Нафта впала на 1% перед оголошенням санкцій США проти Ірану. Чому ризик дефіциту нікуди не зник

Ціни на нафту в понеділок знизилися приблизно на 1%. Інвестори фіксували прибуток після кількох тижнів зростання та чекали на деталі санкційного пакета США, які міністр фінансів Скотт Бессент мав представити о 14:00 за східним часом США. Ринок, схоже, уже врахував частину очікуваної ескалації, однак це не усуває ризику нового дефіциту, якщо санкції виявляться масштабними й такими, що реально працюють. 10

Як змінилися ціни Brent і WTI

У пізнішому зрізі торгів ф'ючерси на Brent подешевшали на 94 центи, або 1%, до $93,45 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) знизилася на 92 центи, або 1,06%, до $86,14. 10

На початку сесії падіння було сильнішим: Brent опускався на $1,22, або 1,29%, до $93,17, а WTI — приблизно на $1,20, або 1,38%, до $85,86. Різниця в цифрах пояснюється тим, що це дані з різних моментів торгової сесії, а не суперечність у напрямку руху цін. 8

Чому трейдери продавали нафту до заяви Вашингтона

Безпосередня причина — позиціонування учасників ринку. Попереднього тижня Brent і WTI зросли другий тиждень поспіль — більш ніж на 5%. Ціни підтримали згасання надій на мирні переговори між США та Іраном і серйозні обмеження на перевезення нафти через Ормузьку протоку.

Інвестори також заздалегідь знали, що Вашингтон готує значне посилення санкцій. Бессент називав майбутні заходи безпрецедентними, а президент Дональд Трамп попереджав: країни, які надають Ірану економічний «рятівний круг», можуть зіткнутися з наслідками. Оскільки загальний напрямок політики вже був відомий, трейдерам не було сенсу купувати нафту лише на чутках — вони чекали конкретних правил і механізмів їхнього виконання. 12

Тому частина учасників зафіксувала прибуток, а інша вирішила дочекатися відповіді на ключове питання: чи заберуть нові санкції з ринку додаткові іранські барелі.

Падіння відбулося на тлі тривалого дефіцитного ризику

Рух цін униз не означає повернення до нормальних умов. Майже через шість місяців після початку протистояння США та Ірану перспективи дипломатичного прориву погіршилися, видобуток нафти на Близькому Сході залишався обмеженим, а судноплавство через Ормузьку протоку було серйозно порушене. За даними, на які посилалося Reuters, минулого четверга протоку перетнули лише сім суден із сировинними вантажами.

Ринок дедалі більше сприймав перебої як тривалу, а не тимчасову проблему. Саме це допомогло нафті втриматися біля позначки $90 за барель, навіть коли окремі новини спричиняли короткострокові відкати.

У такому контексті понеділкове зниження радше свідчить про зміну очікувань і фіксацію прибутку, ніж про зникнення фізичної загрози для поставок.

Яка політична послідовність привела ринок до понеділка

Важливою передумовою стала видана Міністерством фінансів США 22 червня 2026 року 60-денна генеральна ліцензія. Вона дозволила операції з іранською нафтою, нафтопродуктами та нафтохімією до 21 серпня. Послаблення санкцій було пов'язане із зобов'язаннями щодо ядерних інспекцій та вільного проходу суден через Ормузьку протоку.

Очікування повернення на ринок додаткової іранської нафти допомогло знизити ціни. Після оголошення послаблення WTI закріпилася нижче $74 за барель, оскільки трейдери розраховували на збільшення пропозиції та відновлення регіональних потоків.

Однак цей сигнал був тимчасовим. Дозвіл завершився 21 серпня — безпосередньо перед запланованою заявою Бессента. Таким чином, політична траєкторія змінилася від тимчасового послаблення санкцій у червні до нового тиску на Іран і погроз покаранням його торговельним партнерам у серпні.

Чого прагне досягти Вашингтон

США представили пакет як новий етап політики максимального тиску, покликаний економічно ізолювати Іран. За словами Бессента, йдеться про поєднання блокади іранського експорту з фінансовими та торговельними обмеженнями, які мають перекрити Тегерану доступ до доходів, фінансування та зовнішньої комерційної підтримки. Він заявляв, що мета — «обвалити» режим і зменшити потребу в нових масштабних військових операціях. 17

Погроза Трампа виходить за межі безпосередньо іранських компаній. Банки, підприємства, державні структури та інші учасники, які забезпечують Тегерану економічний «рятівний круг», можуть опинитися під санкційним тиском США — залежно від того, як саме буде реалізовано пакет. 2

Для нафтового ринку важливо не лише те, що оголосить Вашингтон, а й те, наскільки сильно нові правила зможуть стримати або зруйнувати мережу торгівлі Ірану.

Чому Китай є ключовим фактором

Китай відіграє центральну роль, оскільки, за даними аналітичної компанії Kpler за 2025 рік, на нього припадає понад 80% морських закупівель іранської нафти. Вашингтон закликав Пекін до співпраці, але Китай заявив, що санкції та тиск не допоможуть розв'язати суперечку, і виступив за політичне та дипломатичне врегулювання. 4

Якщо США почнуть карати покупців, банки, страховиків, судноплавні компанії, нафтопереробників або посередників, які й надалі працюватимуть з іранською нафтою, частина учасників може скоротити чи відкласти закупівлі, щоб не наражатися на ризики для доступу до американської фінансової системи.

Це не обов'язково означатиме фізичне зникнення нафти. Але іранські барелі можуть стати складнішими для продажу, фінансування, страхування та доставки. У результаті зменшиться обсяг сировини, доступної світовому ринку без значних юридичних і фінансових ризиків.

Саме тому санкції можуть підтримати ціни навіть після першого розпродажу. Спочатку ринок реагує на те, що нові заходи вже були враховані в котируваннях, а потім переглядає прогноз фактичної пропозиції, коли стає зрозуміло, як працюватиме виконання санкцій.

Як відповіли Іран і Китай

Іран назвав можливі заходи «економічним тероризмом» і заявив, що його відповідь на нові погрози США буде «руйнівною». Тегеран також пов'язав відкриття Ормузької протоки з поступками Вашингтона, зокрема зі скасуванням блокади експорту та нафтових санкцій.

Це створює для ринку два окремі ризики. Санкції можуть обмежити іранський експорт через фінансовий і торговельний тиск, а подальше закриття або посилення обмежень у Ормузькій протоці — скоротити поставки з усього регіону. Якщо дипломатія зазнає невдачі, ці фактори можуть посилити один одного.

Що насправді означало падіння в понеділок

Понеділковий рух свідчить, що трейдери вже заклали в ціни значну частину очікуваного посилення санкцій. Але він не доводить, що нові заходи не матимуть впливу.

Наступним випробуванням для ринку стали масштаб і можливість примусового виконання санкцій. Якщо вони зачеплять великих покупців та інфраструктуру, яка підтримує експорт іранської нафти, фактична доступна пропозиція може скоротитися, а ціни — зрости. Вузькі, відкладені або такі, що їх легко обходити, заходи зробили б правдоподібнішою версію про те, що ризик уже повністю врахований.

Найточніше пояснення понеділкового зниження таке: трейдери продавали нафту після ралі й чекали конкретики. Це був рух позиціонування та очікувань, а не доказ того, що ризик перебоїв з поставками через Іран зник.