Однак суворий вирок не означає автоматичного розрахунку з людьми та установами, які постраждали від краху Evergrande. Компанія й надалі перебуває в ліквідації, а повернення активів залишається невизначеним.

За що засудили Хуей Ка-яня

За повідомленнями, серед восьми обвинувачень були незаконне використання коштів, шахрайство під час залучення коштів, незаконне залучення державних депозитів, шахрайство, корпоративний підкуп, незаконне надання позик і шахрайський випуск цінних паперів. У матеріалах про вирок також згадується незаконне розкриття важливої інформації.

Суд заявив, що ці дії спричинили значні економічні збитки та суспільну шкоду. Під час слухань у Шеньчжені в квітні Хуей визнав провину й висловив каяття.

Вирок передбачає три ключові наслідки:

• Довічне ув’язнення. Хуей відбуватиме довічний термін за сукупністю фінансових злочинів.
• Довічне позбавлення політичних прав. За повідомленнями з посиланням на суд у Шеньчжені, він назавжди втратив відповідні політичні права.
• Конфіскація майна. Суд постановив конфіскувати всі особисті активи Хуея.

Компанії, пов’язані зі справою, також отримали великі штрафи. Evergrande Group має сплатити 8,82 млрд юанів, а Hengda Real Estate — її операційний підрозділ у материковому Китаї — 7 млрд юанів. Загалом це 15,82 млрд юанів, або приблизно 2,4 млрд доларів. Ще п’ятеро керівників отримали тюремні терміни від шести до 18 років.

Як Evergrande виросла до гіганта

Кар’єра Хуей Ка-яня розвивалася паралельно зі стрімкою урбанізацією Китаю та розширенням ринку нерухомості. Він походив із небагатої родини, увійшов у будівельний бізнес у період реформ і заснував Evergrande в Гуанчжоу у 1996 році. Група швидко розросталася по всій країні завдяки агресивній купівлі землі, масштабним запозиченням, швидкому будівництву та системі попередніх продажів — коли покупці платять за житло ще до завершення будівництва.

Ця модель допомогла Evergrande стати одним із найбільших забудовників Китаю. Водночас вона зробила компанію залежною від постійного зростання продажів, рефінансування боргів і довіри покупців. Компанія одночасно нарощувала портфель проєктів і боргове навантаження.

Чому в центрі справи опинилися кошти покупців

Одним із ключових елементів кримінальної справи стало ймовірне неналежне використання або перенаправлення коштів, отриманих від покупців за попередніми продажами у 2016–2021 роках. У такій системі гроші, сплачені до завершення будинку, можуть використовуватися для фінансування будівництва та інших зобов’язань забудовника.

Але якщо ці кошти спрямовують на купівлю нових земельних ділянок, виплату боргів або подальше розширення, компанія стає дедалі вразливішою у разі падіння продажів чи припинення кредитування.

Саме ця вразливість стала критичною, коли попит на житло послабився, а умови доступу до кредитів погіршилися. У 2021 році Evergrande оголосила дефолт за зобов’язаннями, що перевищували 300 млрд доларів. Корпоративна боргова проблема переросла в загальнонаціональну кризу ринку нерухомості.

Від дефолту — до ліквідації та виключення з біржі

Спроби реструктуризувати борги Evergrande не дали життєздатного результату. У січні 2024 року Високий суд Гонконгу постановив ліквідувати компанію, оскільки вона не змогла запропонувати реалістичний план реструктуризації офшорного боргу.

Торгівлю акціями Evergrande на Гонконзькій фондовій біржі призупинили 29 січня 2024 року. Згодом біржа скасувала лістинг компанії з 25 серпня 2025 року. Це фактично знищило публічний ринок її акцій і стало ще одним етапом падіння забудовника.

Чому вирок не завершує кризу Evergrande

Кримінальний вирок встановлює відповідальність за дії, розглянуті в конкретній справі. Але він не створює достатніх активів для погашення всіх боргів і не гарантує автоматичного завершення недобудованих будинків. Кредитори залежать від процесу ліквідації та повернення активів, тоді як незавершені проєкти, постачальники й покупці житла залишаються головними проблемними групами.

Крах Evergrande також став символом ширшої кризи китайської нерухомості. Він підірвав довіру до попередніх продажів і приватних забудовників, посилив тиск на будівельну галузь та суміжні сектори й скоротив доходи місцевих органів влади від продажу землі — джерело, на яке вони тривалий час покладалися.

Ринок поступово рухається до консолідації навколо фінансово сильніших, часто пов’язаних із державою забудовників, а не до повернення старої моделі зростання на основі дедалі більших боргів.

Тож довічний вирок закриває один дуже помітний розділ — судове переслідування засновника найбільш заборгованого забудовника Китаю. Але фінансовий розділ для людей та установ, які досі чекають на житло, виплати або повернення коштів, ще далекий від завершення.

