Отже, йдеться радше про зменшення публічної видимості військового асортименту, ніж про повне припинення його продажу.

Що сталося зі складською мережею

Від 18 липня українські дрони почали системно атакувати об’єкти Wildberries у різних регіонах Росії. Першими були уражені склади в Електросталі Московської області та Котовську Тамбовської області. Надалі повідомлялося про удари по об’єктах у центральній, західній і південній частинах країни, а також у Санкт-Петербурзі, Криму та на схід аж до Єкатеринбурга.

Reuters спочатку підтвердила атаки щонайменше на 20 об’єктів менш ніж за три тижні. Пізніші повідомлення та українські оцінки збільшили кількість уражених об’єктів до 25 і більше.

Особливо відчутним став удар по логістичному комплексу в Коледіно поблизу Москви. Це найбільший склад Wildberries у Росії — його площа оцінюється приблизно у 250 000 квадратних метрів. У середині серпня на об’єкті спалахнула масштабна пожежа.

За аналізом супутникових знімків Reuters, пошкоджено або знищено не менш як 1,18 млн квадратних метрів складських площ — понад одну п’яту загальної місткості мережі. Цифра є оцінкою, а не результатом незалежного аудиту. Водночас Україна заявила, що вивела з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів Wildberries.

Чи була мережа Wildberries частиною військової логістики

Wildberries залишається передусім цивільним маркетплейсом: через нього продають одяг, електроніку, продукти, побутові речі та товари тисяч незалежних продавців. Тому удари по складах знищують звичайні комерційні запаси, затримують доставки й завдають шкоди малому та середньому бізнесу.

Водночас на платформі відкрито продавалися товари для армії — від спорядження до іншого обладнання, яке могло використовуватися у війні. Українська сторона також стверджує, що логістичний ланцюг Wildberries був пов’язаний із постачанням підсанкційних компонентів для виробництва дронів і навігаційного обладнання. Кремль це заперечує.

Наразі недостатньо доказів того, що Wildberries був системно інтегрований до офіційної мережі постачання Міністерства оборони Росії. Однак приклад компанії показує, як масштабна цивільна система електронної торгівлі може переплітатися з волонтерськими закупівлями, товарами подвійного призначення та воєнною економікою.

Що атаки показують про російську ППО

Географія ударів має окреме значення. Дрони неодноразово досягали розосереджених комерційних об’єктів, зокрема поблизу Москви та приблизно за 1 400 кілометрів на схід від неї — у Єкатеринбурзі. Це свідчить, що російська протиповітряна оборона та засоби радіоелектронної боротьби не здатні захистити кожен важливий економічний вузол від тривалих масованих атак.

Однак ці удари самі по собі не доводять повного обвалу російської ППО. Під час великих нальотів російська влада також заявляла про перехоплення сотень безпілотників. Радше йдеться про обмеженість системи: навіть за значної кількості перехоплень частина дронів може досягати великих і критично важливих об’єктів.

Чому проблеми Wildberries вийшли за межі Росії

Централізована модель Wildberries робить доставку ефективнішою, але водночас створює великі вразливі цілі. Один знищений склад може паралізувати доступ до російського ринку для численних продавців з інших країн.

Зокрема, киргизькі виробники одягу зберігали свої товари на складах в Електросталі та Котовську. Після ударів вони повідомили про втрати запасів і перебої з доступом до російських покупців.

Криза також посилила дискусію про розосередження логістики в Центральній Азії. Киргизстан запропонував розмістити частину складської мережі Wildberries на своїй території. Окремо повідомлялося про плани створення додаткових потужностей в Алмати й Астані.

Після атак Міністерство закордонних справ Киргизстану закликало своїх громадян у Росії, особливо працівників складів, дотримуватися посилених заходів безпеки. Це сталося після повідомлень про поранення двох громадян Киргизстану.

Таким чином, кампанія проти Wildberries вдарила не лише по російському ритейлу. Вона зачепила звичайних продавців, мігрантів і транскордонні ланцюги постачання, показавши, наскільки тісно цивільна торгівля може бути пов’язана з інфраструктурою воєнної економіки.

