Чому проєкт E1 став «точкою неповернення» для Ізраїлю та палестинської державності

Що саме відбувається в E1

Проєкт E1 став одним із найгостріших випробувань для міжнародної дипломатії щодо ізраїльських поселень. Водночас важливо розділяти два етапи, які часто змішують у повідомленнях: остаточне схвалення ширшого плану на 3 401 житлову одиницю відбулося у серпні 2025 року, тоді як у серпні 2026-го ізраїльська влада відкрила тендер на 1 234 одиниці — приблизно третину всього проєкту. 17

Тендер є не самим будівництвом, а практичним кроком до його реалізації. Заявки мають надійти до 19 жовтня — за кілька днів до запланованих парламентських виборів в Ізраїлі 27 жовтня.

Чому E1 має таке стратегічне значення

Зона E1 розташована на схід від Єрусалима, між Східним Єрусалимом і великим поселенням Маале-Адумім. Її забудова створила б майже безперервний ізраїльський поселенський коридор у напрямку Єрусалима.

Саме тому критики говорять про «клин» у Західному березі. На їхню думку, нові поселення можуть ускладнити пересування між північною та південною частинами території, порушити її територіальну цілісність і відокремити Східний Єрусалим від палестинського оточення. Європейська служба зовнішніх дій назвала рішення щодо E1 одним із найважливіших поселенських кроків за останні десятиліття. 17

Для прихильників рішення про дві держави це означає не лише зміну карти, а й підрив самої можливості створити суцільну палестинську державу в кордонах, заснованих на лініях 1967 року, зі Східним Єрусалимом як столицею.

Реакція Європи та регіону

20 серпня Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія та Канада спільно назвали відкриття тендера «неприйнятним» і закликали Ізраїль негайно відкликати плани. У заяві йшлося про загрозу територіальній суміжності палестинських територій і перспективі рішення про дві держави.

Президент Палестинської адміністрації Махмуд Аббас привітав заяву семи країн, закликав скасувати проєкт E1 та припинити розширення поселень на окупованому Західному березі.

Єгипет заявив, що проєкт розділить Західний берег, оточить Східний Єрусалим і відріже його від палестинських територій. Каїр вважає, що це загрожує створенню незалежної та життєздатної палестинської держави. Йорданія та палестинські представники також засудили просування проєкту. 1920

Повідомлення про реакцію Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів, Індонезії, Пакистану, Туреччини та Саудівської Аравії відповідають широкому регіональному несприйняттю розширення поселень. Однак наявні матеріали не дають достатньо первинних джерел, щоб окремо й детально описати останню позицію кожної з цих держав.

Міжнародне право та звинувачення в апартеїді

Уряди й міжнародні інституції, які виступають проти E1, розглядають Західний берег як окуповану територію. Відповідно, будівництво ізраїльських поселень там вони вважають таким, що суперечить міжнародному праву. Ізраїль та прихильники поселенської політики це трактування відкидають і називають забудову легітимним розвитком та елементом безпеки.

Попередження про ризик перетворення Ізраїлю на «державу-ізгоя» або систему апартеїду є політичними й правовими оцінками критиків, а не універсально визнаним остаточним юридичним висновком усіх держав. Їхня логіка полягає в тому, що постійний контроль над територією в поєднанні з нерівними правами може зробити переговорний поділ практично неможливим.

Чому тендер називають «точкою неповернення»

Сам по собі тендер ще не означає, що будинки буде зведено. Але укладання угод із забудовниками, кредиторами та постачальниками інфраструктури підвищує фінансову й політичну ціну скасування проєкту.

У цьому й полягає побоювання щодо «точки неповернення»: тривалий план перетворюється на конкретні зобов’язання, від яких майбутньому ізраїльському уряду буде важче відмовитися. Водночас джерела не підтверджують незалежно твердження про вже гарантовані банківські контракти або про те, що саме 19 жовтня стане юридично незворотною межею.

Як E1 пов’язана з насильством і переміщенням палестинців

Критики розглядають E1 не як окремий житловий проєкт, а як частину ширшого процесу: розширення поселень і форпостів, обмеження доступу до земель, тиску на палестинські громади та переміщення населення.

За даними ЄС, додаткові санкції були запроваджені проти поселенців і організацій, причетних до серйозних та систематичних порушень прав палестинців. Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія також наклали персональні санкції на Ітамара Бен-Ґвіра та Бецалеля Смотрича через неодноразове підбурювання до насильства проти палестинських громад. 12

У цьому контексті E1 сприймається як формалізація територіальної реальності, яку вже посилюють насильство з боку поселенців, обмеження пересування та витіснення палестинців.

Чому позиція Німеччини важлива

Слова міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля мають особливу політичну вагу. Берлін підтримав чинні санкції ЄС проти екстремістських поселенських організацій і не виключив нових обмежень після висловлювань Бен-Ґвіра, який закликав щодня вбивати в Газі «30–40» палестинців. 513

Це може свідчити, що Німеччина менш охоче блокуватиме подальші європейські кроки. Але така позиція ще не є обіцянкою підтримати санкції проти Ізраїлю або масштабні торговельні обмеження. На рівні ЄС одностайності щодо санкцій проти самого Бен-Ґвіра досягти не вдалося, оскільки для таких рішень потрібна згода всіх держав-членів. 1416

Серед можливих подальших заходів називають нові персональні санкції проти радикальних ізраїльських політиків і жорсткіші торговельні обмеження. Наразі підтверджені передусім адресні санкції проти насильницьких поселенців та організацій; доказів ухвалення нових широких торговельних санкцій Великою Британією чи ЄС немає. 121416

Вибори та міжнародна ізоляція

Строк подання заявок, що припадає приблизно на тиждень до виборів, робить E1 і внутрішньополітичним сигналом. Для правого табору просування проєкту може демонструвати готовність уряду рухатися до фактичної анексії та постійного контролю над Західним берегом.

Водночас зростання дипломатичної ізоляції, ризик санкцій і напруженість у відносинах із європейськими партнерами можуть стати політичною проблемою напередодні голосування або предметом суперечок під час формування коаліції. Саму дату виборів наявні матеріали незалежно не підтверджують, тож цю частину слід сприймати обережно.

Американський тест для Ізраїлю та Вашингтона

Адміністрація Дональда Трампа заявляє, що виступає проти формальної анексії Західного берега, однак не запропонувала конкретних заходів для зупинки реалізації E1. Один неназваний американський посадовець заявив, що шансів на втручання США для блокування проєкту «нуль», але цю конкретну цитату не вдалося незалежно перевірити в надійніших первинних матеріалах.

Це створює розрив між заявленою політикою та практичним впливом. Якщо Вашингтон виступає проти анексії, але не використовує важелі для зупинки поселенського будівництва, Ізраїль має мало практичних причин відмовлятися від E1. Саме тому проєкт перевіряє не лише здатність Європи та арабських держав чинити тиск, а й реальні межі американського впливу на ізраїльські рішення.