Нафта може подешевшати у 2027 році, але енергетична криза ще не завершиться

Альтернативні маршрути можуть компенсувати лише частину втрачених перевезень. Шляхи через Червоне море, Суецький канал або нафтопровід SUMED довші, дорожчі та обмежені доступною пропускною здатністю. Тому ринок залежить не лише від обсягу видобутої нафти, а й від можливості безпечно доставити її покупцям.

Запаси поки поглинають шок, але запас міцності скорочується

Зменшення перевезень через Ормузьку протоку, ймовірно, спричинить додаткове скорочення світових запасів у найближчі місяці. EIA прогнозує, що комерційні запаси сирої нафти у США залишатимуться нижчими за мінімальний рівень за 2021–2025 роки до кінця 2026-го. На них тиснуть високий попит з боку нафтопереробних заводів, активніший експорт американської нафти та скорочення імпорту.

Серпнева оцінка Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) показує, наскільки швидко скоротився глобальний резерв. Вимірювані світові запаси нафти у липні зменшилися на 69 млн барелів і були приблизно на 410 млн барелів нижчими, ніж на початку конфлікту.

Це не означає автоматично, що світові запаси нафти вичерпаються. Ситуацію можуть пом’якшити стратегічні резерви, альтернативні постачальники, скорочення споживання та перенаправлення вантажів. Однак менші запаси залишають ринку менше простору для маневру в разі нових перебоїв із перевезеннями, аварій на видобувних об’єктах або загострення ситуації на ключових експортних маршрутах.

Більша частина видобутку може повернутися на початку 2027 року — але не весь обсяг

EIA очікує, що більшість нафтовидобутку в регіоні повернеться близько до доконфліктних середніх рівнів на початку 2027 року. Водночас агентство прогнозує, що приблизно 600 000 барелів на добу близькосхідного видобутку залишатимуться порушеними до кінця 2027 року.

Ця різниця має значення. Відкриття основних морських маршрутів може повернути значну частину втрачених обсягів, але не кожне родовище чи експортну систему вдасться запустити одразу. Ризики для безпеки, пошкоджена інфраструктура, проблеми з логістикою та складність координації повного перезапуску можуть залишити залишковий дефіцит навіть після покращення торговельних потоків.

EIA припускає, що рух через Ормузьку протоку відновлюватиметься поступово, а не повернеться до нормального рівня миттєво. Саме тому ціни можуть знизитися у 2027 році, хоча регіональні перебої все ще залишатимуться відчутними.

МЕА дає жорсткішу оцінку річного балансу

Серпневий звіт МЕА доповнює прогноз EIA більш песимістичною оцінкою балансу 2026 року. Агентство очікує, що світова пропозиція нафти скоротиться на 4,3 млн барелів на добу — до 102 млн барелів на добу. Зростання на 1,4 млн барелів на добу в країнах Америки компенсує лише частину втрат на Близькому Сході та в Росії.

Водночас МЕА прогнозує скорочення світового попиту приблизно на 1,56 млн барелів на добу — до 103,29 млн барелів на добу. Високі ціни та обмежена доступність пального послаблюють споживання.

Навіть з урахуванням цього падіння попиту агентство очікує значний дефіцит — близько 1,8 млн барелів на добу в поточному кварталі. За даними МЕА, сукупні втрати поставок із Близького Сходу вже перевищили 1,3 млрд барелів, а середній потік через Ормузьку протоку в березні–травні становив лише 2,7 млн барелів на добу проти приблизно 20 млн барелів на добу до початку конфлікту.

Прогнози EIA та МЕА не обов’язково суперечать один одному. EIA зосереджується на очікуваній траєкторії цін, відновленні виробництва та запасів за визначених умов. МЕА більше наголошує на масштабі поточного дефіциту та різкому скороченні річної пропозиції. Різницю пояснюють моделі агентств, час підготовки звітів і припущення щодо швидкості відновлення перевезень та видобутку.

МЕА також повідомило, що регіональний експорт, зокрема вантажі маршрутами в обхід Ормузької протоки, у липні скоротився на 2,1 млн барелів на добу — до середніх 15 млн барелів на добу.

Наявні матеріали не дають достатніх підстав додавати до цього порівняння точний прогноз МЕА щодо завантаження нафтопереробних заводів або конкретний показник запасів дизельного пального у США. Тому такі цифри не слід вважати підтвердженими висновками серпневих оцінок.

«Тіньове» судноплавство створює додатковий ризик

Проблема полягає не лише в обсязі нафти, який можна легально та безпечно перевезти через регіон. Компанія Windward визначила якірну стоянку Кох-е-Мубарак як активний осередок обходу санкцій і перевалювання вантажів із судна на судно. За її оцінкою, там були залучені приблизно 20 суден, а присутність восьми суден під санкціями OFAC підтверджено.

Це свідчить про дедалі менш прозоре судноплавне середовище поблизу стратегічного вузького місця. Частина вантажів може продовжувати рухатися неформальними або ризикованішими каналами, але такі операції створюють додаткові ризики для контролю за санкціями, страхування, безпеки, встановлення відповідальних і подальшої ескалації. Тому збільшення кількості суден у районі не обов’язково означає повне відновлення нормальної торгівлі нафтою.

Висновок

Серпневий прогноз EIA — це сценарій короткострокового дефіциту з неповним відновленням. У 2026 році Brent у середньому коштуватиме близько $87 за барель, а у 2027-му ціна може знизитися приблизно до $69, коли виробництво та запаси почнуть відновлюватися. Водночас агентство очікує, що близько 600 000 барелів на добу близькосхідного видобутку залишатимуться порушеними до кінця 2027 року.

Дані МЕА підкреслюють негайний ризик: втрати пропозиції достатньо великі, щоб спричинити значний дефіцит навіть за слабшого попиту, а запаси вже істотно скоротилися. Тому ключове питання для наступного етапу ринку — не лише те, чи відновиться видобуток, а й чи вдасться повернути надійні, застраховані та прозорі морські перевезення в регіоні.