Чому долар опустився до дворічного мінімуму напередодні публікації протоколу ФРС

Падіння долара до дворічного мінімуму стало насамперед результатом переоцінки майбутньої політики Федеральної резервної системи США. Слабші дані щодо зайнятості, інфляції та споживчого попиту зменшили очікувану дохідність доларових активів. На цьому тлі трейдери почали скорочувати раніше відкриті довгі позиції в доларі. Зниження прибутковості казначейських облігацій посилило рух, тоді як євро зміцнився, а єна та швейцарський франк отримали підтримку.

Ключові чинники падіння

• Прибутковість Treasuries знизилася. Розпродаж американських держоблігацій призупинився, а прибутковість відійшла від нещодавніх максимумів. Це послабило перевагу долара, яку він отримує завдяки вищим процентним ставкам у США. Станом на 19 серпня прибутковість 10-річних облігацій становила близько 4,702%, а 30-річних — 5,282%.

  10-річні та 30-річні папери важливі не лише для валютного ринку: їхня прибутковість відображає оцінки інвесторів щодо довгострокового економічного зростання, інфляції та потреб уряду США у фінансуванні. Зниження цих показників зазвичай зменшує привабливість долара, якщо інші фактори не компенсують цей ефект.

• Ринок майже втратив упевненість у підвищенні ставки у вересні. Економіка США несподівано втратила 23 тисячі робочих місць у липні. Згодом стало відомо, що роздрібні продажі впали на 0,6% після зростання на 0,2% у червні. Помірні показники інфляції та незмінні ціни виробників також послабили аргументи на користь негайного посилення політики.

  За даними ринку, імовірність підвищення ставки ФРС у вересні оцінювали лише у 31%, тоді як шанси на підвищення до грудня становили 69%. Інші оцінки в серпні також показували різке зниження вересневих очікувань порівняно з попереднім тижнем.

• Інвестори згортали довгі позиції в доларі. Частина трейдерів заздалегідь купувала американську валюту, розраховуючи на жорсткішу політику ФРС. Коли слабкі дані поставили цей сценарій під сумнів, ці позиції почали закривати — тобто долари продавали, щоб зафіксувати результат або зменшити ризик. Побоювання щодо темпів зростання американської економіки посилили цей рух.

Що відбувалося з основними валютами

Євро піднімався до дворічного максимуму — близько 1,161 долара — і залишався поблизу цього рівня. 19 серпня він зріс ще на 0,19%, до приблизно 1,1585 долара. Фунт також тримався біля тримісячного піку.

Єна торгувалася поблизу позначки 160 єн за долар, а учасники ринку стежили за майбутнім засіданням Банку Японії. Долар також слабшав щодо швейцарського франка.

Долар, нафта та геополітика

Напруженість у відносинах між США та Іраном створювала для долара суперечливий фон.

• Коли удари та ризик перебоїв у постачанні енергоносіїв загрожували судноплавству на Близькому Сході, ціни на нафту зростали. Це підсилювало інфляційні побоювання і могло повертати попит на долар як на актив-притулок.
• Натомість очікування послаблення напруженості та домовленість між США й Іраном раніше сприяли падінню нафтових ф'ючерсів і короткострокових інфляційних очікувань. У такому разі один із аргументів на користь підвищення ставки ФРС зникав.

Отже, геополітика діяла у двох напрямках: ескалація могла підтримати нафту, прибутковість облігацій і попит на безпечні активи, а деескалація — знизити інфляційні ризики та посилити очікування м'якшої політики ФРС.

Яким був прогноз для долара

Безпосередній прогноз залишався негативним або обережним: ринок закладав більш м'яку реакцію ФРС на ознаки ослаблення економіки. Водночас це не означало однозначно тривалого падіння долара. Невизначеність щодо майбутньої інфляції, реакції центрального банку, світового зростання та масштабів довгострокових запозичень Казначейства США могла й надалі провокувати різкі коливання на валютному та борговому ринках.

Чого чекали від протоколу липневого засідання ФРС

Протокол Федерального комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC) мав дати інвесторам більше деталей про внутрішню дискусію у ФРС. Зокрема, ринок цікавило:

• наскільки серйозними чиновники вважали інфляційні ризики;
• як вони зважували слабші показники економічної активності проти загрози зростання цін;
• чи троє членів комітету, які в липні виступили за негайне підвищення ставки, представляли ширшу «яструбину» групу, чи залишалися меншістю.

На липневому засіданні ФРС зберегла цільовий діапазон ставки на рівні 3,50–3,75%, однак троє з 12 членів комітету проголосували за підвищення на 0,25 процентного пункту.

Якщо протокол показав би стійке занепокоєння інфляцією, це могло підтримати прибутковість облігацій і долар. Якщо ж із документа випливало б, що більшість чиновників більше турбує уповільнення економіки або що інфляційні ризики слабшають, це підтвердило б зниження ринкових очікувань щодо вересневого підвищення ставки.