Чому нафта повертається на ринок швидше, ніж бензин і дизель

Війна, що почалася 28 лютого, спричинила нафтовий шок, але найстійкішим його наслідком стала криза готового пального — передусім дизеля, бензину та авіаційного пального. Атаки на енергетичну інфраструктуру Близького Сходу, різке скорочення руху танкерів через Ормузьку протоку та пошкодження російських НПЗ зменшили здатність світової системи перетворювати сиру нафту на готові нафтопродукти. 36

Це важливе розмежування. Постачання та ціни на сиру нафту можуть почати відновлюватися після відкриття транспортних маршрутів. Однак пальне залишатиметься дорогим, якщо нафтопереробні заводи пошкоджені, експорт обмежений, а запаси вже вичерпані. Наявні дані свідчать про масштабний шок пропозиції, але ще не дають підстав стверджувати, що високі ціни на пальне гарантовано збережуться на роки.

Як перебої з нафтою перетворилися на дефіцит пального

Ормузька протока — один із ключових маршрутів для транспортування сирої нафти та нафтопродуктів. У другому кварталі 2026 року через неї в середньому проходило лише 4,9 млн барелів сирої нафти та інших нафтових рідин на добу. До початку конфлікту, у четвертому кварталі 2025 року, цей показник становив 21,6 млн барелів на добу.

Перебої вдарили по обох ланках ланцюга:

• НПЗ стало складніше отримувати сировину.
• Готовому пальному було важче потрапляти на імпортні ринки.
• Частину об'єктів на Близькому Сході атакували або вивели з експлуатації.
• Альтернативні маршрути змогли компенсувати лише частину потоків і не могли одразу замінити звичайні обсяги через Ормузьку протоку.

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) назвало цей збій найбільшим порушенням постачання в історії світового нафтового ринку. У березні глобальні підтверджені запаси нафти скоротилися на 85 млн барелів, а запаси за межами регіону Перської затоки — на 205 млн барелів, оскільки потоки через протоку були фактично заблоковані.

Нафтопереробка стала головним обмеженням

Проблема полягала не просто в нестачі нафти в надрах. Ринку бракувало потужностей, що працюють, і надійної логістики.

За оцінкою IEA, у другому кварталі переробка на Близькому Сході була на 2,9 млн барелів на добу нижчою за довоєнний рівень. У третьому кварталі відставання, як очікується, становитиме 2,2 млн барелів на добу. Українські атаки, своєю чергою, знизили російську нафтопереробку майже до мінімуму за два десятиліття: у липні виробництво російських НПЗ оцінювали в 3,9 млн барелів на добу. 12

Разом пошкодження НПЗ на Близькому Сході та втрата російських потужностей прибрали приблизно 5 млн барелів на добу — близько 6% довоєнних світових потужностей з переробки — у другому кварталі. За оцінками IEA, глобальна переробка становила близько 78 млн барелів на добу — це найнижчий рівень від часів найглибшої фази пандемії COVID-19 у 2020 році. 3

Саме тому дефіцит готових нафтопродуктів може виникнути навіть за наявності сирої нафти в інших регіонах. Пошкоджений НПЗ не можна замінити простим перенаправленням нафтового танкера: відновлення установок, енергопостачання, судноплавства та безпечних умов роботи потребує часу.

Чому дизель подорожчав сильніше за сиру нафту

Дизель особливо чутливий до перебоїв, оскільки використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві, будівництві та важкій промисловості. Європа також увійшла в кризу з невеликим запасом міцності: запаси газойлю — близького аналога дизельного пального — у торговому хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен були на 24% нижчими за середній показник за п'ять років. 1

Про гостроту дефіциту свідчить динаміка маржі нафтопереробки. У єврозоні складова маржі для дизеля в роздрібній ціні зросла з €0,10 за літр до війни до €0,35 у перші три тижні липня. Для бензину відповідний показник піднявся з €0,04 у лютому до €0,23 у липні. 4