Однак суворий вирок не означає автоматичного розрахунку з людьми та установами, які постраждали від краху Evergrande. Компанія й надалі перебуває в ліквідації, а повернення активів залишається невизначеним.

За що засудили Хуей Ка-яня

За повідомленнями, серед восьми обвинувачень були незаконне використання коштів, шахрайство під час залучення коштів, незаконне залучення державних депозитів, шахрайство, корпоративний підкуп, незаконне надання позик і шахрайський випуск цінних паперів. У матеріалах про вирок також згадується незаконне розкриття важливої інформації.

Суд заявив, що ці дії спричинили значні економічні збитки та суспільну шкоду. Під час слухань у Шеньчжені в квітні Хуей визнав провину й висловив каяття.

Вирок передбачає три ключові наслідки:

• Довічне ув’язнення. Хуей відбуватиме довічний термін за сукупністю фінансових злочинів.
• Довічне позбавлення політичних прав. За повідомленнями з посиланням на суд у Шеньчжені, він назавжди втратив відповідні політичні права.
• Конфіскація майна. Суд постановив конфіскувати всі особисті активи Хуея.

Компанії, пов’язані зі справою, також отримали великі штрафи. Evergrande Group має сплатити 8,82 млрд юанів, а Hengda Real Estate — її операційний підрозділ у материковому Китаї — 7 млрд юанів. Загалом це 15,82 млрд юанів, або приблизно 2,4 млрд доларів. Ще п’ятеро керівників отримали тюремні терміни від шести до 18 років.

Як Evergrande виросла до гіганта

Кар’єра Хуей Ка-яня розвивалася паралельно зі стрімкою урбанізацією Китаю та розширенням ринку нерухомості. Він походив із небагатої родини, увійшов у будівельний бізнес у період реформ і заснував Evergrande в Гуанчжоу у 1996 році. Група швидко розросталася по всій країні завдяки агресивній купівлі землі, масштабним запозиченням, швидкому будівництву та системі попередніх продажів — коли покупці платять за житло ще до завершення будівництва.

Ця модель допомогла Evergrande стати одним із найбільших забудовників Китаю. Водночас вона зробила компанію залежною від постійного зростання продажів, рефінансування боргів і довіри покупців. Компанія одночасно нарощувала портфель проєктів і боргове навантаження.

Чому в центрі справи опинилися кошти покупців

Одним із ключових елементів кримінальної справи стало ймовірне неналежне використання або перенаправлення коштів, отриманих від покупців за попередніми продажами у 2016–2021 роках. У такій системі гроші, сплачені до завершення будинку, можуть використовуватися для фінансування будівництва та інших зобов’язань забудовника.

Але якщо ці кошти спрямовують на купівлю нових земельних ділянок, виплату боргів або подальше розширення, компанія стає дедалі вразливішою у разі падіння продажів чи припинення кредитування.

Саме ця вразливість стала критичною, коли попит на житло послабився, а умови доступу до кредитів погіршилися. У 2021 році Evergrande оголосила дефолт за зобов’язаннями, що перевищували 300 млрд доларів. Корпоративна боргова проблема переросла в загальнонаціональну кризу ринку нерухомості.

Від дефолту — до ліквідації та виключення з біржі

Спроби реструктуризувати борги Evergrande не дали життєздатного результату. У січні 2024 року Високий суд Гонконгу постановив ліквідувати компанію, оскільки вона не змогла запропонувати реалістичний план реструктуризації офшорного боргу.

Торгівлю акціями Evergrande на Гонконзькій фондовій біржі призупинили 29 січня 2024 року. Згодом біржа скасувала лістинг компанії з 25 серпня 2025 року. Це фактично знищило публічний ринок її акцій і стало ще одним етапом падіння забудовника.

Чому вирок не завершує кризу Evergrande

Кримінальний вирок встановлює відповідальність за дії, розглянуті в конкретній справі. Але він не створює достатніх активів для погашення всіх боргів і не гарантує автоматичного завершення недобудованих будинків. Кредитори залежать від процесу ліквідації та повернення активів, тоді як незавершені проєкти, постачальники й покупці житла залишаються головними проблемними групами.

Крах Evergrande також став символом ширшої кризи китайської нерухомості. Він підірвав довіру до попередніх продажів і приватних забудовників, посилив тиск на будівельну галузь та суміжні сектори й скоротив доходи місцевих органів влади від продажу землі — джерело, на яке вони тривалий час покладалися.

Ринок поступово рухається до консолідації навколо фінансово сильніших, часто пов’язаних із державою забудовників, а не до повернення старої моделі зростання на основі дедалі більших боргів.

Тож довічний вирок закриває один дуже помітний розділ — судове переслідування засновника найбільш заборгованого забудовника Китаю. Але фінансовий розділ для людей та установ, які досі чекають на житло, виплати або повернення коштів, ще далекий від завершення.