Іран пригрозив сусідам, які підтримають санкції Трампа: що передбачає стратегія Тегерана

Яке попередження озвучив Резаї

Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї попередив сусідні країни: якщо вони допомагатимуть американській кампанії економічного тиску на Тегеран, Іран розглядатиме їх як ворогів. За його заявою, Тегеран може завдати ударів по інтересах таких держав і не дозволити вивезти «жодної краплі нафти» через Перську затоку та Ормузьку протоку. ^RB

Ормузька протока — вузький морський прохід між Іраном, Оманом та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Через неї проходить близько 20% світових поставок нафти й скрапленого природного газу, тому будь-які обмеження руху суден швидко впливають на світові енергетичні ринки. ^B

Три етапи стратегії Тегерана

1. Дипломатичне запобігання. Іран спершу намагатиметься переконати сусідні уряди не долучатися до американських санкцій і не допомагати їх обходити або забезпечувати їхню дію.

2. Політико-безпекова відплата. Якщо держава все ж підтримає Вашингтон, її можуть оголосити ворожою, а її інтереси — зробити цілями іранських дій.

3. Тиск на енергетичні маршрути. Тегеран погрожує перекрити експорт нафти через Ормузьку протоку, а також потенційно протидіяти альтернативним маршрутам, які могли б обійти протоку. Доступні повідомлення не уточнюють, про які саме маршрути чи конкретні дії йдеться. ^RB

Це частина ширшого протистояння

Погроза пролунала на тлі війни, що почалася після американсько-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого 2026 року. Відтоді Тегеран прагнув встановити контроль над Ормузькою протокою та різко обмежив комерційне судноплавство в цьому районі. ^CH

Іранські посадовці пов’язують питання відкриття протоки з ширшими політичними вимогами до США. Резаї заявляв, що протока залишатиметься закритою, доки Вашингтон не змінить свою поведінку та не погодиться на умови Тегерана, зокрема припинення війни й розмороження іранських коштів за кордоном. ^R

«Економічний тероризм» проти політики примусу

Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї називає заплановані американські заходи «економічним тероризмом» і незаконною спробою поширити американську юрисдикцію на торговельні рішення інших держав. Особливе обурення Тегерана викликає вторинний тиск на партнерів, зокрема на Китай. ^R

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі відкидає риторику Дональда Трампа про «економічний день “Д”». За його словами, примус не змусить Іран піти на поступки: Тегеран має намір чинити опір, залишаючи можливість дипломатії лише на власних умовах. Переговори, зокрема щодо Ормузької протоки, залишаються заблокованими. ^RN

Водночас позиція Вашингтона прямо передбачає тиск на треті країни. Міністр фінансів США Скотт Бессент сформулював її як «або з нами, або проти нас». Адміністрація Трампа погрожує наслідками урядам, компаніям і банкам, які забезпечують Ірану будь-який економічний «рятувальний канал». ^BN

Чому вирішальним може стати Китай

Здатність США реалізувати кампанію значною мірою залежить від позиції Пекіна. За даними Kpler, які цитує Reuters, у 2025 році Китай придбав понад 80% іранської нафти, що транспортувалася морем. ^R

У Тегерані вважають, що американські санкції мають не лише повернути Іран за стіл переговорів. Їхньою метою також може бути створення внутрішнього економічного тиску, послаблення суспільної згуртованості та зменшення потреби в нових масштабних військових операціях — або підвищення їхньої ефективності. У Вашингтоні публічно заявляли, що економічний тиск може знизити потребу в подальших великих військових діях. ^R