Індія готує перший токенізований корпоративний випуск облігацій через REC

Індія планує у вересні 2026 року провести жорстко контрольований пілот, у межах якого державна енергетична фінансова компанія REC випустить перші в країні токенізовані корпоративні облігації. Йдеться не про відкриття повноцінного роздрібного ринку, а про перевірку блокчейн-технології для випуску та розрахунків за цінними паперами. За повідомленнями джерел, обсяг випуску становитиме менш як ₹500 крорів. 13

Як працюватиме пілот

• Мета: перевірити, чи може токенізація зробити операції з корпоративними облігаціями майже миттєвими, зменшити операційні витрати та створити основу для програмованого обслуговування облігацій у майбутньому. 17

• Регуляторна співпраця: пілот проводить індійський регулятор ринків цінних паперів SEBI спільно з Резервним банком Індії (RBI). Токенізовані цінні папери планують пов’язати з інфраструктурою розрахунків через оптову цифрову валюту центрального банку — w-CBDC. 27

• Хто зможе інвестувати: на початковому етапі участь обмежать добіркою інвесторів, залучених до пілоту. Це означає, що придбати такі облігації не зможе будь-який роздрібний інвестор через звичайну торгову платформу. 7

• Як відбуватиметься оплата: учасники мають купувати облігації REC за допомогою w-CBDC, а не через традиційні платіжні канали. 7

Два гаманці замість одного

Для участі інвесторам, імовірно, знадобляться два окремі цифрові гаманці:

1. Гаманець оптової CBDC — для зберігання та переказу цифрових рупій, якими здійснюватиметься оплата.
2. Гаманець цінних паперів DEMAT 2.0 — для зберігання та відстеження токенізованих облігацій у розподіленому реєстрі.

Детальна технічна архітектура цих гаманців у доступних матеріалах не розкрита. Водночас описана модель відповідає принципу «поставка проти платежу»: передача облігації та грошей має відбуватися одночасно, без ризику, що одна зі сторін виконає свою частину угоди, а інша — ні. 7

Блокчейн і майже миттєві розрахунки

Право власності та записи про операції зберігатимуться у розподіленому реєстрі. Це має дати змогу обмінювати токенізовані облігації на w-CBDC практично в реальному часі, замість триваліших процедур розрахунків, характерних для традиційного ринку. 17

SEBI також розглядає можливість використання спільного реєстру для автоматизації купонних виплат та інших дій із обслуговування боргу. 1015

Які будуть обмеження

Перші токенізовані облігації REC, як очікується, матимуть трьохмісячний період блокування. У цей час інвестори не зможуть одразу перепродати їх. 6

Крім того, токени не розміщуватимуть на звичайній електронній платформі для торгівлі цінними паперами. Індійські біржі планують розробити для них механізм вторинного ринку до грудня 2026 року — за умови успішного проходження пілоту та відповідного регуляторного оформлення. 6

Чому цей крок важливий

Це насамперед експеримент із перенесення значно масштабнішого індійського ринку корпоративних облігацій на регульовану блокчейн-інфраструктуру, а не запуск торгівлі «криптоподібними» цінними паперами. 27

Якщо план реалізують, Індія приєднається до європейських ринків і Гонконгу, де вже тестували або впроваджували блокчейн-випуски та розрахунки за облігаціями. Особливість індійської моделі — спроба безпосередньо поєднати токенізовані цінні папери з оптовою CBDC RBI. Це може стати перевіркою регульованої моделі одночасної поставки активу та платежу у масштабі фінансового ринку. 17

Водночас важливо враховувати, що дата у вересні, точна структура випуску, перелік інвесторів і запуск вторинного ринку наразі є заявленими планами, про які повідомляють джерела, обізнані з питанням. Це ще не завершений випуск REC і не повний публічний звід операційних правил. 1