У цей час уже тривали щорічні навчання Ulchi Freedom Shield — спільна операція США та Південної Кореї з відпрацювання координації й готовності сил. Сеул назвав запуск серйозною загрозою безпеці, скликав екстрену нараду за участю представників президентської адміністрації, оборонного відомства та військового керівництва. Збройним силам наказали зберігати повну готовність і посилили спостереження на випадок нових пусків.
Японське Міністерство оборони також зафіксувало кілька запусків і проаналізувало дані спільно з Південною Кореєю та США. Хоча ракети впали в море, сам напрямок їхнього польоту одразу перетворив інцидент на регіональну безпекову проблему.
Північна Корея регулярно називає військові навчання США та Південної Кореї репетицією вторгнення. Цього разу послідовність подій зробила такий зв’язок особливо очевидним: випробування 6 серпня, черговий запуск 12 серпня, початок Ulchi Freedom Shield 17 серпня та масштабніший ракетний залп 20 серпня. Аналітики вважали запуск 12 серпня ймовірним протестом проти майбутніх навчань, але водночас не виключали, що КНДР перевіряла й удосконалювала свої ракетні технології.
Самі навчання цього року вже були скорочені. Трамп доручив Пентагону «істотно зменшити» масштаб спільних маневрів, заявивши, що вони є дорогими й надсилають Північній Кореї «недоречний і ворожий» сигнал.
Після цього США та Південна Корея скоротили Ulchi Freedom Shield із запланованих 11 днів до 5: навчання мали завершитися 21 серпня. Частину польової підготовки також урізали. Однак поступка не призвела до помітного зниження військової активності Пхеньяна. Навпаки, найбільший за цей період залп відбувся саме тоді, коли скорочені навчання наближалися до завершення.
Трамп подавав скорочення навчань як частину ширшої стратегії відновлення контактів із Кім Чен Ином. Він посилався на свої «дуже добрі відносини» з північнокорейським лідером і заявляв, що спільні маневри є непотрібним ворожим сигналом.
17 серпня Трамп сказав, що Кім відповів на його звернення, а сам обмін повідомленнями був позитивним. Водночас президент США не надав подробиць, а Пхеньян одразу не підтвердив цю інформацію. Через два дні Трамп заявив, що очікує зустрічі з Кімом пізніше у 2026 році.
Цю версію поставила під сумнів Кім Йо Чжон — сестра Кім Чен Ина та впливова представниця північнокорейського керівництва. Вона заявила, що не знає про жодні недавні контакти між двома лідерами, і наполягала: Вашингтон досі проводить ворожу політику щодо Пхеньяна.
Тому ракетний залп мав не лише військовий, а й дипломатичний зміст. Скорочення навчань і публічний сигнал про готовність Трампа до зустрічі не змусили КНДР призупинити ракетну активність і не спонукали її визнати, що між сторонами відкрився новий канал переговорів.
Кім Йо Чжон також відкинула припущення, що менший масштаб навчань змінив їхню сутність. За позицією Пхеньяна, Ulchi Freedom Shield залишаються «провокаційними й агресивними», навіть якщо їхню тривалість і обсяг скоротили.
За цим формулюванням стоїть глибша суперечність щодо самого предмета дипломатії. Вашингтон і далі виходить із вимоги денуклеаризації Північної Кореї, тоді як Пхеньян дедалі наполегливіше прагне, щоб його ядерний статус сприймали як реальність ще до початку змістовних переговорів. Аналітики вважають, що Кім навряд чи прийме пропозицію Трампа, якщо США не переглянуть цю базову позицію.
Для північнокорейського режиму ядерна програма — не просто козир, який можна обміняти на першу зустріч із президентом США. Вона є основою його безпеки та переговорної позиції. Саме тому саміт теоретично можливий, але він не усуває головної суперечки, яка роками блокує реальні домовленості.
Останньому залпу передували два запуски — 6 та 12 серпня, — про які Північна Корея не повідомила власній аудиторії. Така тиша є незвичною й породила припущення, що Пхеньян випробовував системи, характеристики яких поки не хотів розкривати.
Ракету 12 серпня запустили з району Вонсан. Вона пролетіла понад 700 км. За японськими даними, максимальна висота польоту становила близько 90 км, тоді як Південна Корея оцінила дальність більш ніж у 700 км.
Поєднання великої дальності та відносно низької траєкторії змусило аналітиків розглядати кілька варіантів. Йшлося, зокрема, про маневрову або гіперзвукову балістичну ракету малої дальності, а також про ракету більшої дальності, запущену за зниженою траєкторією. Точний тип озброєння залишався непідтвердженим, а південнокорейські та американські фахівці продовжували аналізувати його характеристики.
Ці запуски свідчать, що серпнева активність КНДР була не лише політичним спектаклем. Пхеньян міг використовувати період до та під час Ulchi Freedom Shield для перевірки характеристик ракет і підвищення живучості систем, здатних ускладнити роботу регіональної протиракетної оборони.
Остання послідовність подій промовиста: Вашингтон зменшив масштаб важливих військових навчань, Трамп назвав Північну Корею відносно не загрозливою та публічно підтримав відновлення контактів на рівні лідерів. Пхеньян водночас відкинув поступку щодо навчань, поставив під сумнів заяви про недавнє спілкування і запустив великий залп ракет малої дальності.
Це не доводить, що дипломатія неможлива. Але показує: сторони починають із несумісних припущень. США й далі будують переговори навколо денуклеаризації, тоді як Північна Корея хоче, щоб її статус ядерної держави визнали вихідною умовою, а не головним предметом поступок.
Найімовірніший сценарій найближчого часу — поєднання обмежених дипломатичних сигналів із дозованими провокаціями. Пхеньян може продовжувати випробування, демонструвати нові можливості, тиснути на Вашингтон і Сеул та робити вибіркові кроки назустріч, які посилюють його позиції, але не вимагають відмови від ядерної програми.
Останній ракетний залп був не просто реакцією на військові навчання. Це попередження: формула Трампа — особистий контакт із Кімом у поєднанні зі скороченням маневрів союзників — поки що не змінила стратегічних розрахунків Пхеньяна.