Доларовий carry trade пережив найкращий рік за понад десятиліття. Чи триватиме успіх у 2026-му?

Доларовий carry trade — стратегія, за якої інвестор позичає кошти в доларах під відносно низьку ставку, а потім купує високодохідні валюти та облігації країн, що розвиваються, — був винятково прибутковим у 2025 році й загалом зберіг стійкість у 2026-му. За одним із показників Bloomberg, дохідність стратегії у 2025 році становила близько 17% — це найкращий результат із 2009-го. Водночас останні огляди називають поточну смугу успіху доларового carry trade найдовшою з 2008 року. 1012

Що забезпечило таке зростання

• Великий розрив у дохідностях. Високі номінальні, а в низці країн і реальні, процентні ставки робили привабливою схему «позичити долари — купити активи з вищою дохідністю». Яскравим прикладом залишалася Туреччина: у певні періоди ставки центрального банку та дохідність на локальному ринку наближалися до 40%. Проте висока інфляція й ризик контрольованого курсу означають, що номінальна дохідність не дорівнює очікуваному сукупному прибутку. 75

• Слабший долар. Помітне послаблення американської валюти протягом значної частини 2025 року зменшувало потенційні втрати на валютній частині угоди та зробило долар зручним джерелом фінансування для операцій із активами країн, що розвиваються. 9

• Низька волатильність. Стабільніші курси валют і процентні ставки, стійка світова економічна активність та припливи коштів в облігації й валюти країн, що розвиваються, підвищили привабливість стратегії з погляду співвідношення дохідності й ризику. У 2026 році таке середовище підтримувало й carry trade на ринках розвинених країн. 104

• Зміна валюти фінансування. 2026 рік уже не зводиться до простої ставки на падіння долара. Після його зміцнення інвестори дедалі частіше використовують для фінансування позицій у країнах, що розвиваються, євро та австралійський долар. 6

Базовий сценарій до кінця 2026 року

Інституційні інвестори переважно дотримуються обережно позитивного, а не безумовно оптимістичного погляду. Carry trade може й надалі приносити прибуток, якщо інфляція в країнах, що розвиваються, залишатиметься під контролем, світова економіка уникне різкого спаду, а валютна волатильність буде невисокою. Керуючі фондами боргових активів цих країн також посилаються на стійкість економік, низьку волатильність і привабливу дохідність, але наголошують на необхідності оцінювати кожну країну окремо — з урахуванням бюджетних і політичних ризиків. 5

Це створює підстави для вибіркових інвестицій, а не для широкої ставки на весь кошик ринків, що розвиваються. Найкраще виглядають країни з переконливою монетарною політикою, позитивними реальними ставками, достатніми зовнішніми резервами та ліквідними ринками. Водночас очікуване зниження ставок центральними банками країн, що розвиваються, у 2026 році поступово скорочуватиме перевагу в дохідності. Через це стабільність курсу дедалі більше визначатиме кінцевий результат. 14

Що може зупинити ралі

• Шок з боку ФРС і долара. Жорсткіша позиція Федеральної резервної системи США, стійка інфляція в Сполучених Штатах, зростання дохідності казначейських облігацій або різке зміцнення долара підвищать вартість фінансування та можуть спровокувати відтік капіталу з країн, що розвиваються. Швидке зниження ставок у самих цих країнах, навпаки, звузить запас carry-дохідності. 1114

• Сплеск волатильності та скорочення кредитного плеча. Carry-стратегії зазвичай приносять невеликі, але регулярні прибутки. Водночас вони структурно схильні до великих і різких втрат, коли валютна волатильність раптово зростає. У серпні 2024 року зміна очікувань щодо ставок і підвищення волатильності спричинили різке згортання єн-орієнтованих операцій; Банк міжнародних розрахунків зазначав, що скорочення кредитного плеча та зростання вимог до маржі посилили розпродаж. 74

• Ризик Японії та єни. Посилення монетарної політики Банком Японії або офіційні заходи на підтримку єни можуть змусити інвесторів продавати ризикові позиції по всьому ринку. Це можливо навіть тоді, коли початкову угоду фінансували доларами: портфелі часто використовують спільне кредитне плече, заставу та ліміти ризику. Підвищення ставки в Японії у 2024 році стало ключовим чинником попереднього масштабного згортання carry trade. 78

• Геополітика та ціни на нафту. Розширення конфлікту на Близькому Сході чи в районі Перської затоки або різкий стрибок цін на нафту посилять інфляцію, погіршать економічне зростання та стан поточних рахунків країн, що імпортують енергоносії. У результаті їхні центральні банки можуть бути змушені підвищувати ставки замість очікуваного інвесторами пом’якшення політики. 12

• Продовольчий інфляційний шок. Потенційно потужний Ель-Ніньйо створює ризик подорожчання продовольства та уповільнення економіки в уразливих країнах, що розвиваються. За даними Reuters, імовірність дуже сильного явища наприкінці 2026 року оцінювалася у 81%. Подорожчання добрив або енергоносіїв може додатково посилити цей канал ризику. 12

• Переоцінка азійських акцій і технологічного сектору. Різкий розворот у динаміці азійських акцій, пов’язаних зі штучним інтелектом, може спричинити загальний перехід інвесторів до безпечніших активів, посилити фінансові умови та викликати відтік коштів із країн, що розвиваються. Це можливий канал зараження, але наразі недостатньо доказів, щоб назвати його головним джерелом ризику для EM-carry.

• Специфічний ризик Бразилії. Невизначеність напередодні виборів і сумніви щодо бюджетної дисципліни вже змушують інвесторів скорочувати позиції в одній із найприбутковіших carry-стратегій року на бразильському ринку. Ослаблення реала швидко перекреслило б отриману процентну дохідність. 3

• Валюти, пов’язані з сировиною. Зниження цін на сировинні товари — через слабший попит у Китаї, глобальне уповільнення або зміцнення долара — прибере важливу підтримку для таких валют, як бразильський реал, колумбійський песо, південноафриканський ранд і валюти деяких азійських експортерів. Сировинні та кліматичні ризики залишатимуться важливими у 2026–2027 роках. 11

Історичний урок

Порівнювати 2008 рік, «taper tantrum» 2013 року та серпневу турбулентність 2024-го як однакові події було б неправильно. Проте всі вони мали спільний механізм: швидка переоцінка вартості фінансування, перспектив зростання або готовності інвесторів ризикувати змушувала учасників одночасно продавати переповнені позиції з кредитним плечем.

Для нинішньої стратегії небезпечний такий самий ланцюг: звуження різниці в дохідностях або зміцнення валюти фінансування → зростання валютної волатильності → спрацьовування стоп-наказів і вимог щодо маржі → вимушений продаж валют та облігацій країн, що розвиваються.

Інвесторам варто стежити за інфляцією у США та очікуваннями щодо політики ФРС, динамікою долара й єни, неявною волатильністю валют країн, що розвиваються, цінами на нафту та продовольство, потоками коштів у фонди, бюджетними й виборчими новинами з Бразилії. Ключове питання — чи й надалі високодохідні валюти слабшатимуть менше, ніж становитиме їхня carry-дохідність.