Отже, йдеться радше про зменшення публічної видимості військового асортименту, ніж про повне припинення його продажу.

Що сталося зі складською мережею

Від 18 липня українські дрони почали системно атакувати об’єкти Wildberries у різних регіонах Росії. Першими були уражені склади в Електросталі Московської області та Котовську Тамбовської області. Надалі повідомлялося про удари по об’єктах у центральній, західній і південній частинах країни, а також у Санкт-Петербурзі, Криму та на схід аж до Єкатеринбурга.

Reuters спочатку підтвердила атаки щонайменше на 20 об’єктів менш ніж за три тижні. Пізніші повідомлення та українські оцінки збільшили кількість уражених об’єктів до 25 і більше.

Особливо відчутним став удар по логістичному комплексу в Коледіно поблизу Москви. Це найбільший склад Wildberries у Росії — його площа оцінюється приблизно у 250 000 квадратних метрів. У середині серпня на об’єкті спалахнула масштабна пожежа.

За аналізом супутникових знімків Reuters, пошкоджено або знищено не менш як 1,18 млн квадратних метрів складських площ — понад одну п’яту загальної місткості мережі. Цифра є оцінкою, а не результатом незалежного аудиту. Водночас Україна заявила, що вивела з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів Wildberries.

Чи була мережа Wildberries частиною військової логістики

Wildberries залишається передусім цивільним маркетплейсом: через нього продають одяг, електроніку, продукти, побутові речі та товари тисяч незалежних продавців. Тому удари по складах знищують звичайні комерційні запаси, затримують доставки й завдають шкоди малому та середньому бізнесу.

Водночас на платформі відкрито продавалися товари для армії — від спорядження до іншого обладнання, яке могло використовуватися у війні. Українська сторона також стверджує, що логістичний ланцюг Wildberries був пов’язаний із постачанням підсанкційних компонентів для виробництва дронів і навігаційного обладнання. Кремль це заперечує.

Наразі недостатньо доказів того, що Wildberries був системно інтегрований до офіційної мережі постачання Міністерства оборони Росії. Однак приклад компанії показує, як масштабна цивільна система електронної торгівлі може переплітатися з волонтерськими закупівлями, товарами подвійного призначення та воєнною економікою.

Що атаки показують про російську ППО

Географія ударів має окреме значення. Дрони неодноразово досягали розосереджених комерційних об’єктів, зокрема поблизу Москви та приблизно за 1 400 кілометрів на схід від неї — у Єкатеринбурзі. Це свідчить, що російська протиповітряна оборона та засоби радіоелектронної боротьби не здатні захистити кожен важливий економічний вузол від тривалих масованих атак.

Однак ці удари самі по собі не доводять повного обвалу російської ППО. Під час великих нальотів російська влада також заявляла про перехоплення сотень безпілотників. Радше йдеться про обмеженість системи: навіть за значної кількості перехоплень частина дронів може досягати великих і критично важливих об’єктів.

Чому проблеми Wildberries вийшли за межі Росії

Централізована модель Wildberries робить доставку ефективнішою, але водночас створює великі вразливі цілі. Один знищений склад може паралізувати доступ до російського ринку для численних продавців з інших країн.

Зокрема, киргизькі виробники одягу зберігали свої товари на складах в Електросталі та Котовську. Після ударів вони повідомили про втрати запасів і перебої з доступом до російських покупців.

Криза також посилила дискусію про розосередження логістики в Центральній Азії. Киргизстан запропонував розмістити частину складської мережі Wildberries на своїй території. Окремо повідомлялося про плани створення додаткових потужностей в Алмати й Астані.

Після атак Міністерство закордонних справ Киргизстану закликало своїх громадян у Росії, особливо працівників складів, дотримуватися посилених заходів безпеки. Це сталося після повідомлень про поранення двох громадян Киргизстану.

Таким чином, кампанія проти Wildberries вдарила не лише по російському ритейлу. Вона зачепила звичайних продавців, мігрантів і транскордонні ланцюги постачання, показавши, наскільки тісно цивільна торгівля може бути пов’язана з інфраструктурою воєнної економіки.