ЄЦБ готовий знову підвищити ставки, але вересневе рішення ще не визначене

Мāртіньш Казāкс, голова Банку Латвії та член Ради керуючих Європейського центрального банку (ЄЦБ), дав зрозуміти: регулятор готовий знову підвищити ставки, якщо це буде необхідно для повернення інфляції до цільових 2%. Водночас він не став заздалегідь підтверджувати конкретне рішення на вересневому засіданні.

На цьому тлі інфляція в єврозоні у липні зросла до 2,9% у річному вимірі — з 2,8% у червні. Для ЄЦБ це сигнал пильності, але не автоматичний наказ негайно посилювати політику.

Головний сигнал: готовність діяти без обіцянки підвищення

Казāкс заявив, що ЄЦБ добре підготовлений до подальших кроків, якщо вони знадобляться для стабілізації цін. Інфляція, яка тримається поблизу 3%, за його словами, є «дещо некомфортною» — тобто достатньо високою, щоб додаткове підвищення ставок залишалося серед можливих варіантів.

Однак це радше сигнал про готовність, ніж тверда обіцянка. Рішення у вересні, наголосив Казāкс, ухвалюватимуть на основі нових даних, а результат засідання поки що зарано прогнозувати.

Чому ЄЦБ може знову підвищити ставку

Найочевидніший аргумент на користь жорсткішої політики — інфляція залишається вищою за ціль ЄЦБ і в липні прискорилася. За попередньою оцінкою Eurostat, статистичного відомства Європейського Союзу, річна інфляція в єврозоні зросла з 2,8% у червні до 2,9% у липні 2026 року.

Найбільше посилився енергетичний компонент: зростання цін на енергоносії оцінювали у 10% проти 8,5% місяцем раніше. Інфляція у сфері послуг також підвищилася — до 3,3% з 3,2%. Водночас подорожчання продуктів харчування, алкоголю й тютюну сповільнилося до 1,2%, а промислових товарів без урахування енергоносіїв — зросло до 0,9%.

За даними Reuters, базова інфляція, що не враховує нестабільні ціни на продукти та енергію, у липні прискорилася до 2,5% з 2,4% у червні. Важливим чинником залишалася інфляція у сфері послуг. Отже, йдеться не лише про невеликий рух загального показника: енергетичний шок посилився, а внутрішній ціновий тиск також не зник.

Чому підвищення не є очевидним рішенням

Сам Казāкс зазначив, що подальше підвищення ставок має аргументи як «за», так і «проти». Надані джерела не містять повного переліку його міркувань проти такого кроку, тому їх не варто подавати як детально сформульований план політики ЄЦБ.

Загальний компроміс, однак, зрозумілий. Вищі ставки можуть стримати інфляцію, але водночас регулятор має оцінити, наскільки попередні підвищення ще впливають на економіку, і як нові зовнішні шоки позначаться на зростанні. Раніше Банк Латвії описував підхід Казāкса як обережний і залежний від даних.

Тому липневий показник 2,9% посилює необхідність пильності, але сам по собі не доводить, що у вересні ЄЦБ неодмінно підвищить ставку.

Чому Казāкс не дає чітких прогнозів наперед

Казāкс назвав форвардний орієнтир — тобто детальні сигнали щодо майбутньої траєкторії ставок — контрпродуктивним за умов високої невизначеності. Його логіка полягає в тому, що обіцянка майбутнього рішення швидко втратить актуальність, якщо зміняться інфляція, економічні перспективи або фінансові умови.

Для ринків це означає ширший діапазон можливих сценаріїв. Інвестори можуть очікувати підвищення депозитної ставки на 25 базисних пунктів, однак такі очікування є ринковим прогнозом, а не зобов’язанням ЄЦБ. Доступні повідомлення описують таке підвищення як очікуване ринком, тоді як Казāкс залишив вересневе рішення відкритим.

Зарплати та інфляційні очікування дають ЄЦБ простір для обережності

За словами Казāкса, темпи зростання зарплат поступово сповільнюються, а інфляційні очікування залишаються закріпленими поблизу цілі ЄЦБ.

Якщо ця тенденція збережеться, повільніше зростання зарплат може зменшити ризик тривалого внутрішнього тиску на ціни. Стабільні інфляційні очікування також свідчать, що домогосподарства, компанії та фінансові ринки загалом і далі довіряють зобов’язанню ЄЦБ підтримувати цінову стабільність.

Втім, ці позитивні сигнали не скасовують проблеми високих цін на енергоносії та інфляції вище цільового рівня.

Ринок облігацій ускладнює ситуацію

Рішення щодо ставки ухвалюватимуть на тлі напруження на ринку державних облігацій єврозони. Дохідність 10-річних облігацій Німеччини піднімалася до 15-річного максимуму 3,275%, перш ніж знизитися. Дохідність 10-річних французьких паперів перевищила 4,13% — це найвищий рівень із 2008 року, повідомляє Reuters.

Коли дохідність держоблігацій зростає, а їхня ціна падає, фінансові умови можуть ставати жорсткішими навіть без зміни ключової ставки ЄЦБ. Однак надані матеріали не дають змоги незалежно підтвердити всі твердження про рекордні обсяги запозичень у єврозоні, політику ЄЦБ щодо погашених облігацій або точний вплив цих чинників на вересневе рішення. Тому їх варто розглядати як частину загального ринкового тла, а не як доведені причини конкретного кроку ЄЦБ.

За якими даними стежитимуть до вересня

Ключове питання — чи є липневе прискорення переважно наслідком енергетичного шоку, чи воно свідчить про ширший і стійкіший інфляційний тиск. Дані вказують на обидва фактори: інфляція енергоносіїв різко прискорилася, але послуги та базова інфляція також залишилися підвищеними.

Якщо ціновий тиск не послабиться або пошириться на більше категорій товарів і послуг, ЄЦБ матиме підстави для подальшого посилення політики. Якщо ж нові показники покажуть, що попередні рішення вже достатньо охолоджують економіку, а енергетичний шок втрачає силу, регулятор може обрати паузу.

Найточніший висновок із заяв Казāкса такий: ЄЦБ не оголосив про неминуче підвищення ставки у вересні. Банк хоче зберегти готовність до дії, але водночас не відмовляється від гнучкості — остаточний крок залежатиме від нових даних та оцінки перспектив інфляції.