Після липневого засідання, на якому Банк Японії зберіг ставку на рівні 1%, оцінка ймовірності вересневого підвищення становила близько 24%. До 13 серпня вона зросла до 76%, а інші тогочасні ринкові оцінки показували приблизно 79% або майже 80%.
Такі показники є змінними й залежать від нових даних, але вони важливі як індикатор настроїв: для учасників ринку підвищення у вересні стало радше базовим очікуванням, ніж малоймовірним сюрпризом.
Три джерела, знайомі з міркуваннями Банку Японії, повідомили Reuters, що центробанк може підвищити ставки вже у вересні. Одне з джерел зазначило, що «раннє підвищення ставки стало видимим», маючи на увазі засідання 17–18 вересня.
За даними Reuters, у Банку Японії також розглядають агресивніший темп після цього кроку. Якщо раніше ринок орієнтувався приблизно на два підвищення на рік, то нова логіка може передбачати скорочення інтервалу між рішеннями — потенційно до щоквартального ритму.
Водночас повідомлення анонімних джерел — це свідчення внутрішнього обговорення, а не офіційне рішення правління Банку Японії.
У липні Банк Японії вперше попередив, що базова інфляція може перевищити його ціль, і наголосив на ризиках подальшого зростання цін. Голова банку Кадзуо Уеда заявив, що на наступних засіданнях політики приділятимуть більше уваги саме висхідним ціновим ризикам.
Дані за липень щодо оптових цін також вказали на ширший, ніж раніше, ціновий тиск у японській економіці. Для Банку Японії це важливий аргумент: номінальна ставка 1% може залишатися стимулювальною в реальному вимірі, якщо інфляція зберігається поблизу або вище цього рівня.
Тривале падіння єни підвищує вартість імпорту, зокрема енергоносіїв та інших товарів, і тисне на витрати домогосподарств та роздрібного бізнесу. Саме вплив слабкої валюти на ціни є одним із чинників, через які ринок очікує нового підвищення ставки.
Наприкінці липня Японія за координації зі США провела рідкісну операцію з купівлі єни. Після неї курс тимчасово відновився, однак у середині серпня ефект інтервенції почав слабшати, а рівень близько 160 єн за долар знову сприймався як важливий ринковий поріг.
Інтервенція може виграти для влади час, але сама по собі не усуває головну фундаментальну причину слабкості єни — значну різницю між японськими та американськими ставками. Тому ринок очікує, що валютні операції можуть бути доповнені жорсткішою монетарною політикою.
Кен’я Косімідзу, співкерівник глобального ринкового підрозділу Mizuho, назвав імовірність підвищення ставки у вересні «досить високою». Він також очікує скорочення інтервалу між рішеннями Банку Японії, якщо слабка єна та інфляція збережуться.
У його сценарії два додаткові підвищення на 25 базисних пунктів до кінця року підняли б ставку до 1,5%. Проте це прогноз учасника ринку, а не орієнтир, наданий самим Банком Японії.
Оцінки можливої кінцевої ставки істотно різняться. Колишній високопосадовець японського валютного відомства Міцуhiro Фурусава говорив про діапазон 1,5–1,75%, тоді як інші аналітики допускали рівень вище 2%. Такі розбіжності відображають невизначеність щодо нейтральної ставки — рівня, який уже не стимулює і не гальмує економіку.
Якщо інвестиції бізнесу дадуть стійкий приріст продуктивності, оцінка нейтральної ставки може зрости. Але доступні дані не свідчать про сформовану позицію Банку Японії щодо конкретної кінцевої ставки.
Слабші дані щодо американської економіки та помірна інфляція зменшили очікування негайного підвищення ставки Федеральною резервною системою. У середині серпня трейдери оцінювали ймовірність підвищення ставки ФРС у вересні приблизно у 31%, а до грудня — у 69%.
Якщо Банк Японії підвищить ставку, тоді як ФРС відкладе власний крок, очікувана різниця в напрямку політики двох центробанків стане менш несприятливою для єни. Проте фактичний розрив між американськими та японськими ставками все одно залишатиметься значним, тому одного вересневого рішення може бути недостатньо для тривалого зміцнення японської валюти.
Японський ВВП у другому кварталі зріс лише на 0,3% порівняно з попереднім кварталом, або на 1,1% у річному перерахунку. Це виявилося нижче за прогноз у 2,0%; слабшими були споживчі витрати та інвестиції бізнесу.
Такий результат зазвичай послаблює аргументи на користь підвищення ставок, адже жорсткіша політика може додатково стримати попит. Однак Reuters повідомляв, що сам по собі слабкий звіт про ВВП навряд чи зруйнує очікування щодо найближчого підвищення.
Для Банку Японії проблема полягає в балансі: інфляція та слабка єна вимагають реакції, але економічне відновлення залишається крихким.
Швидше підвищення ставок має кілька обмежень:
Найпереконливіші аргументи на користь підвищення ставки Банком Японії 17–18 вересня — це ринкове ціноутворення з імовірністю близько 76–80%, повідомлення Reuters про внутрішню готовність до раннього кроку, стійкий інфляційний тиск і вразливість єни.
Щоквартальне посилення політики також виглядає можливим, особливо якщо ціни та валютний тиск не послабляться. Але ні саме вересневе підвищення, ні ставка 1,5% до кінця року не є гарантованими: слабке зростання, фіскальні ризики та можливі валютні інтервенції можуть змінити траєкторію Банку Японії.