Перегони за посаду генсека ООН: Гринспан попереду, але вирішальним стане право вето

Інші кандидати — Мішель Бачелет із Чилі, Марія Фернанда Еспіноса з Еквадору, Макі Салл із Сенегалу та Олара Отунну з Уганди — опинилися позаду першої трійки. Перший тур був лише попереднім заміром настроїв, а не рішенням про призначення.

Восьма кандидатка: що відомо про Івонн Бакі

Івонн Бакі приєдналася до перегонів лише цього тижня. Еквадорську колишню міністерку та дипломатичну представницю Еквадору у Франції, Катарі й США висунула Тонга. Таким чином, Бакі стала восьмою кандидаткою і другою представницею Еквадору в перегонах.

Бакі 75 років. У своїй кампанії вона наголошує на запобіганні конфліктам і реформуванні ООН, посилаючись, зокрема, на власний досвід Ліванської громадянської війни.

Повідомлення про нібито підтримку Бакі з боку США, а також припущення, що її зв’язки з Дональдом Трампом і Біллом Клінтоном автоматично означають підтримку Вашингтона, наразі не підтверджені. Відкритих даних про офіційне схвалення або зобов’язання США голосувати за неї немає. Тож робити на цій підставі тверді політичні висновки передчасно.

Повний список кандидатів

У перегонах беруть участь:

1. Ребека Гринспан — Коста-Рика;
2. Керолайн Родрігес-Біркетт — Гаяна;
3. Рафаель Гроссі — Аргентина;
4. Івонн Бакі — Еквадор;
5. Марія Фернанда Еспіноза — Еквадор;
6. Мішель Бачелет — Чилі;
7. Макі Салл — Сенегал;
8. Олара Отунну — Уганда.

За підсумками першого туру підтвердженими лідерами є Гринспан, Родрігес-Біркетт і Гроссі. Щодо Бакі, яка вступила в кампанію в останню мить, рівень підтримки в Раді Безпеки поки сказати неможливо.

Чому виникла суперечка навколо Анналени Бербок

Президентка Генеральної Асамблеї ООН Анналена Бербок закликає не затягувати висунення кандидатів, проводити відкриті діалоги з ними та залучати до процесу ширше коло держав-членів. Серед її пропозицій — публічні презентації кандидатів і можливість висловлення позиції для всіх 193 членів Генасамблеї.

США та Росія вважають, що така активність виходить за межі ролі Генеральної Асамблеї й зачіпає повноваження Ради Безпеки, закріплені Статутом ООН. За повідомленнями, Вашингтон звинувачує Бербок у спробі послабити усталений порядок, а Москва заявляє про занепокоєння її роллю.

Водночас пробні голосування мають політичний, а не юридичний характер. Вони не змінюють формальної процедури призначення генсека.

Яку гру веде Росія

Москва дала зрозуміти, що до перегонів можуть долучитися й нові кандидати, а також критикувала результати роботи Антоніу Гутерреша — зокрема в ширшому контексті ефективності ООН та врегулювання конфліктів.

Така позиція залишає Росії простір для маневру. Готовність розглядати нові імена може не допустити швидкого формування консенсусу навколо нинішніх лідерів. Однак доступні дані не свідчать про те, що Росія вже остаточно підтримала або заблокувала будь-якого конкретного кандидата.

Як працює процедура обрання

Відповідно до статті 97 Статуту ООН, Рада Безпеки має рекомендувати одного кандидата Генеральній Асамблеї. Для цього претенденту потрібно отримати щонайменше 9 із 15 голосів Радбезу та не зіткнутися з вето будь-якого з його постійних членів: Китаю, Франції, Росії, Великої Британії або США.

У наступних турах бюлетені зазвичай змінюються так, щоб було помітніше, як голосують постійні члени. Це дає змогу оцінити не лише загальну підтримку, а й ризик блокування кандидатури вето.

Друге голосування, як і перше, має відбутися в консультаційній кімнаті Радбезу. Очікується, що всі його члени отримають однакові бюлетені з іменами кандидатів — без окремого маркування для п’яти постійних і десяти непостійних членів.

Коли чекати рішення

Другий термін Гутерреша завершується 31 грудня. У політичній практиці ООН цього разу діє очікування регіональної ротації на користь Латинської Америки та Карибського басейну. Це не обов’язкова норма, але вона допомагає пояснити значну присутність латиноамериканських кандидатів у списку.

Нові тури можуть тривати протягом жовтня і навіть довше, якщо постійні члени Радбезу не зможуть домовитися. Раніше вже передбачалося, що процедура затягнеться щонайменше до жовтня, тим більше що можливість висунення нових кандидатів ще зберігається.

Що буде найважливішим після другого туру

Ключове питання — не просто те, хто набере найбільше голосів «заохочувати». Важливо, чи зможе кандидат одночасно:

• зібрати щонайменше дев’ять голосів;
• уникнути вето Китаю, Франції, Росії, Великої Британії та США;
• стати компромісною фігурою для постійних членів Радбезу.

Саме тому перевага Гринспан у першому турі є важливим сигналом, але ще не означає перемоги. У цій гонці остаточний результат визначатиметься за зачиненими дверима — там, де дипломатична підтримка має бути достатньою не лише для лідерства, а й для консенсусу.