Заклики до нічних убивств у Газі підштовхнули Берлін до жорсткішої позиції

Це стало помітним посиленням риторики Німеччини. Раніше Берлін був серед країн ЄС, через позицію яких держави-члени не могли досягти консенсусу щодо персональних санкцій проти ізраїльського міністра. Тепер уряд Мерца не лише засуджує слова Бен-Ґвіра, а й допускає підтримку обмежувальних заходів на рівні Євросоюзу.

Віцеканцлер і міністр фінансів Ларс Клінґбайль заявив, що ЄС має «дуже серйозно» розглянути санкції. Він наголосив: німецький уряд у жодному разі не може прийняти такі висловлювання.

Ще чіткіше висловився Юрґен Гардт, речник парламентської групи ХДС/ХСС із питань зовнішньої політики. Він прямо закликав Європейський Союз запровадити санкції проти Бен-Ґвіра, назвавши його заяви дегуманізувальними. Це важливий політичний сигнал, адже Гардт представляє консервативний блок, до якого належить Мерц. Однак його заява сама по собі не означає, що німецький уряд уже ухвалив формальне рішення підтримати внесення міністра до санкційного списку ЄС.

Контекст попередніх заяв Бен-Ґвіра

Нинішній скандал став продовженням ширшої міжнародної критики ізраїльського міністра. Раніше Бен-Ґвір виступав за розширення ізраїльських поселень у Газі та за масштабну «еміграцію» палестинців. Критики розцінюють такі пропозиції як підтримку примусового переміщення населення.

Останні заяви сприймаються як ще більш радикальні: вони, за оцінками критиків, виходять за межі тверджень про воєнну необхідність і виглядають як схвалення вбивств людей, які не становлять безпосередньої загрози.

Які країни вже запровадили обмеження

У червні 2025 року Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія спільно оголосили санкції й інші обмежувальні заходи проти Бен-Ґвіра та міністра фінансів Ізраїлю Бецалеля Смотрича. Країни звинуватили їх у неодноразовому підбурюванні до насильства проти палестинців на Західному березі Йордану.

У національних санкційних системах цих держав заходи передбачають, зокрема, заборони на в’їзд і фінансові обмеження — замороження активів.

Окремі європейські країни також запроваджували заборони на в’їзд для Бен-Ґвіра та Смотрича. Водночас ці національні рішення не є загальноєвропейськими санкціями: для них потрібне окреме рішення всього ЄС.

Чому ЄС досі не запровадив санкції

Головна перешкода — процедура ухвалення рішень у сфері спільної зовнішньої політики та безпеки. Для внесення особи до відповідного санкційного списку необхідна одностайність, тобто згода всіх 27 урядів держав-членів. Навіть одна країна, яка виступає проти, може заблокувати рішення.

У червні глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що багато держав підтримують санкції проти Бен-Ґвіра, але необхідного консенсусу немає. Тому зміна риторики Німеччини важлива політично, проте сама по собі не гарантує ухвалення рішення.

Що може відбутися у вересні

Міністри закордонних справ країн ЄС мають повернутися до питання на неформальній зустрічі у форматі Gymnich в Ірландії 1–2 вересня. Такі зустрічі створюють майданчик для політичних консультацій, але не означають автоматичного ухвалення санкцій.

Результат залежатиме від двох чинників: чи перетворить Німеччина жорсткіші заяви на формальну підтримку санкційного списку, і чи погодяться з ним усі держави, які досі сумніваються. За дипломатичними повідомленнями, навіть напередодні вересневих переговорів швидка домовленість залишалася малоймовірною.