Інтервал між ударами зробив ситуацію особливо небезпечною: на місці вже перебували цивільні та працівники екстрених служб. Йдеться про найбільший торговельний комплекс Кривого Рогу — міста, де народився президент України Володимир Зеленський.
Кількість жертв зростала в міру того, як рятувальники працювали на місці. У перших повідомленнях фігурували нижчі цифри, але пізніші оновлення української влади вказали на 15 загиблих і близько 130 поранених, зокрема 23 дітей. Повідомлялося, що частина постраждалих перебуває у тяжкому стані, а під уламками могли залишатися інші люди.
Зеленський назвав денну атаку на його рідне місто «абсолютно цинічною і підлою», згідно з повідомленнями про його заяву. Він також сказав, що удари відбулися у дві хвилі, і пообіцяв відповідь.
Місцева влада повідомила, що пошуково-рятувальна операція розпочалася, коли торговельний центр палав і зазнав значних пошкоджень. Саме повторний удар у момент роботи рятувальників став підставою для української оцінки атаки як навмисної та такої, що могла бути спрямована проти екстрених служб.
Атака на Кривий Ріг сталася після масштабного нічного удару по Києву та області. За даними Reuters, там загинули 17 людей, понад 40 були поранені. Були пошкоджені цивільні об’єкти, зокрема школа та лікарня.
Про інші удари повідомляли в Миколаєві та Харкові. У сукупності ці атаки продемонстрували, що російські далекобійні ракетні й дронові удари продовжують загрожувати містам далеко від лінії фронту.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що в липні 2026 року в Україні було підтверджено загибель щонайменше 437 цивільних і поранення 2610 людей. За даними місії, це був найсмертоносніший для цивільного населення місяць від перших місяців повномасштабної війни, а кількість жертв була на 30% вищою, ніж у червні.
Українські officials пов’язують зростання кількості жертв серед цивільних із нестачею боєприпасів для протиповітряної оборони, передусім ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot. Після ударів по Київській області Зеленський заявив, що нездатність союзників вчасно поповнити українські запаси коштує людям життя.
Водночас доступні повідомлення не доводять, що саме дефіцит перехоплювачів спричинив удар по Кривому Рогу, і не встановлюють, чи могла бути перехоплена конкретна ракета або дрон. Ширша проблема полягає в тому, що українська система протиповітряної оборони працює під постійним навантаженням через повторювані російські атаки із застосуванням дронів, крилатих і балістичних ракет.
Після ударів Зеленський поговорив із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем. Вони обговорили жертви серед цивільних, подальші російські атаки на українську портову інфраструктуру та судна, а також можливі наслідки для глобальної продовольчої безпеки.
Українські порти й аграрний експорт мають значення для міжнародних ланцюгів постачання. Тому удари по портовій інфраструктурі та судноплавству розглядають не лише як безпекову проблему, а і як потенційну загрозу постачанню продовольства. Надані джерела фіксують дипломатичне занепокоєння, але не містять оцінки того, як ці атаки вплинули на світові ціни або доступність продуктів.
На понеділок у Києві також запланували зустріч так званої «коаліції охочих» — держав, які підтримують Україну. Очікувалося, що учасники обговорять і підтвердять подальшу допомогу Києву.
Основні факти, наведені в доступних повідомленнях, такі: 21 серпня дрони вдарили по людному торговельному центру в Кривому Розі; атака відбулася у дві хвилі; другий удар стався приблизно через 30 хвилин після першого; остання повідомлена кількість жертв — щонайменше 15 загиблих і близько 130 поранених.
Твердження про те, що другий удар був спеціально спрямований на вбивство або поранення рятувальників, походить від українських officials і Зеленського. Джерела описують час повторної атаки, тип безпілотника та інтерпретацію української влади, але не підтверджують незалежно точний задум нападників. Ця відмінність важлива під час оцінки оперативних повідомлень про жертви в умовах війни.