Чому азійські ринки почали торги падінням на тлі зростання прибутковості облігацій

Падіння на Волл-стріт задало азійським торгам обережний тон. Додатковий тиск створили побоювання, що дорожчі кредити послаблять споживчий попит і скоротять корпоративні інвестиції. Слабке зростання продажів Walmart також посилило сумніви щодо стійкості американського споживача.

Чому план викупу облігацій не зміг надовго заспокоїти ринки

Міністерство фінансів США оголосило, що щонайменше вдвічі збільшить максимальний обсяг операцій із викупу довгострокових номінальних купонних облігацій для підтримки ліквідності — з 2 до щонайменше 4 млрд доларів за одну операцію. Програма охоплює папери з термінами погашення від 10 до 20 та від 20 до 30 років і має стартувати 9 вересня.

Спочатку ця новина допомогла знизити дохідність довгострокових облігацій і підтримала відновлення азійських акцій попереднього дня. Однак згодом полегшення зникло. Інвестори почали сумніватися, що масштаби викупу достатні для подолання глибших проблем ринку — інфляційних ризиків і великого обсягу державного боргу, який мають поглинути приватні інвестори.

Дохідність знову пішла вгору. У четвер дохідність 10-річних казначейських облігацій США перевищила 4,70%, а показник для 30-річних паперів також зріс. Для ринку це стало сигналом, що дії Мінфіну є радше підтримкою ліквідності, а не розв’язанням фундаментальних бюджетних та інфляційних проблем.

Нафта та напруженість навколо Ірану підтримували інфляційні страхи

Додатковий тиск створювали ціни на нафту. Невирішена напруженість навколо Ірану та відсутність швидкого дипломатичного прориву підтримували енергетичні котирування. Раніше цього тижня Brent піднімалася вище 91 долара за барель після завершення режиму припинення вогню та зниження надій на швидке політичне врегулювання.

Дорожча енергія може прискорити загальну інфляцію та зменшити купівельну спроможність домогосподарств. Вона також збільшує витрати компаній і змушує центральні банки обережніше підходити до зниження ставок. Для фондового ринку це особливо складне поєднання: перспективи економічного зростання слабшають, а ставки дисконту водночас підвищуються.

Японія отримала додатковий внутрішній фактор тиску

Нові дані про інфляцію в Японії посилили занепокоєння щодо ринку облігацій. Загальна споживча інфляція в липні зросла до 1,9% проти 1,6% у червні, а базова інфляція, яка не враховує свіжі продукти, але включає енергоносії, піднялася до 1,8%.

Окремі дані про оптові ціни показали, що річна виробнича інфляція в липні становила 7,2%. Це підтримало очікування можливого підвищення ставки Банком Японії у вересні. Потенційно менш м’яка політика японського центробанку означає вищу внутрішню дохідність облігацій і додатковий тиск на оцінки японських акцій — саме тоді, коли інвестори вже реагували на глобальний розпродаж боргових паперів.

Втім, ці дані не гарантують підвищення ставки. Базова інфляція залишалася нижчою за ціль Банку Японії у 2%, а час і масштаб будь-якої зміни політики залежатимуть від наступної статистики та оцінки економіки самим центробанком.

На що ринки чекатимуть далі

Найближчі перспективи залежатимуть від того, чи стабілізуються дохідність облігацій і ціни на нафту. Ключовими подіями будуть:

• Симпозіум у Джексон-Гоулі. Коментарі представників центральних банків можуть прояснити їхнє ставлення до стійкої інфляції, високої довгострокової дохідності та подальшої траєкторії ставок.
• Звіт Nvidia. Фінансові результати покажуть, чи здатні сильні прибутки, пов’язані зі штучним інтелектом, і надалі підтримувати високі оцінки технологічних компаній в умовах зростання дохідності облігацій.
• Базовий індекс цін PCE у США. Це улюблений інфляційний показник Федеральної резервної системи. Слабше значення могло б підтримати очікування зниження дохідності, тоді як сильніший результат здатен продовжити тиск на ризикові активи.

Практичний висновок для інвесторів простий: азійські ринки реагували на проблему одразу в кількох класах активів. Облігації сигналізували про вищу вартість довгострокового фінансування, нафта підтримувала інфляційні побоювання, а акціям доводилося виправдовувати високі оцінки.

Стабілізація дохідності казначейських облігацій США, зниження енергетичних ризиків навколо Ірану або сприятливіші дані про інфляцію могли б допомогти ринкам відновитися. Без таких сигналів японські, південнокорейські та інші технологічно орієнтовані ринки залишалися особливо чутливими до подальших коливань.