Через це ціни на готове пальне зростали швидше, ніж ціни на сиру нафту на початковому етапі шоку. Європейський дизель подорожчав більш ніж на 70% від початку війни, а бензин у США — приблизно на 60%, згідно з даними, на які посилалися медіа, цитуючи IEA. 5

Ситуація була помітна й у США, де запаси залишалися нижчими за середні за останні п'ять років. За тиждень, що завершився 17 липня, запаси сирої нафти були на 6% нижчими за п'ятирічний середній рівень, бензину — на 7%, а дистилятів, до яких належить дизель, — на 10%.

Економічний ефект: стагфляційний шок пропозиції

Дефіцит пального впливає на економіку не лише через ціну на заправці. Дорожчий дизель підвищує вартість доставки товарів, роботи сільськогосподарської техніки, будівництва та промислового обладнання. Компанії можуть перекласти ці витрати на споживачів, погодитися на меншу маржу або скоротити обсяги діяльності.

Так формується потенційно стагфляційне поєднання: ціни для споживачів зростають, тоді як реальні доходи домогосподарств і темпи економічної активності знижуються. Найсильніше це відчувають галузі, які не можуть швидко перейти на інше паливо або зафіксувати постачання за довгостроковими контрактами.

Низькі запаси роблять прогноз ще нестабільнішим. Навіть за незмінного попиту нова атака, перебій у судноплавстві чи аварійна зупинка НПЗ можуть спричинити непропорційний стрибок цін, адже покупцям буде з чого менше формувати резерв. І навпаки, тривале поповнення запасів зменшило б ризик і послабило маржу нафтопереробки.

Чому прогноз залишається невизначеним

Надані дані описують дві сили, що діють у протилежних напрямках. З одного боку, у серпні IEA повідомило, що видобуток у країнах Перської затоки залишався на 8,3 млн барелів на добу нижчим за довоєнний рівень, а регіональний експорт скоротився після повторного фактичного закриття Ормузької протоки на початку липня. Російська нафтопереробка також залишалася пригніченою, а після атак на НПЗ експорт пального з Росії був обмежений. 26

З іншого боку, Управління енергетичної інформації США (EIA) повідомляє, що меморандум між США та Іраном від 18 червня мав покласти край конфлікту, після чого рух через Ормузьку протоку пожвавився. У прогнозі EIA очікується, що видобуток і торговельні потоки сирої нафти до кінця року наблизяться до довоєнних рівнів, а більшість законсервованого видобутку буде відновлена на початку 2027 року.

Ці оцінки не повністю узгоджуються між собою, тому тривалість кризи варто описувати як умовний сценарій, а не як встановлений факт. Стійка домовленість і безпека судноплавства можуть відносно швидко послабити ціни на сиру нафту. Готовому пальному, ймовірно, знадобиться більше часу для нормалізації: НПЗ мають безпечно відновити роботу, а запаси — поповнитися. Водночас надані джерела не встановлюють точних строків ремонту кожного пошкодженого об'єкта в Перській затоці.

Що може принести полегшення

Для стабілізації ринку пального потрібні одночасно три умови:

1. Безпечний і стабільний транзит через Ормузьку протоку, щоб танкери з нафтою та нафтопродуктами могли рухатися у звичному режимі.
2. Відновлення роботи НПЗ на Близькому Сході та в Росії, що збільшить виробництво дизеля, бензину й авіаційного пального.
3. Поповнення запасів, особливо дистилятів, аби ринок був менш уразливим до наступного шоку.

Головний висновок простий: відновлення поставок сирої нафти не гарантує швидкого повернення дешевих бензину чи дизеля. Конфлікт оголив вужче й складніше вузьке місце — здатність світу переробляти, перевозити та зберігати готове пальне. Наскільки суттєво знизяться ціни, залежатиме не лише від обсягів видобутку, а й від відновлення всього цього ланцюга.