Такий статус має практичні наслідки. Міністерству оборони заборонено укладати контракти з компаніями зі списку, а також обмежено доступ до окремих грантів, контрактів і позик Міністерства енергетики США. Крім того, саме публічне маркування може завдати компанії репутаційної та комерційної шкоди.

Позов DJI та поразка в суді першої інстанції

У жовтні 2024 року DJI подала позов проти Міністерства оборони США, посилаючись на Закон про адміністративну процедуру та П’яту поправку до Конституції США. Компанія заявила, що її включення до списку не має достатньої доказової бази й належного пояснення, порушує гарантії належної правової процедури та спричиняє значні репутаційні й комерційні втрати.

26 вересня 2025 року Окружний суд США округу Колумбія залишив рішення Пентагону чинним. За словами DJI, суд відхилив кілька тверджень уряду, однак визнав достатніми інші підстави для збереження компанії у списку.

DJI оскаржила це рішення. Компанія послідовно наголошує, що є цивільним виробником дронів і камер, не контролюється урядом Китаю та не пов’язана з китайськими збройними силами.

DJI також стверджує, що потенційне військове застосування її продукції пояснюється подвійним призначенням комерційних дронів, а не військовим контролем, виробництвом озброєння чи орієнтацією маркетингу на бойове використання. Компанія заявляє, що засуджує застосування дронів у бойових діях і запровадила політики та технічні заходи, покликані перешкоджати такому використанню.

Однак суд першої інстанції вирішив, що заборона DJI на військове застосування не усуває потенційних або фактичних військових можливостей цієї технології.

Що постановив апеляційний суд

14 серпня 2026 року Апеляційний суд США округу Колумбія частково підтвердив рішення нижчого суду, частково скасував його та повернув справу на подальший розгляд.

Центральним питанням став висновок про те, що DJI робить внесок в оборонно-промислову базу Китаю. Апеляційний суд постановив, що нижча інстанція не могла підтвердити цей висновок, спираючись лише на відкриті матеріали, якщо публічне пояснення Міністерства оборони було повністю заретушоване. Водночас розділ 1260H дозволяє уряду подавати суду засекречені матеріали без участі іншої сторони та без їхнього розкриття публіці — у закритому судовому порядку.

Тепер нижчий суд має оцінити повний адміністративний матеріал, зокрема засекречені докази, і визначити, чи має ця конкретна підстава достатнє підтвердження та чи може юридично виправдати внесення DJI до списку.

Рішення є вузьким за змістом. Воно не встановлює, що DJI не має жодного стосунку до оборонного сектору Китаю, не відкидає всі підстави для її внесення до списку й не зобов’язує негайно виключити компанію. За повідомленнями про рішення, апеляційний суд відхилив три ширші аргументи DJI, а питання засекречених матеріалів повернув на повторний розгляд.

Чому важливе питання засекречених доказів

Рішення у справах, пов’язаних із національною безпекою, часто ґрунтуються на інформації, яку уряд не може оприлюднити. Апеляційний суд не заборонив Пентагону використовувати засекречені матеріали. Натомість він наголосив: якщо відкритий матеріал не пояснює ключового висновку, суд, який перевіряє рішення відомства, має ознайомитися з доказами, на які це відомство посилається.

Це важливий сигнал і для інших компаній, які можуть опинитися в подібних списках. Держава може захищати чутливі дані від публічного розкриття, але суд усе одно має здійснити змістовну перевірку доказів. Тож справа DJI стосується не лише її поточного статусу, а й того, як американські суди контролюють рішення уряду у сфері національної безпеки.

Що це означає для покупців дронів і фермерів

DJI виробляє споживчі та професійні дрони, якими користуються державні установи, компанії та приватні оператори. Серед комерційних сфер застосування — аерозйомка, інспекції, громадська безпека, картографування та сільське господарство.

У агросекторі такі платформи можуть використовуватися для зйомки полів, моніторингу посівів, створення карт і точного внесення засобів захисту рослин. За оцінкою Grand View Research, обсяг американського ринку аграрних дронів у 2024 році становив 506,3 млн доларів; DJI входить до переліку компаній, що працюють на цьому ринку.

Саме рішення апеляційного суду не змінює автоматично правила, за якими кожен клієнт у США може купувати або експлуатувати продукцію DJI. Справа за розділом 1260H є окремою від можливих обмежень щодо імпорту, державних закупівель, телекомунікацій, авіації чи сертифікації обладнання.

Для фермерів і комерційних операторів найближчий висновок простий: ситуація залишається стабільною, але юридична невизначеність зберігається. DJI поки залишається у списку Пентагону, доки нижчий суд проводить призначену перевірку. Подальший результат може вплинути на здатність компанії оскаржити це маркування, однак рішення від 14 серпня саме по собі не скасовує статус DJI й не є остаточною перемогою компанії за всіма її вимогами.

