Запит на 2027 фінансовий рік є завершальним етапом запланованої Японією п’ятирічної оборонної програми вартістю 43 трлн єн на 2023–2027 фінансові роки. Її мета — наблизити пов’язані з обороною видатки до 2% ВВП до 2027 року. Початково Токіо пояснював цю політику необхідністю стримувати загрози, які він убачає з боку Китаю та Північної Кореї.
Серед заявлених напрямів — розробка гіперзвукових ракет підводного базування, далекобійних і ударних безпілотників, а також систем управління й координації на основі штучного інтелекту. Такі можливості розширюють здатність Японії виявляти цілі, завдавати ударів на більших відстанях і координувати дії сил — саме тому Пхеньян трактує їх як ознаки переходу до наступальної позиції.
Твердження, що прем’єр-міністерка Санае Такаїчі скасувала обмеження на видатки, може стосуватися ширшого бюджетного процесу на 2027 фінансовий рік. Однак доступні дані підтверджують появу нової категорії бюджету для «інвестицій у зростання» без установленої стелі, але не дають підстав говорити про повне скасування всіх обмежень саме на оборонні витрати.
Японія відкидає характеристику Пхеньяна. Міністр оборони Сіндзіро Коідзумі назвав безпекове середовище країни найскладнішим і найсерйознішим із часів Другої світової війни. Він також наголосив, що співпраця Японії зі США та Південною Кореєю має на меті збереження миру й стабільності в регіоні.
Суперечка розгортається на тлі скорочення щорічних американсько-південнокорейських навчань Ulchi Freedom Shield: їхню тривалість зменшили з 11 до п’яти днів на прохання американської сторони.
Рішення президента США Дональда Трампа подали як спробу уникнути «недоречного й ворожого» сигналу для Північної Кореї. Водночас повідомлялося, що він прагнув провести можливу зустріч із Кім Чен Ином уже восени.
Таке поєднання подій викликало занепокоєння в Південній Кореї та породило питання про надійність і майбутні умови американських безпекових гарантій. Сеул публічно підкреслив, що союз зі США залишається основою національної безпеки.
Пхеньян може використовувати і японське переозброєння, і подальшу координацію США, Південної Кореї та Японії для просування наративу про протистояння блоків — між тристороннім табором під проводом Вашингтона та Північною Кореєю, Китаєм і Росією. Водночас доступних доказів недостатньо, щоб стверджувати: Пекін і Пхеньян спільно ухвалили саме таке формулювання й координують єдину кампанію на його підтримку.