Розвороти Sea V і Hestia показали, наскільки небезпечною залишається Ормузька протока

Інші дані свідчать, що рух не припинився повністю: у деякі дні протоку перетинали по п’ять, дев’ять або близько 12 суден. Тому твердження про її повне закриття не узгоджується з усіма доступними спостереженнями. Водночас статистика підтверджує різке падіння потоків і не дає змоги повністю встановити, які саме судна проходять та на яких умовах.

Небезпека вже відображається у вартості нафти

Перевізники стикаються не лише з ризиком атак, а й із затримками, дорожчим страхуванням, підвищеними фрахтовими ставками та необхідністю обирати довші маршрути.

За розрахунками Reuters, в одному з варіантів обходу Ормузької протоки витрати на паливо зростають приблизно з 1,26 млн до 2,87 млн доларів. Додатково прохід через Суецький канал може коштувати близько 1 млн доларів.

Ставки для дуже великих нафтових танкерів, що перевозять нафту з Близького Сходу до Китаю, зросли приблизно з 300 тисяч доларів на добу на початку липня до 490 тисяч доларів. Це відображає небажання судновласників заходити в зони конфлікту.

Іран прагне впливати на умови проходу

Тегеран демонструє, що може не обов’язково повністю перекривати протоку, а стримувати рух, вибірково створювати загрози та висувати умови для суден. План, схвалений іранським парламентським комітетом, передбачає заборону проходу для суден, активів і обладнання США, Ізраїлю та інших країн, які Іран вважає ворожими.

Окреме питання — плата за транзит. Іранські представники говорили про 5–7% вартості вантажу, тоді як Оман обговорював збір на рівні близько 3%. Вашингтон виступає проти будь-яких таких платежів. Галузеві джерела також вважають потенційну угоду складною для реалізації через американські санкції та обмеження страхових договорів.

Чи можливе часткове відкриття

У межах переговорів між Іраном і Оманом обговорювалася схема, за якою Тегеран контролював би вхід суден до Перської затоки. Такий механізм може дозволити частково відновити рух, але водночас закріпив би за Іраном значний вплив на проходження через один із найважливіших світових морських вузлів.

Саме тому швидка нормалізація виглядає малоймовірною. Дипломатичні контакти застопорилися, після атак на танкери рух суден знову скоротився, а посилення економічного тиску США на Тегеран лише загострило суперечку про те, хто і на яких умовах має гарантувати безпеку в протоці.

Отже, маневри Sea V і Hestia не дають однозначної відповіді на питання про причину розвороту, але чітко показують стан ринку: судновласники готові зупинитися або змінити маршрут, щойно ризик проходу стає вищим за потенційний прибуток.