«М&Ms»: як Україна нібито планувала паралізувати аеропорти Москви роєм ШІ-дронів

Чому мішенню мали стати російські еліти

Задум «М&Ms» був радше примусовим, ніж суто руйнівним. Якщо московські аеропорти надовго припинили б роботу, заможні росіяни, які користуються закордонними авіаційними вузлами для міжнародних поїздок, втратили б важливий канал виїзду та повернення до країни.

За словами джерел, автори плану розраховували зруйнувати відчуття, ніби російська еліта може залишатися відокремленою від війни, і таким чином створити додатковий тиск на Володимира Путіна задля повернення до переговорів.

Однак така стратегія була б політично вкрай ризикованою. Збої в роботі цивільної авіації зачепили б пасажирів, екіпажі, працівників аеропортів і громадян третіх країн. Отже, очікуваний політичний ефект залежав би від можливості створити масштабні перебої, не допустивши катастрофи з масовими жертвами.

Автономні дрони біля аеропортів: які виникають правові питання

Сам факт автономності зброї не означає автоматичного порушення міжнародного гуманітарного права. Вирішальними були б інші питання: як саме застосовувалися дрони, які цілі їм визначали, чи могли вони надійно відрізнити військові об’єкти від цивільних і яких заходів вживали для мінімізації передбачуваної шкоди цивільним.

Повітряний простір над великим аеропортом є особливо складним середовищем. Там одночасно можуть перебувати пасажирські літаки, термінали, злітно-посадкові смуги, наземний транспорт і люди. Дрон, що орієнтується за візуальними ознаками, може втратити орієнтацію, неправильно розпізнати об’єкт або стати фактично некерованим після припинення постійного контролю оператора.

Саме тому така операція порушувала б питання дотримання базових принципів права війни: розрізнення військових і цивільних цілей, пропорційності та вжиття необхідних запобіжних заходів. Навіть якщо формальною метою була б військова або безпекова функція аеропорту, очікуване створення небезпеки для цивільних польотів вимагало б оцінити неминучі ризики для людей і цивільної інфраструктури. Масштаб запланованого рою лише ускладнював би таку оцінку.

Чого, за повідомленням, побоювався Зеленський

Джерела The Atlantic стверджували, що Володимир Зеленський переживав: один із дронів може влучити в цивільний авіалайнер і вбити пасажирів, членів екіпажу або працівників аеропорту. За даними видання, президент побоювався, що такий інцидент могли б назвати «піратством», але нібито дозволив плануванню тривати кілька місяців через очікуваний дипломатичний ефект.

Водночас цей опис заперечується. Один із представників президентського офісу назвав повідомлення неправдивим і заявив, що Україна не має достатньо точних та надійних далекобійних засобів, щоб атакувати московські аеропорти без неприйнятного ризику для цивільних.

Ця обставина є принциповою: йдеться не про підтверджену операцію, яка відбулася, а про повідомлення щодо пропозиції, засноване переважно на анонімних свідченнях і супроводжене прямим запереченням з офісу Зеленського.

Чому задум зупинили

The Atlantic пов’язало призупинення плану зі звільненням Михайла Федорова з посади міністра оборони в липні. Федоров був одним із головних публічних прихильників розширення виробництва дронів та технологічних інновацій у війні. Окремі публікації також описували конфлікт між Федоровим і тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським щодо стратегії війни та ролі технологій.

Згодом обидва чиновники залишили свої посади в межах ширших кадрових змін. Євгеній Хмара спочатку став виконувачем обов’язків міністра оборони, а пізніше його кандидатуру на посаду затвердили, згідно з повідомленнями, наведеними в матеріалах.

Звільнення Федорова спричинило політичні суперечки й протести. У тогочасних публікаціях ішлося, що він закликав провести вибори під час війни, додавши внутрішньополітичний вимір до зміни керівництва оборонного відомства. Водночас доступні матеріали не доводять, що кадрові рішення ухвалювали саме для зупинки «М&Ms»; вони лише пов’язують повідомлене припинення підготовки з відставкою Федорова.

План відклали, але не обов’язково скасували

The Atlantic описало «М&Ms» як призупинений або відкладений задум, а не як остаточно скасований. Це теоретично залишає можливість його перегляду за іншого керівництва чи за інших обставин. Однак у наданих матеріалах немає доказів, що операцію відновили або коли-небудь здійснили.

Цей непідтверджений план потрібно відрізняти від реальної української кампанії із застосуванням звичайних далекобійних дронів. Україна продовжує завдавати ударів по цілях у Москві та навколо неї, а російська влада повідомляла про масштабні атаки. 16 серпня російське Міністерство оборони заявило, що за ніч було знищено 822 українські дрони, причому сотні, за повідомленнями, прямували в бік Московського регіону. Reuters і NPR писали про російські заяви, загиблих і пошкодження, але загальну кількість запущених дронів та показники перехоплення незалежно перевірити складно.

Висновок

Історія про «М&Ms» описує повідомлений, але не реалізований задум, побудований на тактиці насичення: запустити велику кількість дешевих автономних дронів із візуальною навігацією, щоб зробити цивільні аеропорти Москви непридатними для нормальної роботи.

Політичний розрахунок полягав у тому, щоб ускладнити міжнародні поїздки заможних росіян і через це посилити тиск на керівництво країни. Проте головна слабкість плану була водночас його потенційною стратегічною перевагою: автономну зброю пропонували застосувати в повітряному просторі, насиченому цивільними літаками та людьми.

Українська далекобійна кампанія дронів підтверджується численними повідомленнями. Конкретна операція «М&Ms» залишається твердженням, заснованим на анонімних джерелах, яке заперечив один із посадовців офісу президента України; доказів запуску рою з 1000 дронів по московських аеропортах немає.