Наслідком могло бути тимчасове обмеження або повна втрата доступу до платформи — а отже, і до джерела доходу. Саме тому регулятор розглядав ці дії як рішення, що мають істотний вплив на людину, а не як звичайну внутрішню перевірку акаунта.
Правила GDPR загалом забороняють ухвалювати рішення, засновані виключно на автоматизованій обробці даних, якщо вони мають значні наслідки для людини, без належних гарантій. Серед таких гарантій — можливість реального втручання людини, право висловити свою позицію та спосіб оскаржити рішення.
На думку AP, процедура Uber не забезпечувала цих прав належним чином. Простого повідомлення після блокування недостатньо, якщо водій не розуміє, що саме сталося, не отримує важливої інформації про підстави рішення та не може домогтися незалежного повторного розгляду.
Ключове питання — чи може працівник, який перевіряє рішення алгоритму, самостійно оцінити докази та змінити результат. Людина, яка лише підтверджує висновок системи, не створює повноцінного захисту.
У пов’язаній справі 2023 року Апеляційний суд Амстердама відхилив посилання Uber на модель «людина в контурі». Суд дійшов висновку, що заявлені компанією перевірки були радше символічними, ніж незалежним переглядом справи.
Це пояснює юридичне значення нинішнього рішення: людська участь має бути спроможною змінити результат, а не залишатися формальністю. Водій також повинен отримати достатньо інформації, щоб змістовно заперечити проти рішення.
За повідомленнями, підготовленими на основі рішення AP, Uber недостатньо інформувала водіїв про те, що автоматизовані процеси можуть призвести до призупинення або деактивації їхніх акаунтів. Водії не могли належно зрозуміти, чому втратили доступ до роботи та як оскаржити рішення системи.
Таким чином, регулятор побачив дві пов’язані проблеми:
Для компаній це означає, що недостатньо просто повідомити людину про вжитий захід. Потрібно також пояснити, як вона може отримати справжній перегляд, якщо автоматизована система загрожує її доходу.
Скарга виникла у Франції, однак провідним органом у транскордонній справі стала нідерландська AP, оскільки європейська штаб-квартира Uber розташована в Нідерландах. Це відповідає механізму GDPR «єдиного вікна»: у справах, що стосуються діяльності компанії одразу в кількох країнах ЄС, основну роль зазвичай відіграє регулятор держави, де розташований її головний європейський офіс. Інші національні органи можуть долучатися до процесу.
Такий підхід має не допустити паралельних розслідувань однієї й тієї самої практики в кожній країні, де вона впливає на людей. Саме тому скарга французьких водіїв зрештою призвела до рішення нідерландського органу.
Компанія назвала рішення та суму штрафу непропорційними й заявила про намір подати апеляцію. Uber стверджує, що надає водіям можливість пройти перевірку людиною та оскаржити призупинення акаунта.
Також компанія заявила, що блокування через підозри у шахрайстві були тимчасовими, і заперечила, що акаунти назавжди деактивувалися виключно автоматично. Uber додав, що тепер не ухвалює рішення про остаточну деактивацію лише на підставі автоматизованих систем.
Це позиція самої компанії. Рішення AP стосується практик за період, який переважно охоплює 2020–2022 роки.
Рішення показує, що в Європі алгоритмічне управління працівниками стає одним із головних питань не лише трудового права, а й захисту персональних даних. У цьому випадку системи не просто сортували інформацію чи рекомендували рекламу — вони могли визначати, чи збереже людина доступ до платформи, яка забезпечує їй дохід.
Важливий урок для бізнесу полягає в тому, що сама згадка про «людський перегляд» навряд чи буде достатньою. Перевіряльник повинен мати можливість незалежно оцінити факти, почути пояснення людини та скасувати автоматизований висновок.
Це стосується систем, які використовують для відбору працівників, виявлення шахрайства, обмеження доступу до акаунтів або їх деактивації. Якщо алгоритм може вплинути на здатність людини працювати, компанія має заздалегідь забезпечити прозорість і реальну можливість оскарження.
Справа також продовжує історію великих штрафів Uber у Нідерландах. У 2024 році нідерландський регулятор окремо оштрафував компанію на €290 млн за передавання персональних даних європейських водіїв до США без належних гарантій захисту. Штраф Meta на €1,2 млрд, своєю чергою, стосувався передавання до США даних європейських користувачів Facebook, а не управління працівниками.
Поки Uber оскаржує рішення, сума €825 млн не є остаточною. Однак головний сигнал уже очевидний: за правилами GDPR алгоритмічне управління не може залишатися «чорною скринькою», якщо його рішення здатні позбавити людину можливості працювати.