечні активи та надійність інституцій.
Дані вказують на поступове послаблення позицій долара у світових резервах, а не на неминучий обвал. Його частка зменшилася з понад 70% приблизно у 2000 році до 57,13% у I кварталі 2026-го, але долар і далі з великим відривом випереджає євро та юань. 2
Найсильніша версія попередження Айхенґріна — це аргумент про «хвостовий ризик»: долар може пережити раптовий шок довіри ще до того, як будь-яка альтернатива буде здатна його замінити. Світ, імовірно, рухається до більш диверсифікованої валютної системи. Але диверсифікація — це не те саме, що готовий наступник.
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
У I кварталі 2026 року долар зберігав 57,13% розкритих світових валютних резервів, хоча на початку 2000 х його частка перевищувала 70%.
У I кварталі 2026 року долар зберігав 57,13% розкритих світових валютних резервів, хоча на початку 2000 х його частка перевищувала 70%. Вивільнена частка не перейшла переважно до євро чи юаня: керуючі резервами, схоже, розподіляють кошти між кількома валютами та активами.
Тенденція до дедоларизації не є прямолінійною: у I кварталі 2026 року частка долара зросла з 56,42% у попередньому кварталі.
У I кварталі 2026 року долар зберігав 57,13% розкритих світових валютних резервів, хоча на початку 2000 х його частка перевищувала 70%. Вивільнена частка не перейшла переважно до євро чи юаня: керуючі резервами, схоже, розподіляють кошти між кількома валютами та активами.
ОпублікувавВідредаговано за допомогою GPT-5.6 LunaЗображення створено за допомогою GPT Image 1.5
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: What evidence suggests that the U.S. dollar is undergoing its most sustained challenge in decades and could suffer an abrupt loss of confide. Article summary: The evidence supports a gradual diversification away from the dollar and a potentially more fragile confidence backdrop—not a demonstrated imminent collapse. The central risk is Eichengreen’s: reserve managers may divers. Topic tags: general, general web, user generated, government, education. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, wat
Долар переживає найтриваліший за останні десятиліття виклик своїй ролі у світовій резервній системі. Проте доступні дані не свідчать про неминучий обвал. Серйозніший ризик полягає в іншому: центральні банки можуть розподіляти залежність між різними валютами й активами, не створюючи єдиного повноцінного наступника долара — валюти з такою самою ліквідністю, відкритістю ринків і пропозицією безпечних активів.
Саме це непокоїть Баррі Айхенґріна — професора економіки Каліфорнійського університету в Берклі та відомого історика міжнародної валютної системи. За його словами, тепер він більше побоюється раптової втрати довіри до долара ще до того, як альтернативи будуть готові прийняти на себе його роль.
Найвиразніший показник — частка долара в офіційних валютних резервах центральних банків. Федеральна резервна система США повідомляла, що у 2024 році на долар припадало близько 58% розкритих світових резервів — проти понад 70% на межі століть.
Водночас найновіші дані МВФ за системою COFER показують, чому цю тенденцію не варто трактувати як рух по прямій. У I кварталі 2026 року частка долара зросла до 57,13% із 56,42% у IV кварталі 2025-го. Частка євро зменшилася з 20,38% до 20,03%, а китайського юаня, або женьміньбі, трохи підвищилася — з 1,95% до 1,99%. 2
Отже, довгостроковий напрямок — диверсифікація, але квартальні показники можуть рухатися в обидва боки. На них впливають і курсові зміни: вартість резервів, перерахована в долари, здатна змінити їхню часткову структуру навіть без масштабних рішень центральних банків. МВФ окремо застерігав, що ефекти переоцінки можуть помітно впливати на такі порівняння. 8
12
Зниження частки долара саме по собі не означає, що його роль успадковує інша валюта. Євро залишається далеко позаду, а частка юаня в офіційних резервах досі не досягає 2%. 2
Система COFER відстежує долар, євро, юань, єну, фунт стерлінгів, австралійський і канадський долари, швейцарський франк, а також інші валюти. 9 Така структура більше схожа на фрагментацію резервної системи: керуючі резервами розподіляють ризики між групою менших альтернатив, а не обирають одного нового лідера.
Це важливе розрізнення. Резервна валюта має бути не лише зручною одиницею для виставлення рахунків у торгівлі. Зазвичай їй потрібні глибокі й ліквідні фінансові ринки, надійні інституції, широка конвертованість і значний обсяг активів, які міжнародні інвестори можуть купувати у великих масштабах. Наявні дані свідчать про диверсифікацію, а не про появу заміни з порівнянним глобальним охопленням.
