Така хмарність здатна мати чистий зігрівальний ефект: вона частково перешкоджає виходу інфрачервоного тепла Землі в космос. Найбільше значення це може мати ввечері та вночі.
Водночас ідеться саме про звичайні конденсаційні сліди, а не про так звані «хімтрейли». Met Office зазначає, що немає доказів навмисного розпилення додаткових речовин з літаків для зміни атмосфери.
Програма зосередиться на зимових вечірніх і нічних рейсах — у цей час очікувана кліматична користь від уникнення стійких слідів є найбільшою. Моделі аналізуватимуть:
Мета — визначити ділянки атмосфери, перенасичені льодом, де найімовірніше утворюватимуться стійкі сліди. Якщо прогноз вказуватиме на таку зону, диспетчери NATS зможуть запропонувати окремим літакам змінити висоту приблизно на 2 000 футів — близько 610 метрів — замість перенаправлення всього повітряного потоку.
Зміна висоти не є безкоштовною для клімату. Набір або зниження висоти може вимагати додаткового пального, а отже — спричинити додаткові викиди CO₂.
Тому Blue Skies має виміряти повний баланс: фактичні витрати пального порівняно з розрахунковим зменшенням потепління від конденсаційних слідів. Дослідники також перевірять, чи справді моделі можуть знаходити невелику частку рейсів і повітряних зон, на які припадає непропорційно великий вплив.
Це важливе уточнення: випробування ще не доводить, що такі маневри принесуть чисту кліматичну користь. Саме це і є його центральним науковим питанням.
Супутникові знімки та дані про польоти допоможуть зіставити прогнозовані зони утворення слідів і рекомендації диспетчерів із тим, що фактично відбулося в атмосфері. Академічні партнери мають забезпечити незалежний науковий аналіз.
Організатори заявляють, що методи й результати програми планують оприлюднити. Це важливо, оскільки прогнозування слідів, вибір кліматичного показника та оцінка компромісу між пальним і потеплінням досі містять значну наукову й операційну невизначеність.
Проєкт спирається на інструменти, які Google і Contrails.org розробляли для прив’язки виявлених супутниками слідів до конкретних рейсів і прогнозування зон їх утворення. Попередні демонстраційні проєкти авіакомпаній уже перевіряли планування польотів і тактичні зміни висоти. Відмінність Blue Skies — у переході від експериментів окремих авіакомпаній до роботи диспетчерів у завантаженому океанічному коридорі.
Якщо підхід підтвердить свою ефективність, авіація отримає відносно швидкий спосіб зменшити частину не пов’язаного з CO₂ кліматичного впливу — без очікування повної заміни літаків або появи нових видів пального.
Однак уникнення конденсаційних слідів не усуває викиди від спалювання пального й не може запобігти утворенню всіх слідів. Тому така стратегія може бути лише доповненням, а не заміною скорочення викидів CO₂.
У проєкту є й окреме питання щодо обліку викидів. Google повідомляє, що споживання електроенергії його дата-центрами у 2024 році зросло на 27% на тлі зростання попиту на ШІ. Водночас компанія заявляє, що завдяки закупівлі чистої енергії та підвищенню ефективності викиди від енергоспоживання дата-центрів скоротилися на 12%.
Теоретично кліматична користь від запобігання значній кількості стійких конденсаційних слідів може перевищити викиди від роботи прогнозних моделей. Але прозорого наскрізного розрахунку, який би це підтверджував, поки не оприлюднено.
Надійна оцінка мала б містити дані про енергію, необхідну для роботи моделей, і пов’язані з нею граничні викиди; фактичні зміни витрат пального; кількість зменшених слідів; використаний кліматичний показник і часовий горизонт; частку хибних прогнозів та пропущених слідів; а також незалежну перевірку.
До появи таких даних потенційна кліматична користь Operation Blue Skies залишається перспективною, але недоведеною.