Диверсії на оборонних підприємствах Європи: як Росія, ймовірно, тестує межі НАТО

Про яку кампанію йдеться

Повідомлення про нову хвилю атак на європейські оборонні підприємства описують не як відкриту військову операцію, а як кампанію тиску в «сірій зоні». Її мета — підвищити ціну військової підтримки України, створити затримки та додаткові витрати для оборонної промисловості й перевірити, наскільки рішуче союзники НАТО готові відповідати.

Ключова особливість такого підходу — навмисна невизначеність. Підпали, вибухи, кібератаки чи пошкодження критичної інфраструктури можуть виглядати як злочини, нещасні випадки або технічні несправності. Це ускладнює публічне встановлення замовника й дозволяє уникати негайної ескалації.

Як, за даними розвідки, можуть діяти російські мережі

Західні розвідувальні джерела стверджують, що російське Головне управління Генерального штабу — ГРУ — дедалі частіше може використовувати місцевих посередників, зокрема представників кримінального середовища, замість безпосереднього залучення власних офіцерів. 3

Потенційна схема передбачає пошук виконавців через Telegram, постановку завдання дистанційно та оплату криптовалютою. Такий механізм дає змогу розділити ланцюг командування, ускладнити відстеження платежів і зберегти для Москви можливість заперечувати свою причетність. Попередні розслідування вже фіксували пропозиції криптовалютних виплат за стеження, підпали та інші диверсійні дії в Європі. 3

Водночас твердження про те, що такі атаки нібито автоматично «уникають» статті 5 НАТО, потребує уточнення. Стаття 5 Північноатлантичного договору не запускається механічно після досягнення певного технічного порогу. Рішення про те, чи є нападом підстава для колективної оборони, ухвалюють політично самі союзники.

Що сталося в Таллінні

У ніч на 15 серпня в будівлі, якою користується оборонна технологічна компанія Milrem Robotics у Таллінні, спалахнула пожежа. Естонські прокурори заявили, що підпал був навмисним і заздалегідь спланованим. У Латвії затримали трьох підозрюваних — громадян Латвії. 4

Milrem Robotics виробляє безпілотні наземні машини, зокрема платформи, які використовують для евакуації, постачання та розмінування в Україні. Естонські правоохоронці перевіряють версію можливої російської диверсії, однак сам факт затримання підозрюваних і встановлення навмисного характеру пожежі ще не доводить, що за нею стояли російські державні структури.

За повідомленнями, підпал не перервав виробництво, ланцюги постачання чи заплановані поставки Milrem Robotics Україні.

Вибухи в Болгарії та Італії: збіг чи спільний сигнал?

10 серпня на об’єкті болгарської компанії EMCO поблизу села Белиця загорілася вантажівка, яка доставляла паливо. Вогонь поширився на склад боєприпасів, після чого пролунали вибухи. Працівників і частину мешканців прилеглих районів евакуювали. 5

13 серпня пожежа, а згодом вибух сталися на підприємстві KNDS Ammo Italy у Коллеферро, неподалік Рима. Постраждалих, за повідомленнями, не було. 6

Обидва підприємства привернули увагу через можливий зв’язок із виробництвом або постачанням боєприпасів для України. Проте географічна й часова близькість інцидентів сама по собі не підтверджує спільного умислу. Для обох випадків залишаються можливими промислові причини або нещасні випадки.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що уряд не має жодних ознак причетності Росії до вибуху в Коллеферро й розглядає його як внутрішню проблему підприємства. 2 Тому називати вибухи в Болгарії та Італії підтвердженими російськими диверсіями на підставі доступних нині даних було б передчасно.

Що означає реакція НАТО

Генеральному секретарю НАТО Марку Рютте приписують заяви про те, що диверсії є «безрозсудними та небезпечними» й потребують чіткої, швидкої та рішучої відповіді. Такі формулювання відповідають ширшій стурбованості Альянсу через гібридні загрози — диверсії, кібератаки, глушіння сигналів і пошкодження критичної інфраструктури. 1

Водночас точне формулювання заяв Рютте за доступними результатами незалежно підтвердити не вдалося. Тому його слова варто подавати саме як повідомлену або приписувану позицію, а не як перевірену дослівну цитату.

Для НАТО проблема полягає не лише в масштабі окремого інциденту. Навіть невелика атака може змусити підприємство зупинити роботу, посилити охорону, провести тривале розслідування та витратити значні кошти на захист. Якщо такі випадки повторюються, сукупний ефект стає відчутним для всієї оборонної промисловості.

Британська кібератака, пов’язана з Іраном, — окремий випадок

Повідомляється, що в липні хакери, пов’язані з Іраном, на чотири дні вивели з ладу невеликий енергетичний об’єкт у Великій Британії. Британський уряд охарактеризував інцидент як такий, що стосувався невеликого генератора, і наголосив: ширша енергосистема країни не була під загрозою. 7

Цей випадок не слід приписувати російській кампанії. Однак він демонструє ту саму стратегічну вразливість: обмежене й складне для атрибуції втручання може мати непропорційно великий політичний і суспільний ефект.

Що ці випадки говорять про гібридну війну

Найважливіший висновок полягає не в тому, що кожна пожежа чи аварія в Європі є державною диверсією. Наявні докази цього не підтверджують.

Йдеться про іншу тенденцію: європейські країни дедалі частіше стикаються з багатодоменними загрозами проти промисловості, логістики, зв’язку, енергетики та іншої інфраструктури, на якій ґрунтуються допомога Україні й стримування НАТО.

Ймовірна операційна мета такої кампанії — накопичувальна: спричиняти затримки, підвищувати витрати, змушувати держави вкладати більше в безпеку, поширювати невизначеність і перевіряти, де саме союзники вагаються з атрибуцією та відповіддю. Саме тому навіть інциденти, які окремо можуть здаватися локальними або випадковими, розглядають у ширшому контексті поширення гібридної війни на територію НАТО.