Аргумент Айхенґріна конкретніший за поширене припущення, що долар колись поступово втратить домінування. Його непокоїть можливий розрив: довіра до долара може ослабнути раптово, коли альтернативні валюти ще не матимуть змоги безперешкодно перебрати на себе його функції.
В інтерв’ю, яке переказав Kitco, Айхенґрін сказав, що став «набагато більше занепокоєний» можливістю різкої зміни, за якої довіра до долара зникне раніше, ніж альтернативи встигнуть зміцнитися. Початок цієї зміни у власних оцінках він пов’язав із 2 квітня 2025 року — днем, коли адміністрація Дональда Трампа оголосила про свою тарифну програму.
Ця дата є експертною інтерпретацією, а не доказом того, що саме тарифне оголошення спричинило відтік резервів із долара. Однак вона вказує на механізм ризику: статус резервної валюти частково залежить від довіри до передбачуваності політики, верховенства права, незалежності центрального банку та стабільної роботи ринку казначейських облігацій США. Політичні рішення, які роблять ці основи менш надійними, можуть мати наслідки навіть за збереження мережевих переваг долара.
Країни Співдружності Незалежних Держав — регіонального об’єднання пострадянських країн — дедалі активніше просувають розрахунки в національних валютах. У жовтні 2025 року президент Росії Владімір Путін заявив, що взаємні розрахунки між країнами СНД здійснюються «майже повністю» в національних валютах. 18 Пізніше Виконавчий комітет СНД назвав частку таких розрахунків у 2024–2025 роках на рівні 96%.
Ці заяви є важливим свідченням регіональних зусиль зі зменшення залежності від західних валют. Але їх не слід автоматично сприймати як незалежно підтверджений доказ глобального зсуву в резервній системі. Розрахунки в місцевих валютах усередині регіонального торговельного блоку самі по собі не створюють універсально придатного резервного активу й не відтворюють доларову фінансову інфраструктуру, якою користуються в усьому світі.
Головним попереджувальним сигналом буде не одноразове квартальне зниження частки долара. Небезпечнішою стане комбінація падіння інституційної довіри та відсутності повноцінних альтернатив.
Раптовий шок може бути значно руйнівнішим, якщо керуючі резервами вирішать, що:
Навіть за такого сценарію диверсифікація не обов’язково означатиме масовий перехід у євро, юань чи золото. Найімовірніший короткостроковий результат — ширший кошик валют та активів. Це може поступово зменшити залежність від долара, але водночас зробити світову фінансову систему більш фрагментованою.
Перший основний виступ голови Федеральної резервної системи Кевіна Ворша на симпозіумі в Джексон-Гоулі запланований на 28 серпня — у межах заходу, що триватиме 27–29 серпня 2026 року. Офіційна тема симпозіуму — «Фінансові інновації: наслідки для платежів і політики».
Подія важлива тому, що платіжні технології, стейблкоїни, токенізація, транскордонні розрахунки та рішення щодо цифрових валют центральних банків можуть вплинути на те, наскільки легко долар зберігатиме статус головної одиниці розрахунків і платежів. Але один виступ не може сам по собі визначити майбутнє резервної валюти. Вирішальнішими залишаються довіра до монетарної політики, відкриті ринки капіталу, ліквідні безпечні активи та надійність інституцій.
Дані вказують на поступове послаблення позицій долара у світових резервах, а не на неминучий обвал. Його частка зменшилася з понад 70% приблизно у 2000 році до 57,13% у I кварталі 2026-го, але долар і далі з великим відривом випереджає євро та юань. 2
Найсильніша версія попередження Айхенґріна — це аргумент про «хвостовий ризик»: долар може пережити раптовий шок довіри ще до того, як будь-яка альтернатива буде здатна його замінити. Світ, імовірно, рухається до більш диверсифікованої валютної системи. Але диверсифікація — це не те саме, що готовий наступник.
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
У I кварталі 2026 року долар зберігав 57,13% розкритих світових валютних резервів, хоча на початку 2000 х його частка перевищувала 70%.
У I кварталі 2026 року долар зберігав 57,13% розкритих світових валютних резервів, хоча на початку 2000 х його частка перевищувала 70%. Вивільнена частка не перейшла переважно до євро чи юаня: керуючі резервами, схоже, розподіляють кошти між кількома валютами та активами.
Тенденція до дедоларизації не є прямолінійною: у I кварталі 2026 року частка долара зросла з 56,42% у попередньому кварталі.