Удар дронів по Росії 18–19 серпня: що відомо про цілі та збитки

Удари по об’єктах Wildberries стали повторюваною рисою ширшої кампанії. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), від липня українські сили вразили сім із десяти найбільших логістичних центрів ритейлера — відповідно до повідомлень Міністерства оборони України. Це може свідчити про намір порушити розподільчі можливості, а не зосереджуватися лише на традиційних військових базах.

Уфа: пожежа на ремонтованій установці НПЗ

В Уфі, столиці Башкортостану, регіональна влада повідомила про досягнення дронами промислових об’єктів. Один безпілотник упав у промисловій зоні та спричинив пожежу, інший пошкодив житловий будинок і поранив одну людину, писала Meduza. За словами місцевої влади, також загорілася установка нафтопереробного заводу, яка вже перебувала на ремонті.

Російське державне агентство ТАСС підтвердило інформацію про пожежу на НПЗ і навело заяву Міноборони Росії щодо перехоплення 453 дронів у нічний період. Повідомлення підтверджують сам факт займання, але не дають змоги незалежно визначити загальні операційні втрати заводу чи тривалість можливого простою.

Уфімський НПЗ є одним із великих виробників мастильних матеріалів у Росії та розташований більш ніж за 1 000 кілометрів від України, за словами президента України Володимира Зеленського, наведеними AP.

Дзержинськ: імовірний удар поблизу заводу імені Свердлова

У Дзержинську Нижньогородської області повідомляли про активність дронів і клуби диму. Аналіз відкритих джерел припустив, що можливим об’єктом був завод вибухових речовин імені Свердлова: на це вказували місце появи диму та доступні відеозаписи.

Підприємство пов’язане з російським військово-промисловим сектором, однак точний масштаб пошкоджень під час інциденту 19 серпня незалежно не підтверджено. Також повідомлялося про пошкодження розташованого поблизу житлового будинку.

Жертви та перебої в роботі авіації

Надійної зведеної кількості жертв саме внаслідок хвилі ударів 18–19 серпня немає. У повідомленнях про попередні атаки в межах тієї самої ескалації середини серпня йшлося щонайменше про шість загиблих у Росії, але ці смерті не можна приписувати конкретно атакам 18–19 серпня.

Водночас 18 серпня російські удари по Харківській області України, за даними посадовців, яких цитувала Al Jazeera, забрали життя десяти людей. Паралельні атаки показали, що ескалація перетворилася на обмін далекобійними ударами, унаслідок якого цивільні залишаються під загрозою по обидва боки.

Попередження про дрони також призводили до обмежень у роботі аеропортів навколо Москви під час сусідніх хвиль кампанії. Однак наявні джерела не встановлюють точної кількості скасувань або затримок, безпосередньо пов’язаних саме з атаками 18–19 серпня. Повідомлення про інші масштабні удари описували тимчасові обмеження та перебої з рейсами, тому твердження щодо цього епізоду варто формулювати обережно.

Навіщо Україна б’є по НПЗ, заводах і складах

Українська кампанія далекобійних ударів, судячи з її характеру, покликана створювати накопичувальний тиск на різні елементи російської воєнної системи:

• Нафта і паливо. Удари по НПЗ можуть переривати виробництво пального та промислових продуктів. Повторні атаки водночас ускладнюють планування ремонтів і постачання. AP писало, що тривалі удари по російських нафтових об’єктах сприяли напруженню на паливному ринку та посилювали політичний тиск на Кремль.
• Військове виробництво. Підприємства, пов’язані з вибуховими речовинами, компонентами ракет і оборонним виробництвом, можуть розглядатися як цілі через потенційний вплив на виготовлення та обслуговування озброєнь. Однак наявні дані не доводять повного масштабу наслідків інциденту в Дзержинську.
• Логістика. Великі склади та центри розподілу можуть забезпечувати переміщення обладнання й матеріалів, навіть якщо паралельно обслуговують цивільну торгівлю. ISW описує мережу Wildberries як інфраструктуру подвійного призначення.
• Розосередження ППО. Тривалі атаки змушують Росію розподіляти засоби протиповітряної оборони на великій території, а не концентрувати їх лише біля фронту чи ключових військових об’єктів. Це стратегічне обґрунтування, а не доказ того, що кожен окремий удар гарантовано дав такий результат.

Дальність стала однією з головних особливостей кампанії. Попередні повідомлення описували удари українських дронів по російських НПЗ, військових заводах, логістичних центрах і аеродромах за сотні миль від України.

Тиск на нафтовий сектор є відчутним, але його масштаб важко оцінити

Україна неодноразово атакувала російську нафтову інфраструктуру, прагнучи скоротити доходи Москви, ускладнити постачання пального та підвищити вартість продовження вторгнення. Повідомлення пов’язували ці удари з перебоями на НПЗ і дефіцитом на окремих АЗС, але ширші оцінки втраченої потужності переробки змінювалися в міру того, як підприємства відновлювали або призупиняли роботу.

Тому на основі одних лише повідомлень про 18–19 серпня неможливо назвати єдиний достовірний відсоток скорочення загальноросійських потужностей. Оцінки про надзвичайно великі втрати нафтопереробки з’являлися в українських та інших вторинних матеріалах, але їх слід сприймати саме як оцінки, а не як остаточно встановлений факт.

Чому виникла суперечка між Москвою та Лондоном

Москва звинуватила Велику Британію в підтримці або сприянні українській кампанії далекобійних ударів після повідомлень про використання дронів британського виробництва для атак по цілях у Росії. Російські посадовці пригрозили Лондону невизначеними «наслідками». Британська сторона відкинула тиск і заявила, що продовжить підтримувати Україну.

Наявні повідомлення не доводять, що британські дрони використовувалися під час кожної атаки 18–19 серпня, і не свідчать про пряме оперативне управління кампанією з боку Великої Британії. Суперечка радше відображає ширшу спробу Росії представити західну військову допомогу як ескалацію конфлікту.

Чи можуть удари підштовхнути Росію до переговорів

Імовірна логіка Києва полягає в тому, що удари по нафтових доходах, виробництву озброєнь, транспортній інфраструктурі та внутрішній безпеці можуть звузити простір для маневру Москви й зробити ціну війни помітнішою для російського суспільства. Це правдоподібна стратегічна мета, але не доказ того, що серпневі атаки вже змінили переговорну позицію Росії.

Безпосереднім результатом стала подальша ескалація далекобійних ударів: українські дрони досягали цілей у глибині Росії, тоді як російські атаки продовжували вбивати цивільних і руйнувати інфраструктуру в Україні. Отже, операція 18–19 серпня засвідчила розширення дальності та інтенсивності тиску, але її політичний ефект залежатиме від того, чи стануть накопичувальні економічні, військові та безпекові витрати достатніми, щоб вплинути на рішення Кремля.