Ретиновані верхні ікла та мікродонтія латеральних різців при III класі: що відомо

Отже, на сьогодні коректніше говорити про можливу асоціацію, а не про чіткий причинно-наслідковий зв’язок.

Чому важливий верхній латеральний різець

У пацієнтів із ретинованими верхніми іклами зубні аномалії трапляються частіше, ніж у контрольних групах. Особливо часто описують:

• агенезію верхнього латерального різця;
• шилоподібний або різко звужений латеральний різець;
• інші аномалії розвитку зубів.

Систематичний огляд сучасних досліджень також підтвердив зв’язок агенезії верхнього латерального різця з порушенням прорізування верхнього ікла: у 17 дослідженнях загалом за участю 10 155 пацієнтів об’єднане відношення шансів становило 3,88 (95% ДІ 2,05–7,34).

Можливі пояснення

1. Спільне порушення розвитку

Агенезія, мікродонтія та шилоподібна форма латерального різця можуть бути різними проявами спільного порушення розвитку зубного ряду. Така «зона розвитку» може охоплювати одночасно латеральний різець і шлях прорізування ікла.

2. Порушення механізму наведення ікла

Корінь нормально сформованого латерального різця може брати участь у спрямуванні ікла під час його прорізування. Якщо латеральний різець відсутній, малий або має атипову форму, це локальне наведення може бути менш ефективним. Теоретично це підвищує ймовірність зміщення ікла, зокрема в піднебінному напрямку.

Це біологічно правдоподібне пояснення, але не доведена єдина причина. Ретенція ікла має багатофакторну природу: значення можуть мати затриманий молочний ікло, звуження зубної дуги, суперкомплектні зуби, одонтоми, дефіцит місця та інші аномалії розвитку.

Мікродонтія — не те саме, що агенезія

Важливо не ототожнювати мікродонтію з агенезією. Найкраще підтверджений зв’язок із ретенцією ікла стосується саме відсутності латерального різця та його шилоподібної форми. Дані щодо одного лише зменшення мезіодистальної ширини зуба менш послідовні.

Одне з досліджень припустило, що мікродонтія може бути легшим проявом того самого порушення розвитку, яке призводить до агенезії. Водночас у цій конкретній вибірці ретенція іклів не була статистично значуще пов’язана з агенезією латеральних різців.

Практичний висновок для клініки

Якщо у пацієнта зі скелетним III класом є шилоподібний, мікродонтний або відсутній верхній латеральний різець, такого пацієнта доцільно вважати групою підвищеної клінічної настороженості щодо ектопічного прорізування верхнього ікла.

Але підвищений ризик у такій ситуації, ймовірно, пов’язаний передусім із:

• аномалією латерального різця;
• локальними умовами прорізування;
• дефіцитом місця або звуженням дуги;
• затримкою молочного ікла чи іншими супутніми чинниками,

а не з III класом як ізольованою ознакою.

Положення ікла варто оцінювати на ранньому етапі за панорамним знімком. Обмеженопольову КЛКТ доцільно призначати тоді, коли точна локалізація, оцінка ризику резорбції коренів або планування втручання справді можуть змінити тактику лікування.