Російські дрони дедалі частіше наближаються до НАТО: чому це вже не випадковий «переліт»

Отже, літаки НАТО вже не лише спостерігають за бойовими діями поблизу кордону України — їм доводиться безпосередньо реагувати на загрози в повітряному просторі союзника.

Чи є кожне порушення навмисною атакою?

Це питання залишається принциповим, але остаточної відповіді щодо кожного інциденту немає. Міністерство оборони Румунії заявляє, що наявні докази не підтверджують навмисне націлювання Москви на об’єкти в Румунії. Частота порушень також зростає паралельно з посиленням російських ударів по українських цілях у дельті Дунаю та Чорноморському регіоні.

Причинами окремих випадків можуть бути помилки навігації, вплив засобів радіоелектронної боротьби або механічне відхилення дрона від маршруту. Однак навіть ненавмисні порушення створюють небезпечну ситуацію. А повторюваність таких інцидентів може працювати на російські цілі:

• показувати, де і як союзники виявляють повітряні цілі;
• перевіряти швидкість ухвалення рішень та готовність відкривати вогонь;
• змушувати НАТО витрачати дорогі боєприпаси й години польоту винищувачів;
• поступово робити небезпечну близькість до території Альянсу «новою нормою».

Саме тому відсутність доведеного наміру в одному випадку не скасовує стратегічної небезпеки всієї тенденції.

Загроза поширюється за межі Румунії

Румунія не є єдиною країною, яка стикається з подібними інцидентами. Підтверджені або ймовірні випадки з російськими дронами також фіксувалися в Польщі, Литві та Латвії. Безпілотники знаходили й у Молдові.

12 серпня Північноатлантична рада обговорила останні порушення повітряного простору Польщі та Румунії, а також інші інциденти з дронами. НАТО висловило солідарність із постраждалими союзниками та заявило, що Росія несе повну відповідальність за небезпечні й неприйнятні порушення, які свідчать про її дедалі більшу готовність іти на ризик.

Це означає, що проблема має регіональний характер: йдеться про стійкість усієї системи спостереження та протиповітряної оборони на східному фланзі, а не лише про захист окремої ділянки румунського кордону.

Невигідна економіка перехоплення

Дрони типу Shahed або Geran можуть коштувати орієнтовно 20–50 тисяч доларів. Натомість застосування винищувача та дорогих ракет класу «повітря—повітря» для знищення кожної такої цілі створює для оборонців несприятливий фінансовий баланс.

Навіть успішне перехоплення може виснажувати запаси ракет, бюджет і ресурс авіації. Тому країнам НАТО потрібна багаторівнева оборона, у якій дорогі винищувачі залишаються для складніших цілей, а масові дешевші дрони знищуються доступнішими засобами.

Румунія вже інтегрувала систему протидії дронам Merops. За повідомленнями, вартість одного перехоплення під час закупівель великими партіями може становити близько 3 тисяч доларів.

Нові пускові майданчики збільшують потенціал загрози

Окремо повідомлялося, що Росія побудувала або модернізувала близько 10 майданчиків для запуску дронів і 59 пускових рейок поблизу України та Білорусі. Ці дані ґрунтуються на супутникових знімках і витоках матеріалів.

Саме по собі розширення інфраструктури не доводить підготовку неминучої атаки по НАТО. Проте воно вказує на збільшення спроможності Росії запускати більшу кількість безпілотників і розміщувати системи з більшою дальністю ближче до кордонів Альянсу.

Якою має бути відповідь НАТО

Одних додаткових патрулів винищувачів недостатньо. НАТО оголосило про інвестиції понад 40 мільярдів доларів, або приблизно 34 мільярди євро, у спроможності протидії дронам протягом наступних п’яти років. Альянс також планує розширити підготовку операторів і створити механізми швидшої закупівлі сумісних систем.

Пріоритетом має стати цілісна багаторівнева мережа, що поєднує:

• постійне радіолокаційне та інше сенсорне спостереження;
• засоби радіоелектронної боротьби;
• дешеві дрони-перехоплювачі та інші доступні засоби ураження;
• традиційну ППО для складніших і дорожчих цілей;
• узгоджені правила застосування сили;
• швидкий обмін інформацією між сусідніми державами та командними структурами НАТО.

Головний ризик — не обов’язково велика війна

Кожне порушення повітряного простору не означає, що Росія планує звичайний військовий напад на Румунію чи іншу країну Альянсу. Небезпека полягає в іншому: часті, дешеві та потенційно заперечувані польоти можуть поступово підривати реальний контроль НАТО над власним небом.

Ще небезпечніший сценарій — загибель цивільних або помилкове рішення під час перехоплення. Один такий інцидент може спричинити ескалацію швидше, ніж цього хотіли б обидві сторони. Тому 23 порушення Румунії до 17 серпня варто сприймати не як набір розрізнених випадків, а як сигнал про нову тривалу перевірку спроможності та рішучості НАТО.