Такий статус має практичні наслідки. Міністерству оборони заборонено укладати контракти з компаніями зі списку, а також обмежено доступ до окремих грантів, контрактів і позик Міністерства енергетики США. Крім того, саме публічне маркування може завдати компанії репутаційної та комерційної шкоди.

Позов DJI та поразка в суді першої інстанції

У жовтні 2024 року DJI подала позов проти Міністерства оборони США, посилаючись на Закон про адміністративну процедуру та П’яту поправку до Конституції США. Компанія заявила, що її включення до списку не має достатньої доказової бази й належного пояснення, порушує гарантії належної правової процедури та спричиняє значні репутаційні й комерційні втрати.

26 вересня 2025 року Окружний суд США округу Колумбія залишив рішення Пентагону чинним. За словами DJI, суд відхилив кілька тверджень уряду, однак визнав достатніми інші підстави для збереження компанії у списку.

DJI оскаржила це рішення. Компанія послідовно наголошує, що є цивільним виробником дронів і камер, не контролюється урядом Китаю та не пов’язана з китайськими збройними силами.

DJI також стверджує, що потенційне військове застосування її продукції пояснюється подвійним призначенням комерційних дронів, а не військовим контролем, виробництвом озброєння чи орієнтацією маркетингу на бойове використання. Компанія заявляє, що засуджує застосування дронів у бойових діях і запровадила політики та технічні заходи, покликані перешкоджати такому використанню.

Однак суд першої інстанції вирішив, що заборона DJI на військове застосування не усуває потенційних або фактичних військових можливостей цієї технології.

Що постановив апеляційний суд

14 серпня 2026 року Апеляційний суд США округу Колумбія частково підтвердив рішення нижчого суду, частково скасував його та повернув справу на подальший розгляд.

Центральним питанням став висновок про те, що DJI робить внесок в оборонно-промислову базу Китаю. Апеляційний суд постановив, що нижча інстанція не могла підтвердити цей висновок, спираючись лише на відкриті матеріали, якщо публічне пояснення Міністерства оборони було повністю заретушоване. Водночас розділ 1260H дозволяє уряду подавати суду засекречені матеріали без участі іншої сторони та без їхнього розкриття публіці — у закритому судовому порядку.

Тепер нижчий суд має оцінити повний адміністративний матеріал, зокрема засекречені докази, і визначити, чи має ця конкретна підстава достатнє підтвердження та чи може юридично виправдати внесення DJI до списку.

Рішення є вузьким за змістом. Воно не встановлює, що DJI не має жодного стосунку до оборонного сектору Китаю, не відкидає всі підстави для її внесення до списку й не зобов’язує негайно виключити компанію. За повідомленнями про рішення, апеляційний суд відхилив три ширші аргументи DJI, а питання засекречених матеріалів повернув на повторний розгляд.

Чому важливе питання засекречених доказів

Рішення у справах, пов’язаних із національною безпекою, часто ґрунтуються на інформації, яку уряд не може оприлюднити. Апеляційний суд не заборонив Пентагону використовувати засекречені матеріали. Натомість він наголосив: якщо відкритий матеріал не пояснює ключового висновку, суд, який перевіряє рішення відомства, має ознайомитися з доказами, на які це відомство посилається.

Це важливий сигнал і для інших компаній, які можуть опинитися в подібних списках. Держава може захищати чутливі дані від публічного розкриття, але суд усе одно має здійснити змістовну перевірку доказів. Тож справа DJI стосується не лише її поточного статусу, а й того, як американські суди контролюють рішення уряду у сфері національної безпеки.

Що це означає для покупців дронів і фермерів

DJI виробляє споживчі та професійні дрони, якими користуються державні установи, компанії та приватні оператори. Серед комерційних сфер застосування — аерозйомка, інспекції, громадська безпека, картографування та сільське господарство.

У агросекторі такі платформи можуть використовуватися для зйомки полів, моніторингу посівів, створення карт і точного внесення засобів захисту рослин. За оцінкою Grand View Research, обсяг американського ринку аграрних дронів у 2024 році становив 506,3 млн доларів; DJI входить до переліку компаній, що працюють на цьому ринку.

Саме рішення апеляційного суду не змінює автоматично правила, за якими кожен клієнт у США може купувати або експлуатувати продукцію DJI. Справа за розділом 1260H є окремою від можливих обмежень щодо імпорту, державних закупівель, телекомунікацій, авіації чи сертифікації обладнання.

Для фермерів і комерційних операторів найближчий висновок простий: ситуація залишається стабільною, але юридична невизначеність зберігається. DJI поки залишається у списку Пентагону, доки нижчий суд проводить призначену перевірку. Подальший результат може вплинути на здатність компанії оскаржити це маркування, однак рішення від 14 серпня саме по собі не скасовує статус DJI й не є остаточною перемогою компанії за всіма її вимогами.