Чому йдеться саме про надприбутки

Країни-ініціатори вважають, що частина прибутків енергетичних компаній виникла не завдяки новим інвестиціям чи зростанню продуктивності, а через різке подорожчання ресурсів на тлі кризи. Тому компанії, які виграли від шоку на ринку, на їхню думку, мають долучитися до фінансування допомоги споживачам і підприємствам.

Додатковим аргументом стали фінансові результати великих нафтових корпорацій. ExxonMobil повідомила про прибуток у 14,53 млрд доларів за квітень–червень, а Chevron — 12,07 млрд доларів. Обидві компанії показали значне зростання порівняно з аналогічним періодом роком раніше. За окремими оцінками, п’ять найбільших західних нафтових компаній за другий квартал разом отримали близько 48 млрд доларів.

Водночас цифри про майже 40 млрд євро сукупного прибутку шести компаній і 17,9 млрд євро «надприбутку» восьми компаній потребують обережного трактування. Результат залежить від того, які компанії враховують, за яким курсом перераховують валюту, який бухгалтерський показник використовують і як саме визначають «надприбуток». Консервативніша оцінка прибутку, пов’язаного саме з діяльністю в Європі, становить близько 7,5 млрд євро для восьми компаній у першій половині року.

Польща розширила коаліцію

У квітні до Європейської комісії із закликом запровадити загальноєвропейський збір звернулися п’ять держав: Німеччина, Італія, Австрія, Португалія та Іспанія. Тепер до них приєдналася Польща, розширивши коаліцію до шести країн.

Спільний підхід має ще одну мету — не допустити ситуації, коли кожна держава встановлює власний податок за різними правилами. Така фрагментація може створити конкурентні перекоси між компаніями та країнами ЄС. Загальноєвропейська система мала б уніфікувати критерії, період дії та механізм розрахунку збору.

Португалія вже схвалила власний механізм

Португалія вирішила не обмежуватися закликами до Брюсселя. Її уряд схвалив тимчасовий 33-відсотковий збір на надзвичайні прибутки нафтовидобувних і нафтопереробних компаній за 2026 рік. Податком має обкладатися частина прибутку, що більш ніж на 20% перевищує середній показник за 2024–2025 роки.

Лісабон розглядає цей крок як спосіб залучити кошти для підтримки споживачів, а також як доказ того, що цільовий і тимчасовий механізм можна адмініструвати на практиці. Водночас португальський приклад не замінює спільного рішення ЄС: інші країни можуть обрати інші ставки, базові періоди або правила визначення надприбутку.

Якою може бути модель

За основу пропонують узяти тимчасовий «внесок солідарності», який ЄС застосував під час енергетичної кризи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Йдеться не про загальний податок на всі доходи енергетичних компаній, а про обмежений у часі збір із прибутку, що перевищує історичний базовий рівень.

Окремо шість країн хочуть провести аналіз маржі нафтопереробних підприємств. Переробка може приносити значний додатковий дохід навіть тоді, коли сира нафта імпортується, тому оподаткування лише видобувних компаній не охопило б усі джерела кризових прибутків. Європейський парламент також визнавав, що обмеження постачання здатні створювати надзвичайні прибутки в енергетичному секторі, і розглядав тимчасовий внесок солідарності як один із можливих варіантів відповіді.

Що може завадити ухваленню

Основна перешкода — політична, а не технічна. У квітні Європейська комісія не взяла на себе зобов’язання запровадити такий збір і заявляла лише про розгляд цільових кризових заходів.

Податкові рішення на рівні ЄС традиційно складні, оскільки потребують узгодження національних інтересів і позицій урядів. До того ж навіть у Німеччині немає єдності: міністр фінансів Ларс Клінґбайль і Соціал-демократична партія підтримують обговорення загальноєвропейської моделі, тоді як Християнсько-демократичний союз виступає проти.

Отже, новий заклик — це спроба спрямувати частину кризових доходів нафтового та нафтопереробного секторів на захист споживачів і зниження енергетичного тиску. Підтримка ініціативи зростає, а Португалія вже створила національний прецедент. Проте спільної моделі ЄС і достатньо широкої політичної коаліції для її ухвалення поки немає.

