Криза Volkswagen «більше ніж критична»: чому під загрозою можуть опинитися ще 50 тисяч робочих місць

Витратний розрив і слабка рентабельність

За словами Blume, накладні витрати Volkswagen залишаються більш ніж на 30% вищими, ніж у зіставних компаній. Тому виробнику потрібно скоротити структурне витратне відставання, якщо він хоче ефективніше конкурувати на ринку.

Проблема також у прибутковості. Blume назвав операційну рентабельність нижче 4% — близько 3,8% — непоганим результатом у складних ринкових умовах, але недостатнім у довгостроковій перспективі для фінансування нових технологій, продуктів і заводів.

Саме тому керівництво пов’язує реструктуризацію не лише з короткостроковим падінням прибутків, а й зі здатністю Volkswagen інвестувати в майбутнє. Reuters повідомляло, що операційний прибуток групи у 2025 році скоротився до 8,9 млрд євро. На 2026 рік компанія прогнозувала операційну маржу приблизно на рівні 4–5% після 2,8% у 2025 році.

Що підштовхує Volkswagen до масштабної перебудови

На компанію одночасно діють кілька чинників:

• Китайські автовиробники посилюють позиції в Європі. Китайські бренди дедалі активніше виходять на домашній для Volkswagen ринок, загострюючи конкуренцію за ціною, технологіями та електромобілями.
• Китайський бізнес приносить менше прибутку. Важливий для Volkswagen китайський напрям опинився під тиском через посилення місцевої конкуренції та погіршення ринкових умов.
• Мита США збільшують витрати. Імпортні збори додатково тиснуть на прибутковість групи.
• Європейські потужності використовуються не повністю. Падіння прибутків і надлишок виробничих потужностей ускладнюють утримання всієї мережі заводів на конкурентному рівні завантаження.

Головний аргумент Blume полягає в тому, що глибше скорочення витрат потрібне для збереження здатності Volkswagen конкурувати та інвестувати в умовах зміни автомобільного ринку.

Які заводи в Німеччині опинилися в зоні невизначеності

Blume заявив, що Volkswagen не очікує конкурентного рівня завантаження потужностей у 2030-х роках на заводах в Емдені, Ганновері, Цвіккау та Неккарзульмі.

Це не означає, що рішення про закриття вже ухвалені. За наявними повідомленнями, конкретні заводи ще не було остаточно вирішено закрити, хоча попередні пропозиції з реструктуризації передбачали можливе закриття чотирьох німецьких майданчиків.

Отже, питання не обмежується лише кількістю робочих місць. Якщо заводи тривалий час працюватимуть із недостатнім завантаженням, Volkswagen доведеться переглянути розподіл виробництва моделей, обсяг потужностей і можливість надати окремим майданчикам нові замовлення.

Що ще передбачає план реструктуризації

Запропонована перебудова виходить далеко за межі кадрових скорочень. Серед заходів, які обговорюються або вже згадувалися в повідомленнях:

• зменшення кількості моделей автомобілів;
• скорочення виробничих потужностей;
• ліквідація або реорганізація паралельних та адміністративних структур;
• можливе виокремлення чи відокремлення окремих підрозділів.

Власники, які контролюють Volkswagen, також закликали зацікавлені сторони підтримати більш радикальну перебудову. Тому остаточний план має врахувати позиції керівництва, працівників, профспілок, наглядової ради та федеральної землі Нижня Саксонія.

Що буде далі

Наступний етап передбачає прямі переговори з працівниками та подальші рішення органів корпоративного управління. Blume мав відвідати заводи, яких найбільше стосується план оздоровлення компанії. Виробнича рада Volkswagen також запланувала надзвичайні збори працівників у серпні, щоб вони могли безпосередньо поставити генеральному директору запитання.

Зустріч у штаб-квартирі у Вольфсбурзі була запланована на 25 серпня, а в Емдені та Цвіккау — на 26 серпня.

Наглядова рада мала продовжити обговорення плану реструктуризації 4 вересня.

Головний висновок

Volkswagen не оголосив про остаточну програму звільнень рівно на 50 тисяч людей. Blume використав цю цифру, щоб показати масштаб економії, необхідної для подолання значного витратного розриву з конкурентами. Водночас потенційні наслідки залишаються серйозними: разом із раніше погодженими скороченнями масштаб реструктуризації може сягнути приблизно 100 тисяч посад, а чотири німецькі заводи ризикують залишатися недостатньо завантаженими у 2030-х роках.

Точна кількість майбутніх звільнень, доля конкретних заводів і остаточна форма перебудови залежатимуть від переговорів та рішень наглядової ради.