Чому йдеться саме про надприбутки

Країни-ініціатори вважають, що частина прибутків енергетичних компаній виникла не завдяки новим інвестиціям чи зростанню продуктивності, а через різке подорожчання ресурсів на тлі кризи. Тому компанії, які виграли від шоку на ринку, на їхню думку, мають долучитися до фінансування допомоги споживачам і підприємствам.

Додатковим аргументом стали фінансові результати великих нафтових корпорацій. ExxonMobil повідомила про прибуток у 14,53 млрд доларів за квітень–червень, а Chevron — 12,07 млрд доларів. Обидві компанії показали значне зростання порівняно з аналогічним періодом роком раніше. За окремими оцінками, п’ять найбільших західних нафтових компаній за другий квартал разом отримали близько 48 млрд доларів.

Водночас цифри про майже 40 млрд євро сукупного прибутку шести компаній і 17,9 млрд євро «надприбутку» восьми компаній потребують обережного трактування. Результат залежить від того, які компанії враховують, за яким курсом перераховують валюту, який бухгалтерський показник використовують і як саме визначають «надприбуток». Консервативніша оцінка прибутку, пов’язаного саме з діяльністю в Європі, становить близько 7,5 млрд євро для восьми компаній у першій половині року.

Польща розширила коаліцію

У квітні до Європейської комісії із закликом запровадити загальноєвропейський збір звернулися п’ять держав: Німеччина, Італія, Австрія, Португалія та Іспанія. Тепер до них приєдналася Польща, розширивши коаліцію до шести країн.

Спільний підхід має ще одну мету — не допустити ситуації, коли кожна держава встановлює власний податок за різними правилами. Така фрагментація може створити конкурентні перекоси між компаніями та країнами ЄС. Загальноєвропейська система мала б уніфікувати критерії, період дії та механізм розрахунку збору.

Португалія вже схвалила власний механізм

Португалія вирішила не обмежуватися закликами до Брюсселя. Її уряд схвалив тимчасовий 33-відсотковий збір на надзвичайні прибутки нафтовидобувних і нафтопереробних компаній за 2026 рік. Податком має обкладатися частина прибутку, що більш ніж на 20% перевищує середній показник за 2024–2025 роки.

Лісабон розглядає цей крок як спосіб залучити кошти для підтримки споживачів, а також як доказ того, що цільовий і тимчасовий механізм можна адмініструвати на практиці. Водночас португальський приклад не замінює спільного рішення ЄС: інші країни можуть обрати інші ставки, базові періоди або правила визначення надприбутку.

Якою може бути модель

За основу пропонують узяти тимчасовий «внесок солідарності», який ЄС застосував під час енергетичної кризи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Йдеться не про загальний податок на всі доходи енергетичних компаній, а про обмежений у часі збір із прибутку, що перевищує історичний базовий рівень.

Окремо шість країн хочуть провести аналіз маржі нафтопереробних підприємств. Переробка може приносити значний додатковий дохід навіть тоді, коли сира нафта імпортується, тому оподаткування лише видобувних компаній не охопило б усі джерела кризових прибутків. Європейський парламент також визнавав, що обмеження постачання здатні створювати надзвичайні прибутки в енергетичному секторі, і розглядав тимчасовий внесок солідарності як один із можливих варіантів відповіді.

Що може завадити ухваленню

Основна перешкода — політична, а не технічна. У квітні Європейська комісія не взяла на себе зобов’язання запровадити такий збір і заявляла лише про розгляд цільових кризових заходів.

Податкові рішення на рівні ЄС традиційно складні, оскільки потребують узгодження національних інтересів і позицій урядів. До того ж навіть у Німеччині немає єдності: міністр фінансів Ларс Клінґбайль і Соціал-демократична партія підтримують обговорення загальноєвропейської моделі, тоді як Християнсько-демократичний союз виступає проти.

Отже, новий заклик — це спроба спрямувати частину кризових доходів нафтового та нафтопереробного секторів на захист споживачів і зниження енергетичного тиску. Підтримка ініціативи зростає, а Португалія вже створила національний прецедент. Проте спільної моделі ЄС і достатньо широкої політичної коаліції для її ухвалення поки немає.